Ухвала суду № 21996634, 19.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2011 р.Справа № 2а-6659/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засіданняАнтоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2011р. по справі№2а-6659/10/1670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" <Список ><Текст >

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2010 року ТОВ «Будівельна фірма «Центр ЛТД» (надалі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі відповідач, Кременчуцька ОДПІ), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0001371550/0/4203 від 09.12.2010 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, мотивуючи скаргу порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на порушення судом приписів п. п. 7.4.5, 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено що ТОВ «Будівельна фірма «Центр ЛТД» зареєстровано, як юридична особа 24.04.1992 розпорядженням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, ідентифікаційний код 21074215. Товариство являється платником податку на додану вартість з 30.06.1997 року свідоцтво № 2370552 від 20.05.2004 року.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ«Будівельна фірма «Центр ЛТД», поданої за травень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 26.11.2010 року № 6338/15-522/21074215, в якому встановлено порушення п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 2079,77грн. в т.ч.: за травень 2010 року в сумі 2079,77 грн.

На підставі вищезазначеного акту, податковим органом було прийнято податкове повідомлення рішення № 0001371550/0/4203 від 09.12.2010 року, яким визначено ТОВ «Будівельна фірма «Центр ЛТД» суму податкового зобовязання за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 3119,66 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правомірності прийнятого Кременчуцькою ОДПІ податкового повідомлення рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п. п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 п 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі Закон), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами п. 1.3. вказаного Закону, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За змістом підпункту 7.2.6. пункту 7.2 ст. 7 Закону, Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.2.4. пункту 7.2. ст. 7 Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем включено до складу податкового кредиту в податковій декларації за травень 2010 року суму податку на додану вартість на підставі накладної від 12.05.2010 року № 2, виписаної ПП«Фірма«В.С.Т.».

Перевіркою встановлено, що актом № 121 від 30.04.2010 року, відповідно до п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» свідоцтво ПП «Фірма «В.С.Т.» про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23703701 від 01.01.2004 року, індивідуальний податковий номер 210428016036 анульовано.

Таким чином, на момент виписування податкової накладної, ПП «Фірма «В.С.Т.» не було платником податку на додану вартість, оскільки було виключено з реєстру і не мало права на складання податкових накладних.

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» відсутність у продавця статусу платника ПДВ позбавляє його права видавати податкові накладні, а вже видані податкові накладні набувають статусу фіктивних і позбавляють покупця права на податковий кредит.

Окрім цього, колегія суддів зазначає, що згідно з п. п. 8, 9 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, зареєстрованого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.200 року № 79 відповідно до пункту 9.3 статті 9 Закону для інформування платників ПДВ Державна податкова адміністрація України не пізніше 2, 12 та 22 числа кожного місяця оприлюднює на веб-сайті Державної податкової адміністрації України (www.sta.gov.ua): дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника ПДВ, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера, номера та дати початку дії свідоцтва про реєстрацію; інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника ПДВ або з ініціативи податкових органів чи за рішенням суду, а саме: про анульовані свідоцтва платників ПДВ із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат, причин та підстав для анулювання свідоцтв.

З матеріалів справи вбачається, що інформація про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ПП «Фірма «В.С.Т.» була розміщена на веб сайті ДПА України.

Якщо реєстрацію особи як платника ПДВ було анульовано та відомості із Реєстру про таке анулювання були оприлюднені відповідно до цього Положення, то право доступу до таких відомостей є забезпеченим та інформація про таке анулювання вважається доведеною до відома заінтересованих осіб.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що у позивача на момент включення податку на додану вартість до податкового кредиту згідно з податковими накладними, отриманими від ПП «Фірма «В.С.Т.», була можливість перевірити статус свого контрагента як платника ПДВ.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про законність та обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2011р. по справі№2а-6659/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)

Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 26.09.2011 р.