Ухвала суду № 22000640, 29.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2011 р.Справа № 2а-1670/3110/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Донець Л.О. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засіданняГригор'євої Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтекс" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2011р. по справі№2а-1670/3110/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтекс" <Список ><Текст >

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області <Текст ><3 особи >про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2011 року ТОВ «Олтекс» (надалі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі відповідач, Кременчуцька ОДПІ), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Кременчуцької ОДПІ № 00111111503/0/3872 від 22.11.2010 року, № 0004201503/2/1157 від 04.04.2011 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, мотивуючи скаргу порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на порушення судом першої інстанції ч. 2 Закону України «Про оренду землі», п. 4 ч. 1 ст. 7, ч. 2 ст.71, ст. 159 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Олтекс» зареєстрований Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АА00 № 681956 від 13.02.1995 року.

ТОВ «Олтекс» є орендарем земельної ділянки комунальної власності на підставі укладеного із Кременчуцькою міською радою договору оренди землі від 29.08.2007 року для експлуатації та обслуговування розважального центру та кінотеатру.

Позивачем було подано до Кременчуцької ОДПІ податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2008, 2009 та за 2010 роки, відповідно до яких сума нарахованої орендної плати за 2008 рік склала 21898,28 грн., за 2009 рік 25226,84 грн., за 2010 рік 26715,22 грн.

11 листопада 2010 року працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено відносно ТОВ «Олтекс» документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

За результатами перевірки складено акт № 5649/15-227/21061840 від 11.11.2010 року, в якому встановлено порушення ТОВ «Олтекс» ст. 21 Закону України «Про оренду землі» із змінами, внесеними Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 року № 309-VI, внаслідок чого занижено суму орендної плати за землю за 2008 рік на 676,49 грн., за 2009 рік на 779,29 грн. та за січень жовтень 2010 року на 687,72 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом було винесене податкове повідомлення рішення № 0011111503/0/3872 від 22.11.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з орендної плати за землю за основним платежем 21356,16 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 10678,14 грн.

Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням рішенням оскаржив його до Кременчуцької ОДПІ.

За результатами розгляду скарги позивача було прийнято рішення від 01.02.2011 року №3531/10/25-010 про залишення без змін податкового повідомлення рішення від 22.11.2010 року № 0011111503/0/3872, а скаргу ТОВ «Олтекс» без задоволення та винесено податкове повідомлення рішення № 0011111503/1/3872 від 16.02.2001 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з орендної плати за землю за основним платежем 21356,16 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 10678,14 грн.

За результатами розгляду повторної скарги позивача на вказане податкове повідомлення рішення, Кременчуцькою ОДПІ було прийнято рішення № 678/10/25-016 від 24.03.2011 року, яким податкові повідомлення рішення № 0011111503/0/3872 від 22.11.2010 року та прийняте за результатами первинної скарги № 0011111503/1/3872 від 16.02.2011 року були скасовані в частині визначення донарахованої суми зобовязання (основний платіж) в сумі 19212,66 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9606,33 грн. В іншій частині вказані рішення були залишені без змін.

На виконання вказаного рішення ДПА в Полтавській області 04.04.2011 року було винесено податкове повідомлення рішення № 0004201503/2/1157, яким позивачу було визначено суму податкового зобовязання з орендної плати на землю в загальному розмірі 3215,31 грн., в тому числі за основним платежем 2143,50- грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1071,81 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності прийнятих податковим органом податкових повідомлень рішень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування», плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) відноситься до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).

Спеціальним Законом, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку є Закон України «Про плату за землю».

Статтею 2 Закону визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Розмір земельного податку, визначений статтею 7 Закону України «Про плату за землю», з земель, грошову оцінку яких встановлено, складав однин відсоток від їх грошової оцінки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач орендував земельну ділянку, яка розташована по вул. Жовтневій, 33 в м. Кременчуці для експлуатації та обслуговування розважального центру та кінотеатру, на підставі договору оренди від 29.08.2007 року, укладеного з Кременчуцькою міською радою та сплачував орендну плату у 2008 році за землі згідно податкової декларації за земельні ділянки державної та комунальної власності у розмірі 1 % від грошової оцінки.

Відповідно до статті 14 Закон України «Про плату за землю», платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно статті 17 Закон України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

За даними акту перевірки № 5649/15-227/21061840 від 11.11.2010 року встановлено, що розміри податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, орендовані позивачем у Кременчуцької міської ради відповідно до договору від 29.08.2007 року, є меншими, ніж визначено за результатами перевірки, оскільки при заповненні податкових декларацій платником податку невірно визначено розмір орендної плати, чим порушено вимоги Закону України «Про оренду землі».

Відповідач виходив з того, що з січня 2008 р. законодавчо встановлений мінімальний розмір річної орендної плати не може бути меншим 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесено зміни до частини 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі" (набули чинності з 01.01.2008 року), згідно з якими річна орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

22.05.2008 року Рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 визнані неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", тому зміни до частини 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі" ( 161-14 ) того ж змісту повторно були внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 року і набули чинності 04.06.2008 року.

Таким чином, з 01 січня 2008 р. мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що формами плати за землю виступають податок на землю та орендна плата. Відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками, не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обовязку. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що такі відносини регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави і не можуть допускати засоби диспозитивності.

Незважаючи на те, що розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди, разом з тим, орендна плата є формою податку на землю, справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства, Сплата обовязкових платежів, до яких віднесено і плату за землю (ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування») не може залежати від умов договору. Принципові засади такого регулювання містяться в статті 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, закріплює саме обовязок, а не зобовязання.

Отже, оскільки збіль шення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у звязку з волевиявленням сторін договору, а у звязку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою Кременчуцької міської ради, як розпорядника земель.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах доводів апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтекс" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2011р. по справі№2а-1670/3110/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)

Донець Л.О. Макаренко Я.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 30.09.2011 р.