Постанова № 21998816, 05.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2011 р. Справа № 2а-2589/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Русанової В.Б. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засіданняКоцури Т.А.

представника відповідача Пивоварова О.М.

представника позивача Козир Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на постанову від 06.07.2011р. по справі№2а-2589/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Альянс-2005"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення - рішення та висновків акту перевірки,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2011року позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова №0000141540/0 від 24.09.2010 року, скасувати висновки акту від 16.09.2001р. № 2660/15-412/33816970 про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010р. ТОВ « Енерго-Альянс-2005» з питань правомірності декларування податкового кредиту по контрагенту ТОВ « Дерекс21».

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2011р. позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова №0000141540/0 від 24.09.2010 року, стягнуто з державного бюджету на користь ТОВ " Енерго -Альянс -2005" судовий збір 1 грн. 70 коп.

В іншій частині в позові відмовлено.

ДПІ у Ленінському районі м. Харкова (надалі відповідач) не погодившись з рішення суду подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в позові.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги посилається порушення судом першої інстанції норм матеріального та процессуального права а саме вимог Закону України « Про податок на додану вартість», неповне зясування обставин справи, не врахування, що фактично послуги за спірним договором не надавалися, податковий кредит сформовано з порушенням вимог податкового законодавства.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим.

Колегія суддів, вислухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, та заперечення на неї, дослідив докази по справі, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.195 КАС України суд розглядає справу в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова 16.09.2010 року проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань правомірності формування податкового кредиту у квітні 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ "Дерекс 21" та правильності обчислення ПДВ за квітень 2010 року, за результатами якої складено акт №2660/15-412/33816970. Актом перевірки встановлено, що згідно наданої декларації з ПДВ за квітень 2010 року від 19.05.2010 року № 22546 та 5 додатку до від 19.05.2010 року №22545, підприємством задекларовано у складі податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним отриманих від ТОВ “Дерекс 21” та датованих квітнем 2010 року на загальну суму 144363,60 грн., з них ПДВ - 24060,6 грн.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення підприємством:

-пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4, п.п.7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємству донараховано податок на додану вартість за квітень 2010 року на загальну суму 24 060,60грн.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення № 0000141540/0 від 24.09.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 36090,9 грн. (основний платіж - 24060,6 грн., штрафна (фінансова) санкція-12030,3 грн.

За наслідками оскарження рішення податкового органу в адміністративному порядку, скарги ТОВ «Енерго-Альянс-2005» залишені без задоволення, а рішення податквого органу без змін та для визначення кінцевих строків оскарження винесено податкове повідомлення-рішення № 0000141540/1 від 02.11.2010 року, на тіж суми.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення рішення, а також обставин викладених в акті перевірки, суд першої інстанціїї вважав, що угода, на підставі якої позивачем сформовано податковий кредит мала реальний характер, результати якої були використані позивачем в господарській діяльності.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступнх підстав.

19.03.2010 р. між ТОВ "Енерго-Альянс-2005" та ТОВ "Дерекс 21" укладено договір доручення № 19/03-10, відповідно до умов якого ТОВ "Дерекс 21" (повірений) зобов'язується за винагороду від ім'я та за рахунок ТОВ "Енерго-Альянс-2005" (довіритель) здійснювати пошук постачальників природного газу, укладати договори покупки (постачання) природного газу в 2010 році з квітня місяця по грудень.

Відповідно до п.5.1 договору винагорода повіреного встановлюється за кожну тисячу куб. метрів поставленого газу та затверджується Актом здачі-приймання наданих послуг. Підставою для виплати винагороди є наданий звіт про виконання доручення, підписаний Довірителем та Повіренним.

Строк дії договору з моменту підписанння та діє до повного здійснення розрахунків між сторонами.

Відповідно до п.3.1 договоду повіренний зобовязаний по завершенню виконання доручення надати звіт про виконання доручення з додатками виправдальних документів

Відповідно до ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона( повіренний) зобовязується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Відповідно до ч.1 ст.1005 ЦК України повіренний повинен виконати дане йому доручення особисто. Згідно п.2 ч.1 ст.1006 ЦК України повірений зобовязаний після викоання доручення повернути довірителеві довіренність , строк якої не закінчився , та надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характеру доручення.

В підтвердження виконання зазначених послуг позивачем під час перевірки були надані договір від 19.03.2010р., акт передачі-приймання,платіжне доручення, податкова накладна ТОВ «Дерекс21».

Суд першої інстнації виходив з того, що наявність зазначених первинних та бухгалтерських документів є достатіми та належними доказами, що підтверджують факт виконання договору сторонами, та правомірність дій позивача щодо віднесення сумм ПДВ до податкового кредиту.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції , оскільки наявність зазначених документів є обовязковими, але не вичерпаними доказами, оскільки предмет доказування становлять обставини, що підтверджуєть або спростовують обгрунтованість визначення податкових зобовязань, а податковий орган приймаючи податкове повідомлення-рішення, про скасування якого заявлено позов, виходив з того, що послуги щодо пошуку постачальників ТОВ«Дерекс 21» фактично надані не були.

Приймаючи податкові повідомлення рішення податковий орган посилався на безтоварність операції та нікчемність угоди, оскільки за результатами проведеного аналізу господарської діяльності ТОВ “Дерекс 21”за квітень 2010р. встановлено, що підприємство не мало можливості реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України, не здійснювало реальної діяльності, у ТОВ “Дерекс 21” відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст. З, 4, 7 Закону України "Про податок на додану вартість" , а тому правочини вчиненні у перевіряємому періоді є нікчемними по взаємовідносинам з ТОВ "Енерго-Альянс-2005" за квітень 2010 року .

Позивач в судовому засіданні пояснив, що ТОВ « Дерекс21» на виконання договору доручення від 19.03.2010р. підшукало для позивача постачальника ТОВ «Март2005» з яким позивач в подальшому уклав договір на поставку газу 26.03.2010р. Доказом виконання цих послуг позивач вважає акт прийму-передачі, складений ТОВ " Дерекс 21".

Колегія суддів зазначає, що наданий позивачем акт здачі-приймання наданих послуг , складений з порушенням ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не містить зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції. З зазначеного акту не вбачається, які саме дії вчиняв ТОВ « Дерекс 21» на виконання договору доручення, яку кількість часу ним витрачено. Крім того в акті прийому-передачі зазначено, що ТОВ « Дерекс 21» виконало послуги по договору в квітні 2010р., при цьому посилаючись на укладання договору з ТОВ « Март-2005» від 23.03.2010р.(а.с.63)

Доводи суду першої інстанції, що зазначений акт розкриває в повному обсязі суть господарської операції, не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів зазначає, що за умовами п.п.3.1 договору від 19.03.2010р., доказами виконання послуг є звіт про виконання доручення з додатком виправдних документів, проте позивачем ні до податкового органу, ні до суду першої та апеляційної інстанції, передбачених договором первинних документів не надано.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату i місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції i правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинні документи, в даному випадку акт приймання-передачі робіт, повинні містити інформацію про те, за які конкретно послуги перераховано кошти, тобто містити інформацію про те, що такі послуги повязані з веденням виробництва позивачем.

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Згідно акту перевірки основними видами діяльності ТОВ "Енерго-Альянс-2005" серед іншого є: виробництво газу, розподілення та постачання газу. Колегія суддів зазначає, що на підставі наданих до перевірки документів щодо надання послуг по розшуку постачальників природного газу неможливо встановити, яку економічну ефективність для підприємства та його господарської діяльності принесли понесені втрати.

Також, слід зазначити, що відповідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді в звязку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат.

З вищевикладеного вбачається, що необхідною умовою для включення податку на додану вартість до податкового кредиту, що безпосередньо впливає на зменшення суми податкових зобовязань, є отримання платником податків економічної вигоди від здійснення господарської операції, як складової господарської діяльності.

Однак, слід зазначити, що з наданих позивачем актів здачі-приймання робіт неможливо зробити достовірний висновок щодо характеру, виду, обсягу наданих послуг, і, як результат, виявити звязок цих послуг з господарською діяльністю позивача, тому що вони містять загальні вказівки про надані послуги.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що ТОВ "Енерго-Альянс-2005" та ТОВ "Дерекс21" ставили за мету не виконання цього договору, а складання документів, які б дали правові підстави отримати податкову вигоду шляхом зменшення податкових зобов'язань.

Позивачем не надано доказів, які б підтверджували складання ТОВ " Дерекс21" звіту про виконання доручення з додатком виправдних документів, згідно умов договору від 19.03.2010р.

Відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Між тим, ТОВ "Енерго-Альянс-2005" та ТОВ "Дерекс21" укладаючи вищевказаний договір доручення, ставили за мету не здійснення господарської діяльності, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції й як наслідок отримання доходу від цих операцій, а мали намір спрямований на отримання податкової вигоди та безпідставне ухилення від сплати податку до державного бюджету.

Таким чином, такий правочин не відповідає вимогам закону, а саме ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, 228 ЦК України.

Відповідно до частин 2, 3 статті 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.

Колегія суддів зазначає, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення рішення відповідач діяв правомірно, в межах наданих повноважень та у спосіб, встановлений законом, порушень прав позивача не встановлено, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки не підлягають задоволенню позовні вимоги, відповідно до ст.94 КАС України не підлягають і відшкодуванню судові витрати, понесені позивачем в суму 1 грн.70 коп.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 2 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова задовольнити.

Постанову від 06.07.2011р. по справі№2а-2589/11/2070 скасувати в частині скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова від 24.09.2010р. № 0000141540/0 та стягнення з Державного бюджету України судового збору в розмірі 1.70 грн.

Прийняти нову постанову, якою в цій частині в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю " Енерго-Алянс -2005" - відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2011р. по справі № 2а-2589/11/2070 -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяСіренко О.І.

Судді Русанова В.Б. Любчич Л.В. Повний текст постанови виготовлений 10.10.2011 р.