Ухвала суду № 22000599, 05.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2011 р.Справа № 2а-1670/4244/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Альбатрос" на постанову від 15.06.2011р. по справі№2а-1670/4244/11

за позовом Приватного підприємства "Альбатрос"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011р. в задоволенні позову ПП "Альбатрос" (надалі-позивач) до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі-відповідач) про скасування податкового повідомлення рішення № 0003412301/1356 від 19.04.2011р. - відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме: судом не враховано норми ст.ст. 193, 198, 201 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду, доводи апеляційної скарги та письмові заперечення на неї, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку ПП "Альбатрос" з питань взаємовідносин з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" за період з 01.12.2010 року по 28.02.2011 року, про що складено акт № 1886/23-209/32615036 від 05.04.2011 року.

За результатами перевірки встановлено порушення позивачем ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 23 385,00 грн., в тому числі за січень 2011 р. на суму 4410,00 грн., за лютий 2011 р. на суму 18 975,00 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0003412301/1356 від 19.04.2011 року, яким позивачу було нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 23 385,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що угоди укладені між позивачем то його контрагентом фактично виконані не були, первинні бухгалтерські документи оформлені не належним чином, отже позивач не мав права включати до складу податкового кредиту з ПДВ суми визначені в документах виданих контрагентом, тому приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення відповідач діяв на підстав, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що господарська операція це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобовязань, власному капіталі підприємства.

Згідно до ст. 1 та ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату та місце складання: назву підприємства, від імені якого складено документ: зміст та обсяг господарської операції, одиниці виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом першої інстанції встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесене Кременчуцькою ОДПІ за правовідносинами ПП «Альбатрос» з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10".

Так, між ПП "Альбатрос" та ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" укладено договір про надання дизайнерських послуг № 04/01 від 04.01.2011року та додаткові угоди до нього : додаткова угода № 1 від 03.02.2011 року, додаткова угода б/н від 04.02.2011 року, додаткова угода № 2 від 08.02.2011 року; додаткова угода № 3 від 09.02.2011 року; а також договір № 23/12 від 23.12.2010 року про надання послуг по транспортуванню товарiв.

Податковий кредит сформовано позивачем на підставі отриманих від ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" податкових накладних на загальну суму 140 310,00 грн., за якими загальна сума податку на додану вартість склала 48 053,95 грн.

В підтвердження реальності виконання зазначених договорівпозивач надав до суду договори від 04.01.2011р., 23.12.2010р. , акти прийому-передачі виконаних робіт, заявки на виконання послуг, рахунки фактури, платіжні доручення та інші бухгалтерські документи, податкові накладні які підписані від імені ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" ОСОБА_1

Відповідно до п.201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно п.16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010р., всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Судом першої інстанції встановлено, що керівником та особою, яка має право на вчинення юридичних дій від імені ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" без довіреності є керівник підприємства ОСОБА_2, що підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.06.2011 року № 10239521 (а.с.229).

Доказів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_1 вчиняти юридичні дії від імені ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" матеріали справи не містять. Таким чином з боку підприємства ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" діяла не повноважна особа на укладання будь яких зобовязань від імені підприємства. Підписи на первинних документах від імені ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" вчинені неповноважною особою, що свідчить про відсутність волевиявлення ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" на укладання та виконання спірних правочинів. Таким чином, такі правочини не відповідають вимогам закону, а саме ч. 1,3,5 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, і відповідно ст. 207 ГК України.

Крім того, позивачем, а ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів фактичного виконання укладених між ПП "Альбатрос" та ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" договорів та використання в господарській діяльності позивача придбаних матеріальних цінностей та послуг.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що первинні бухгалтерські документи, які видані ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" на виконання договору № 04/01 від 04.01.2011року про надання дизайнерських послуг та договору № 23/12 від 23.12.2010 року про надання послуг по транспортуванню товарiв, оформлені з порушенням вимог податкового законодавства, отже не є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на прийняте колегією суддів рішення.

Колегія суддів, підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Альбатрос" залишити без задоволення.

Постанову від 15.06.2011р. по справі№2а-1670/4244/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяСіренко О.І.

Судді Русанова В.Б. Спаскін О.А.