Єдиний державний реєстр судових рішень УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2011 р.Справа № 2а-6560/11/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Кононенко З.О.
Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.
за участю секретаря судового засіданняЛаби О. П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2011р. по справі№2а-6560/11/2070
за позовом Спільного Кіпрсько-українського товариства з обмеженою відповідальністю "Піраміда" <Список ><Текст >
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові <Текст >треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест", Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім Альянс 3", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро строй комплекс" <за участю ><Текст >
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Спільне кіпрсько-українське товариство з обмеженою відповідальністю "Піраміда" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому (з урахуванням уточнень) просило суд постановити рішення. згідно якого скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові №0000200842 від 03.06.2011р. і №0000210842 від 03.06.2011 р.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.11 позов задоволено .
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ст. 203. 215, 216. 228 ЦК України, та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Позивач в своїх запереченнях посилається на законність та обгрунтованість рішення.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріли справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає , з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що з 27.04.2011р. по 13.05.2011р. СДПІ ВПП у м. Харкові було проведено документальну позапланову виїзну перевірку СКУ ТОВ "Піраміда" з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Агро Инвест»за січень, лютий, вересень 2010 р., з ТОВ «Торгівельний дім Альянс 3»за лютий, березень, вересень 2010 р., з ТОВ «Агро Строй Комплекс»за січень, лютий, березень 2010 р.
Результати проведеної перевірки оформлені актом від 20.05.2011 р. № 1465/42-016/31643375.
За наслідками перевірки 03.06.2011р. відповідач прийняв спірні податкові повідомлення рішення №0000200842 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у загальному розмірі 2.301.615,00 грн. (основний платіж - 1.534.410,00 грн., штраф 767.205,00 грн.), №0000210842 про збільшення суми податку на прибуток у загальному розмірі 2.877.018,00грн. (основний платіж 1.918.012,00 грн., штраф 959.006,00 грн.).
Фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень є відображений в акті від 20.05.2011 р. № 1465/42-016/31643375 висновок субєкта владних повноважень про порушення СКУ ТОВ "Піраміда" п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ»і п.3.1 ст.3, п.5.1 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: безпідставне включення до складу податкового кредиту з ПДВ податкових накладних, виписаних ТОВ «Агро Інвест», ТОВ «Торгівельний дім Альянс 3», ТОВ «Агро Строй Комплекс»і безпідставне включення до складу валових витрат сум по операціям з цими контрагентами, бо правочини з переліченими субєктами господарювання є нікчемними і не підлягають відображенню в податковому обліку з ПДВ і з валових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що СДПІ не було доведено правомірності мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень та обгрунтованість визначення додаткових податкових зобовязань.
Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під валовими витратами виробництва та обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, в тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3. 5.7. цієї статті.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Як вбачається із матеріалів справи, 05.01.2010 р. між позивачем, СКУ ТОВ «Піраміда»(в якості клієнта) та ТОВ «Агроінвест»(в якості виконавця) було укладено договір №8-10, предметом якого є проведення маркетингових досліджень, 05.01.2010 р. між позивачем, СКУ ТОВ «Піраміда»(в якості клієнта) та ТОВ «Агроінвест»(в якості виконавця) було укладено договір №14-10, предметом якого є проведення маркетингових досліджень, 09.08.2010 р. між позивачем, СКУ ТОВ «Піраміда»(в якості покупця) та ТОВ «Агроінвест»(в якості постачальника) було укладено договір №50-10, предметом якого є поставка поліграфічної продукції, 18.01.2010 р. між позивачем, СКУ ТОВ «Піраміда»(в якості покупця) та ТОВ «ТД Альянс 3»(в якості постачальника) було укладено договір №12-10, предметом якого є поставка поліграфічної продукції, 20.08.2010 р. між позивачем, СКУ ТОВ «Піраміда»(в якості покупця) та ТОВ «ТД Альянс 3»(в якості постачальника) було укладено договір №51-10, предметом якого є поставка поліграфічної продукції, 05.01.2010 р. між позивачем, СКУ ТОВ «Піраміда»(в якості клієнта) та ТОВ «Агро Строй Комплекс»(в якості виконавця) було укладено договір №7-10, предметом якого є надання консультаційних і юридичних послуг, 05.02.2010 р. між позивачем, СКУ ТОВ «Піраміда»(в якості клієнта) та ТОВ «Агро Строй Комплекс»(в якості виконавця) було укладено договір №13-10, предметом якого є надання консультаційних і юридичних послуг, 01.03.2010р. між позивачем, СКУ ТОВ «Піраміда»(в якості клієнта) та ТОВ «Агро Строй Комплекс»(в якості виконавця) було укладено договір №16-10, предметом якого є надання консультаційних і юридичних послуг.
Оплата вартості товарів та послуг за цими договорами проведено у безготівковій формі.
Товарність операцій підтверджена відповідними первинними документами, які відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, а саме, видатковими накладними, податковими накладними, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями.
Придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг відображено позивачем у бухгалтерському обліку на рахунку 201, придбання послуг на рахунку 6852.
Таким чином, суд першої інстанції надійшов вірного висновку, що господарські операції СКУ ТОВ «Піраміда»з ТОВ «Агро-Інвест», ТОВ «Торгівельний дім Альянс 3», ТОВ «Агро Строй Комплекс» спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, відповідні витрати і податковий кредит сформованими платником податків правомірно, контролюючий орган не довив в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставина
Окрім того, відповідно до висновком експертного економічного дослідження №6386 від 14.06.2011р. ХНДІСЕ ім.Засл. проф. М.С. Бокаріуса висновки акту перевірки в частині донарахування податку на прибуток і податку на додану вартість документально не підтверджуються.
Відповідно до п. 85.9 ст.85 Податкового кодексу України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів (абз.1 п.85.9 ст.85); такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу (абз2 п.85.9 ст.85); у разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них (абз.3 п.85.9 ст.85).
Як вбачається із матеріалів справи, листом від 18.05.2011р. за вих.№522 позивач, повідомив податковий орган про вилучення оригіналів первинних документів підрозділами боротьби з організованою злочинністю МВС України. Вказаний лист було отримано відповідачем 19.05.2011р.
Разом з тим, разом з тим податковий орган не звернувся до відповідного правоохоронного органу з приводу отримання доступу до вилучених документів та надійшов висновку про нікчемність спірних правочинів без дослідження відповідних первинних документів..
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про відсутність реальності господарських операцій за цими правочинами, оскільки зазначені доводи мотивовані посиланням на недекларування контрагентами позивача своїх зобов'язань з ПДВ, їх відсутність за юридичною адресою, не встановлення трудових ресурсів, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, тощо при зазначених обсягах реалізації товарів/послуг.
Оскільки, відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Закону України "Про податок на додану вартість" позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст.228 Цивільного кодексу України та ст.ст.207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.
При цьому, судовою колегією критично оцінено твердження відповідача, що укладені між позивачем та його контрагентамидоговори є недійсними (нікчемними) відповідно до приписів статті 228 ЦК України, як такі, що порушують публічний порядок.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
В процесі розгляду даної справи, зазначені факти встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, пятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.
Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2011р. по справі№2а-6560/11/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Кононенко З.О.
Судді(підпис)
(підпис)Бондар В.О. Донець Л.О. <Список >Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 10.10.2011 р.
Судове рішення № 21997535, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.10.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-6560/11/2070. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: