Ухвала суду № 21993050, 06.07.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2011 р.Справа № 2а-9265/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

<за участю секретаря ><Секретар >

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дергачівської МДПІ Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2011р. по справі№2а-9265/10/2070

за позовом ПП "Синтезхімгруп" <Список ><Текст >

до Дергачівської МДПІ Харківської області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2011року позов ПП "Сінтезхімгруп" задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення Дергачівської МДПІ Харківської області № 0000011601/0 від 21.08.2010 р., № 0000011601/1 від 15.10.2010 р. про зменшення приватному підприємству "Синтезхімгруп" суми бюджетного відшкодування в розмірі 273752,0грн. та № 0000021601/0 від 21.08.2010 р., № 0000021601/1 від 15.10.2010 р. про донарахування приватному підприємству "Синтезхімгруп" податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 29275,0грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5855,0 грн. Визнано протиправним та скасовано рішення Дергачівської МДПІ Харківської області від 14.10.2010 р. В іншій частині позовних вимог в задоволенні відмовлено.

Дергачівська МДПІ Харківської області, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що полягає в неповному з'ясуванні судом обставин справи, не відповідності висновків суду дійсним обставинам справи, дослідження судами не всіх доказів у справі та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2011 року , прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог .

Сторони в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання повісток про виклик.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ч. 1 п. 2 ст. 197 КАС України, розглядає дану справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги частково та скасовуючи рішення Дергачівської МДПІ Харківської області, суд першої інстанції виходив з того , що позивачем виконано всі вимоги чинного законодавства щодо правомірності включення зазначених сум податку на додану вартість до сум податкового кредиту, а відповідно порушень ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” допущено не було.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову не оскаржується.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 10.03.2010року фахівцем Дергачівської МДПІ Харківської області проведено невиїзну документальну перевірку ПП «Синтезхімгруп» з питання правильності визначення від'ємного значення податку на додану вартість, відображеного по рядку 26 декларацій за липень 2009 р. - січень 2010 р. , за результатами якої складено акт №217/07-018/36419191 від 10.03.2010 р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" ПП «Синтезхімгруп» завищено податковий кредит за жовтень 2009 р. на суму 66400,0грн. ; пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону № 168 завищено суму ПДВ завищено суму ПДВ, яка включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 66400,0грн.

Підставою для зменшення податкового кредиту з ПДВ слугувало те, що за результатами опрацювання відділом перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, проведеного на рівні Державної податкової адміністрації України, встановлено , що в порушення пп.7.2.1, пп.7.2.4, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством неправомірно включено до складу податкового кредиту накладну № 2610/09-1 від 26.10.2009 р. по ВГМП «Голуба Нива», так як контрагентом не задекларовано податкові зобов'язання за жовтень 2009 р. та анульовано свідоцтво платника ПДВ з 03.11.2009 р.

З матеріалів справи вбачається , що 11.05.2010р. фахівцем Дергачівської МДПІ Харківської області проведено невиїзну документальну перевірку ПП «Синтезхімгруп» з питання правильності визначення від'ємного значення по податку на додану вартість, відображеного по рядку 18.2 та сум залишку від'ємного значення, відображеного по рядку 26 декларації за березень 2010 р. , за результатами якої складено акт перевірки №455/07-018/36419191 від 11.05.2010р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого зменшено від'ємне значення (р. 18.2) за березень 2010 р. на суму 100891 грн. та залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26 декларації) за лютий 2010 р. на суму 135736 грн.

Підставою для зазначеного висновку слугувало те, що як вважає податковий орган підприємство не має на балансі необхідних основних засобів та обладнання для здійснення фінансово-господарської діяльності, чисельність працюючих станом на 01.04.2010 р. склала 2 чоловік та 13 за сумісництвом, а отже відсутні підстави для створення умов, за яких у підприємства виникло від'ємне значення податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи 18.08.2010року фахівцем Дергачівської МДПІ Харківської області проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПП «Синтезхімгруп» за червень 2010 року, за результатами якої складено акт №1015/07-018/36419191 від 18.08.2010 р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.7.1., 7.7.2., 7.7.7, п. 7.7. ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у розмірі 273 752 грн. та занижено суму ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 29 275 грн.

З акту перевірки вбачається , що сума зменшення бюджетного відшкодування в розмірі 273752 грн., сума донарахованого підприємству ПДВ були вирахувані податковим органом наступним чином: сума зменшення бюджетного відшкодування в розмірі в розмірі 273752,0 грн. = сума зменшення податкового кредиту за січень 66 400 грн. + сума невизнаного залишку від'ємного значення ПДВ за березень 100 891 грн. + сума невизнаного залишку від'ємного значення ПДВ за квітень 135 736 грн. - сума донарахованого ПДВ 29 275 грн.; сума донарахованого ПДВ в розмірі 29 275 грн. = сума позитивного значення ПДВ за червень 2010 р. 32 737 грн. - сума податкового кредиту з урахуванням зменшення ПДВ 3 462 грн.; сума штрафних санкцій в розмірі 5 855 грн. Актом перевірки №1015/07-018/36419191 не передбачені.

Підставою для вказаного висновку слугувало те, що за результатами опрацювання даних автоматизованої компютерної системи встановлено , що підприємством неправомірно включено до складу податкового кредиту накладну № 2610/09-1 від 26.10.2009 р. по ВГМП «Голуба Нива», так як контрагентом не задекларовано податкові зобов'язання за жовтень 2009 р.

Вказаними перевірками були використані данні автоматизованої компютерної системи.

Будь-які документи податковим органом для проведення даних перевірок не витребувались у позивача.

На підставі акту перевірки №1015/07-018/36419191 від 18.08.2010 р. керівником Дергачівської МДПІ Харківської області прийняті податкові повідомлення-рішення №0000011601/0 від 21.08.2010 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 273752,0 грн. та №0000021601/0 від 21.08.2010 р. про донарахування податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 29275,0 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 5855,0 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржено в адміністративному порядку до Дергачівської МДПІ Харківської області відповідно до вимог ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” .

За результатами адміністративного оскарження, залишені без змін податкові повідомлення рішення від 21.08.2010 р. №0000011601/0 і №0000021601/0 та з метою доведення граничних строків сплати податкового зобовязання, ухвалені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.10.2010 №0000011601/1 і від №0000021601/1.

Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Закону.

Пунктом 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У відповідності до п.7.4.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Також, згідно з п.7.4.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 ВР є податкова накладна, яка одночасно є звітним податковим і розрахунковим документом відповідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону.

Відповідно до п.7.5. Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 ВР (далі Закон № 168/97 ВР) встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно вимог підпункту 7.2.4 п.7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

За приписом підпункту 7.7.1 пункту 7.7 названої статті Закону у тій самій редакції суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.3 цієї є норми Закону у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обовязковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Пунктами 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 цієї статті передбачено, що про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Пунктом 9.2 ст.9 Закону № 168/97 ВР визначено, що будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Відповідно до н.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 вказаного Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Колегією суддів встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач у жовтні 2009 року включив до податкового кредиту ПДВ в сумі 66400,0 грн. на підставі податкової накладної, одержаної від контрагента ВГМП «Голуба Нива» , а саме податкова накладна № 2610/09-01 від 26.10.2009 року на суму 398400, 00 грн. в т.ч. ПДВ 66400,00 грн.

Зазначена накладна була видана на виконання умов договорів поставки товару №19/06-2009 від 19.06.2009 р., укладеного між ПП «Сінтезхімгруп» з ВГМП «Голуба Нива» .

Розрахунки з контрагентом позивачем проведено платіжним дорученням , яке міститься в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається , що наявна в матеріалах справи копія податкової накладної № 2610/09-01 від 26.10.2009 року, сума по якій включена платником до складу податкового кредиту, має всі обов'язкові реквізити, визначені п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Вказана податкова накладна була наявна у податкового органу під час проведення перевірки та досліджувалась ним, що підтверджується актом перевірки.

Тобто , з наведеного вбачається , що наведена господарська операція ПП «Сінтезхімгруп» та ВГМП «Голуба Нива» проведена в бухгалтерському та податковому обліку, з якого вбачається реальне придбання активів та розрахунки з постачальниками таких активів, таким чином податковий кредит правомірно відображено в податковій декларації з ПДВ.

Колегія суддів зазначає , що помилковим є висновок ДПІ про зменшення сум податкового кредиту здійснено виключно на підставі інформації Білоцерківської ОДПІ Київської області про недекларування контрагентом позивача податкових зобов'язань за жовтень 2009 р. та анулювання свідоцтва платника ПДВ в листопаді 2009 р., виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

На час складення податкової накладної станом на жовтень 2009року ВГМП «Голуба Нива» лічиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України , було платником ПДВ і мало право виписати податкову накладну.

Крім того, колегія суддів зазначає , що покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про продавця, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97 ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Закону зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97 ВР).

Тобто , така відповідальність покладена на ВГМП «Голуба Нива» , на позивача по справі не може бути покладена відповідальність за неподання податковому органу звітності усіма його контрагентами.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, неподання податкової звітності або невизнання звітності інспекцією як податковою при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця, в даному випадку позивача.

Закону України «Про податок на додану вартість» не містять вимог про необхідність коригування платником податку правомірно визначеного податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з тим, що підприємства, з якими мав правові відносини контрагент такого платника податку, порушують вимоги податкового законодавства.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при неподанні податкової звітності продавцем або невизнанні його звітності інспекцією як податковою, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Однак, факт порушення контрагентами-постачальниками позивача своїх податкових зобовязань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, повязаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобовязань.

Крім того, сукупний аналіз вищезазначених норм Закону про ПДВ свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Також, колегія суддів зазначає , що позивач дійсно не має у власності основних фондів, але виробничі приміщення та обладнання орендуються у інших суб'єктів господарювання.

Вказана інформація про наявність орендованих основних засобів позивачем була надана відповідачу, що підтверджується листом № 2010/7 від 25.02.2010 р. з відміткою інспекції про отримання.

Тобто, на момент проведення перевірки податковому органу було відомо про наявність у позивача основних засобів та обладнання, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до ст. 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права, в тому числі права володіння, права користування тощо.

Таким чином, відсутність у власності підприємства основних фондів та наявність у позивача працюючих за сумісництвом 13 чоловік не може бути підставою для відсутності умов для виникнення від'ємного значення ПДВ.

Тобто, колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Закону №168/97-ВР, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту та в його діях не має порушень ст.7 Закону №168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесених податкових повідомлень - рішень належним чином в суді не довів , у звязку з чим податкові повідомлення-рішення Дергачівської МДПІ Харківської області № 0000011601/0 від 21.08.2010 р., № 0000011601/1 від 15.10.2010 р. та № 0000021601/0 від 21.08.2010 р., № 0000021601/1 від 15.10.2010 р. не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо скасування рішення Дергачівської МДПІ Харківської області від 14.10.2010 р. з підстав , які покладені в основу неправомірності прийняття Дергачівською МДПІ податкових повідомлень-рішень № 0000011601/0 від 21.08.2010 р. та № 0000021601/0 від 21.08.2010 р.

Колегія суддів зазначає , що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правомірність прийнятого рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду , переглянувши судове рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає , що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови були повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, постанова прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дергачівської МДПІ Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2011р. по справі№2а-9265/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Мельнікова Л.В.

Судді(підпис)

(підпис)Закон Актом ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Закон <повний текст >