Ухвала суду № 21993662, 19.07.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2011 р.Справа № 2а-2793/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засіданняСавченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року по справі№2а-2793/10/2070

за позовом Закритого акціонерного товариства "Лозівський ковальсько-механічний завод" <Список ><Текст >

до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області <Текст >третя особа Науково-виробниче підприємство "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова <за участю ><Текст >

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року задоволені позовні вимоги Закритого акціонерного товариства « Лозівський ковальсько-механічний завод» (далі - ЗАТ «ЛКМЗ») до Лозівської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області (далі Лозівська ОДПІ).

Скасовано податкові повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ №0005223/0 від 08.09.2010 р., № 0005223/1 від 05.10.2010 р., № 0005223/2 від 20.12.2010 р.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2011р. та прийняти нову , якою відмовити в задоволенні позову ЗАТ «ЛКМЗ» повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що в ході перевірки на підставі даних бази Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів декларацій на рівні ДПА України за червень 2010 року по ЗАТ «ЛКМЗ» було встановлено невідповідність даних податкового кредиту ЗАТ «ЛКМЗ» з даними податкового зобов'язання ТОВ «Лугметсервіс ЛТД . Останнім не було включено до складу податкових зобов'язань з ПДВ за червень 2010р. ПДВ у сумі 171393,69 грн Вважає, що право на податковий кредит у ЗАТ «ЛКМЗ» відсутнє, оскільки не дотримано обов'язкових умов для цього права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами ст.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 ВР від 03.04.1997 р ( далі Закон №168/97).

На думку апелянта, факт неподання податкових декларацій, недекларування об'єкту оподаткування, податкових зобов'язань з ПДВ та безпідставність складання податкових накладних контрагентом в сукупності свідчить про відсутність правових підстав для формування ЗАТ «ЛКМЗ» податкового кредиту за операціями з придбання сталевого лому.

Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що сам по собі факт не сплати податку продавцем, в разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що у період з 21.08.2010 року по 25.08.2010 року фахівцями Лозівської ОДПІ проведена документальна невиїзна перевірка ЗАТ "ЛКМЗ», щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Лугметсервіс ЛТД" за період з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року.

За результатами даної перевірки податковим органом складений акт № 675/23-304/32565419 від 25.08.2010 року, на підставі якого прийняте податкове повідомлення- рішення № 00005223/0, про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 222811,8 грн., у тому числі 171393,69 грн. - за основним платежем, 51418,11 грн. - за штрафними санкціями.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97 ( в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Зважаючи на вище зазначені правові норми , колегія суддів зазначає, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкові накладні, належним чином завірені копії яких позивачем надані до суду першої інстанції та долучені до матеріалів справи.

Проте, наявність податкових накладних хоч і є обовязковою підставою для визначення податкового кредиту, але не вичерпною.

Перевіряючи обґрунтованість визначення податкового кредиту позивачем, колегія суддів зазначає, що на підтвердження реальності вчиненої угоди з ТОВ «Лугметсервіс ЛТД» досліджені договір №07-12/09 від 07.12.2009 р., укладеним позивачем з ТОВ «Лугметсервіс ЛТД», товарно-транспортні накладні, подорожні листи, посвідчення про відрядження, розпорядження про відрядження, видаткові накладні, податкові накладні, специфікації, акти приймання металів чорних (а.с.38-98).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими, висновки суду щодо правомірності нарахування позивачем податкового кредиту.

Щодо доводів апеляційної скарги, що невиконання законодавчо встановлених обовязків по сплаті податкових зобовязань ТОВ «Лугметсервіс ЛТД» колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 10 Закону №168/97 та статей 1, 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Закон №168/97 не пов'язує право платника податку на податковий кредит з проведенням будь-яких зустрічних перевірок, та не ставить право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу.

Чинне законодавство не встановлює обов'язок покупця сплачувати ПДВ повторно ще й до бюджету в разі, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з врахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. ПДВ, яке включене до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Таким чином, з урахуванням вимог п. 1.3 ст. 1 та ст. 7 Закону №168/97, покупець сплачує суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи на ненадходження цих сум ПДВ до Державного бюджету.

Якщо контрагент не виконав свого обов"язку щодо сплати податку до бюджету , в разі фактичного здійснення господарської операції, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи і не впливає на формування податкового кредиту покупцем .

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність прийнятої судом першої інстанції постанови.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від22 грудня 2010 року по справі№2а-2793/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Сіренко О.І.

Судді(підпис)

(підпис)Любчич Л.В. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 25.07.2011 р.