Ухвала суду № 21997684, 06.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2011 р.Справа № 2а-3579/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова на постанову від 08.06.2011р. по справі№2а-3579/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Агро"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток-Агро" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова (далі по справі - відповідач), в якому просив суд:

- скасувати податкові повідомлення - рішення від 02.11.2010 р. № 0000530700/0, від 11.01.2011 р. № 0000530700/1 та від 08.02.2011 року № 0000530700/2 ;

- зобов'язати відповідача надати органу державного казначейства висновок про суми відшкодування податку на додану вартість у заявленому ТОВ "Восток - Агро" розмірі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2011 року зазначений позов задоволено частково .

Скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова від 02.11.2010 року № 0000530700/0, від 11.01.2011 року № 0000530700/1, від 08.02.2011 року № 0000530700/2.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, ДПІ у Московському районі м. Харкова була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Агро" по податковій декларації з ПДВ за серпень 2010 р. згідно якої задекларовано підприємством до відшкодування з бюджету податку на додану вартість на рахунок платника у банку в сумі - 43879,00 грн., про що складено акт перевірки № 9180/07-013/30589815 від 12.10.2010 р., яким відповідач зменшив суму бюджетного відшкодування, задекларованого позивачем на 43879,00 грн.

За наслідками перевірки були виявленні порушення п.п.7.7.1 та п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), внаслідок чого відповідач дійшов висновку, що позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за серпень 2010 р. на - 43879,00 грн.

На підставі акту перевірки №9180/07-013/30589815 від 12.10.2010 р ДПІ у Московському районі міста Харкова було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000530700/0 від 02.11.2010 р., яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування 43879,00 грн.

Позивач з даним податковим повідомленням рішенням не погодився та оскаржив його в адміністративному порядку, за результатами такого оскарження сума податкового зобовязання, визначеного первісним податковим повідомленням-рішенням, залишилась незмінною та були складені податкові повідомлення-рішення від 11.01.2011р. №0000530700/1, від 08.02.2011р. №0000530700/2.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, щопередбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у позивача сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість в серпні 2010 року виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, сплаченого ТОВ “Восток-Агро” постачальникам товарів (послуг) в попередніх податкових періодах.

До розрахунку бюджетного відшкодування було включено суми ПДВ з поставки запчастин до сільгосптехніки за договором № 5/1 від 15 січня 2010 року, зокрема було поставлено запчастин на загальну суму 553 421,73 грн., а саме за видатковою накладною від 06 травня 2010 року № 35 на суму 252 294,34 грн. , в тому числі ПДВ 42 049,06 грн., видатковою накладною від 20 травня 2010 року № 246 на 301 127,39 грн., в тому числі ПДВ 50 187,90 грн. Позивачем було сплачено за поставлений товар згідно платіжних доручень : № 5 від 13 липня 2010 року на суму 120 000 грн. в тому числі ПДВ 20 000 грн. та № 19 від 21 липня 2010 року на суму 135 000 грн. в тому числі ПДВ 22 500 грн.

Відповідач вказані платіжні доручення не прийняв до уваги як підтвердження оплати господарських операцій, на підставі яких виникло право на бюджетне відшкодування ПДВ, оскільки вважає, що призначення платежу в даних платіжних дорученнях на оплату видаткових накладних не відповідають умовам поставки.

При цьому податкова інспекція також вказує, що оплата була здійснена на підставі рахунку-фактури № с-096175 від 06 травня 2010 року, в якому міститься посилання на реквізити договору № 135 від 03 вересня 2009 року.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками податкової інспекції з огляду на наступне.

Позивачем надало на перевірку договір від 15 січня 2010 року № 5/1, видаткові накладні, які засвідчують поставку окремих партій товару та складені у відповідності до умов зазначеного договору, а також платіжні доручення та виписки банку, які засвідчують оплату придбаного товару. При цьому суд зауважує, що призначення платежу містить чітке та однозначне зазначення реквізитів договору, в рамках, якого здійснена оплата, а саме вказано призначення платежу - оплата за запчастини до сільгосптехніки згідно дог. 5/1 від 15.01.2010р. (а.с.88, 89).

Отже, вказані первинні документи підтверджують фактичне придбання товару, поставка здійснена у відповідності до умов договору та призначення платежу в платіжних документах жодним чином не суперечить умовам чи реквізитам договору.

Також в акті перевірки зазначається, що згідно даних попередньої перевірки встановлена кредиторська заборгованість ТОВ “Восток-Агро” перед ТОВ “Агротрейд”, тому оплачені суми 13 та 21 липня 2010 року не можуть бути прийняті до уваги, як оплата податкових та видаткових накладних, які приймали участь в розрахунку бюджетного відшкодування, а є оплатою кредиторської заборгованості перед контрагентом.

Колегія суддів зауважує, що згідно довідки від 19 серпня 2010 року № 8188/07-013/30589815 про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість зазначається сальдо по взаємовідносинам ТОВ “Восток-Агро” і ТОВ “Агротрейд” в рамках всіх укладених договорів, а не лише в рамках Договору від 15 січня 2010 року.

Також призначення платежу в платіжних дорученнях визначає, на оплату якої господарської операції спрямоване перерахування грошових коштів, а саме: “оплата за запчастини до сільгосптехніки згідно дог. № 5/1 від 15.01.2010”.

Між ТОВ “Агротрейд” та ТОВ “Восток-Агро” було проведено звіряння взаємних розрахунків в рамках Договору від 15 січня 2010 року № 5/1 та складено акт, яким встановлено, що на час заявлення бюджетного відшкодування (подання податкової декларації з ПДВ за серпень 2010 року) кредиторська заборгованість перед ТОВ “Агротрейд”відсутня.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні підстави вважати, що ТОВ “Восток-Агро”13 та 21 липня 2010 року здійснювало погашення кредиторської заборгованості перед ТОВ “Агротрейд”, а не здійснювало оплату видаткових накладних, з сум яких заявлено до відшкодування податок на додану вартість.

Також податковою інспекцією безпідставно не підтверджено віднесені до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 879,33 грн. по взаємовідносинах із ХДПМ “Сантехмонтаж-60”, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору оренди від 31 грудня 2009 року № 13 ТОВ “Восток-Агро” орендує у ХДПМ-256 ЗАТ “Сантехмонтаж-60” нежитлове приміщення.

08 липня 2010 року ТОВ “Восток-Агро” сплатило орендодавцю 5 275,98 грн., в тому числі 879,33 грн. ПДВ, орендних платежів згідно виставлених рахунків-фактур від 30 червня 2010 року № СФ-185 та № СФ-186.

У відповідності до пункту 4.1. вищевказаного договору сума платежів за оренду приміщення сплачується за домовленістю сторін згідно розрахунку, виходячи із встановленої орендної плати та компенсації Орендодавцю витрат за комунальні послуги (електроенергія, холодна вода, сміття, каналізація), виходячи з фактичних показників лічильників за державними тарифами та компенсаційних витрат за опалення.

Тобто, договором визначено, що платежі за оренду складаються з орендної плати та компенсації за комунальні послуги.

Відповідачем встановлено, що призначення платежу у платіжному дорученні не відповідає умовам наданих послуг в рамках договору оренди № 13 від 31 грудня 2009 року, оскільки сплачена сума в розмірі 5 275,98 грн. є оплатою лише орендної плати, але не сплати компенсації комунальних послуг.

Колегія суддів звертає увагу, що призначення платежу містить посилання на рахунки - фактури від 30 червня 2010 року № СФ-185 та № СФ-186, з яких вбачається, що рахунок-фактури №СФ-185 від 30 червня 2010 року визначає розмір орендної плати - 3800,00 грн. та складений на підставі акту № ОУ-160 від 30 червня 2010 року про приймання-передачу послуг оренди приміщення на суму 3800,00 грн., та рахунок-фактури № СФ-186 від червня 2010 року визначає розмір компенсації за комунальні послуги та складений на підставі акту № б/н від 30 червня 2010 року використання та вартість комунальних послуг. Разом сума платежу за оренду складає 5275,98 грн. Тому, суд приходить до висновку, що податковою інспекцією безпідставно визначено, що сума 5 275,98 грн., в тому числі ПДВ 879,33 грн. є оплатою лише орендної плати.

Сума бюджетного відшкодування заявленого ТОВ “Восток-Агро” складається також з суми ПДВ в розмірі 333,33 грн. сплаченої 08 липня 2010 року на користь Харківської торгово-промислової палати за оформлення сертифікату погодження та експертного заключення згідно договору № б/н від 28 січня 2010 року (вартість послуги загалом складає 2000,00, в тому числі ПДВ).

В рішенні ДПІ Московського району м. Харкова від 06 січня 2011 року № 103/10/25-012 вказано, що оплачена 08 липня 2010 року сума коштів в розмірі 2000,00 грн. з т.ч. ПДВ 333,33 грн. є погашенням кредиторської заборгованості перед Харківською торгово-промисловою палатою за попередні періоди.

Таке твердження колегія суддів вважає необґрунтованим, тому що позивачем надано копію акту звіряння взаємних розрахунків, що спростовує наявність кредиторської заборгованості у ТОВ “Восток-Агро”.

Твердження податкової інспекції в рішенні ДПІ від 06 січня 2011 року № 013/10/25 012 та в акті перевірки про невідповідність оплат ТОВ “Восток-Агро” на користь ПП “Континенттранс” умовам поставки також не відповідає дійсності, оскільки зазначені в первинних документах та угодах реквізити не суперечать реквізитам в документах про оплату господарських зобов'язань. Наявність фінансово-господарських документів по операціям з надання послуг перевезення та транспортування (експедиційних послуг) ПП “Континенттранс” підтверджують фактичне здійснення таких операцій. Відповідність здійснених оплат за платіжними дорученнями від 12 липня 2010 року № 3 та від 19 липня 2010 року № 18 умовам поставки згідно первинних документів, підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків між ТОВ “Восток-Агро” та ПП “Континенттранс”.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів дійшов висновку, що висновки викладені в акті перевірки № 9180/07-013/30589815 від 12.10.2010 р. не відповідають дійсним обставинам справи, є помилковими, та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а отже податкове повідомлення - рішення від 02.11.2010 р. № 0000530700/0 прийняте на підставі такого акту не може вважатись прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства, у зв"Язку з чим підлягає скасуванню. Також, оскільки підлягає скасуванню податкове повідомлення - рішення від 02.11.2010 р. № 0000530700/0, то і прийняті за результатами оскарження цього рішення повідомлення-рішення від 11.01.2011р. №0000530700/1, від 08.02.2011р. №0000530700/2, якими залишено без змін повідомлення-рішення № 0000530700/0 від 02.11.2010 р., також підлягають скасуванні як незаконні.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову від 08.06.2011р. по справі№2а-3579/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.