Ухвала суду № 21996981, 29.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2011 р.Справа № 2а-885/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засіданняТрофімової Н.С.

за участю представника позивача Стадник В.М. та представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову від 26.04.2011р. по справі№2а-885/11/2070

за позовом Управління пенсійного фонду України в Печенізькому районі Харківської області

до ОСОБА_3

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Печенізькому районі Харківської області (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 борг в сумі 14891,57 грн..

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2011 року зазначений позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Печенізькому районі Харківської області (р/р 25607307458, у відділенні ВАТ "Державний ощадний банк України'' МФО 350222 код 22682253) борг у сумі 14891,57 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот дев'яносто одна грн. 57 коп.).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Закону України "Про загальнообовязкове пенсійне страхування ".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України в Печенізькому районі Харківської області як платник страхових внесків.

Заявлена позивачем до стягнення сума спірної заборгованості структурно складається з зобов'язань по оплаті недоїмки зі сплати внесків у розмірі 1076, 27 грн., фінансової санкції у розмірі - 787, 42 грн. та пені у розмірі - 13027, 88 грн.

Загальний розмір боргу СПДФО - ОСОБА_3 на звітну дату 01.01.2011 року складає 14891, 57 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач обовязку по своєчасній сплаті внесків на обовязкове пенсійне страхування не виконав. Наявність спірної суми заборгованості підтверджується відомостями долученої до справи картки особового рахунку відповідача.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч.2 ст.106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно з приписами Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” страхувальникам, які мають недоїмку, територіальними органами Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилається вимога про її сплату.

При цьому, колегія суддів зазначає, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом і має бути сплачена страхувальником протягом десяти робочих днів із дня одержання.

Колегією суддів досліджена наявна в матеріалах справи копія вимоги та її корінець від 28.12.2010р. Ф № 64а на суму боргу в розмірі 13027, 88 грн., а також копія Рішення № 100 від 02.12.2010 року про застосування штрафу у розмірі 588, 10 грн.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що за формою, змістом та підставами винесення перелічені рішення узгоджуються з компетенцією територіальних органів Пенсійного фонду України, яка визначена ст.106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", а за способом її реалізації відповідають порядку дій, який визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663; далі за текстом Інструкція), винесені повноважною посадовою особою УПФУ.

Підстав для висновку про невідповідність оглянутих рішень закону або відсутність у відповідача обов'язку виконувати владні приписи оглянутих рішень колегією суддів з матеріалів справи не виявлено.

Колегія суддів не бере до уваги доводи відповідача про те, що СПДФО ОСОБА_3 до теперішнього часу не отримано рішення № 100 від 02.12.2010 року, оскільки матеріалами справи підтверджується, що вказане рішення було направлено позивачем на адресу відповідача поштовим листом з повідомленням 03.12.2010 року. Даний лист був доставлений адресату 10.12.2010 року, про що свідчить повернуте до УПФУ повідомлення про вручення поштового відправлення зі штампом Мартівського поштового відділення.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову від 26.04.2011р. по справі№2а-885/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 04.10.2011 р.