Постанова № 21991295, 13.03.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2012 р. Справа № 5019/682/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Мельник О.В. , судді Грязнов В.В. при секретарі судового засідання Новак Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс-М" на рішення господарського суду Рівненської області від 17.01.12 р. у справі № 5019/682/11 (суддя Павлюк І.Ю.)

За позовом Військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Автосервіс-М”

про стягнення в сумі 733847 грн. 66 коп. (згідно заяви про збільшення позовних вимог).

за участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_1 дов.№1 від 03.01.2012р.

Від відповідача - не з'явився

Від органу прокуратури - Жоган А.А. посв. №10 від 27.04.2010р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 17 січня 2012 року у справі №5019/682/11 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Автосервіс-М”, яке знаходиться за адресою: 33000, м. Рівне, вул. Біла, 16, код ЄДРПОУ 33871937 на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне, який знаходиться за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Чернишова, 8, код ЄДРПОУ 22585490 733 817 грн. 66 коп. заборгованості по орендній платі та 30 грн. 00 коп. заборгованості по компенсації земельного податку.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Автосервіс-М”, яке знаходиться за адресою: 33000, м. Рівне, вул. Біла, 16, код ЄДРПОУ 33871937 в доход державного бюджету України 7338 грн. 48 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю “Автосервіс-М” подав апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Просить його скасувати, в позові відмовити. Вважає, що місцевим господарським судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушені норми матеріального та процесуального права.

Доводить, що прокурор та позивач не добросовісно скористались своїм правом, подавши заяву про збільшення розміру позовних вимог за день до вирішення спору, не давши можливості відповідачу надати обґрунтовані заперечення.

Крім того, місцевим господарським судом безпідставно не прийнято до уваги, що господарським місцевим судом розглядається справа №5019/32/12 про зарахування вартості поліпшень нежитлового приміщення в рахунок орендної плати. Судом безпідставно не задоволено клопотання про зупинення провадження у справі.

Крім того, місцевим господарським судом не враховані такі докази як платіжні доручення, щодо погашення заборгованості.

В судове засідання Рівненського апеляційного господарського суду відповідач не з'явився. Подав клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги з метою надати йому можливість подати докази сплати судового збору.

Представники органу прокуратури та позивача заперечують доводи апеляційної скарги.

Судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою від 14 лютого 2012 року зобов'язано апелянта доплатити судовий збір в сумі 3669 грн. 24 коп.. Недоплата судового збору не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Розподіл судових витрат покладається на сторін в залежності від результатів розгляду апеляційної скарги. Явка в судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Дослідивши докази у справі, доводи сторін, Рівненський апеляційний господарський суд встановив:

Військовий прокурор Рівненського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Автосервіс-М” про стягнення 333 733 грн. 45 коп. заборгованості по орендній платі та 45715 грн. 42 коп. пені.

18.04.2011р. відповідач подав клопотання, в якому просить, в звязку з перебуванням у провадженні господарського суду Рівненської області справи № 5019/676/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Автосервіс-М” до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне Міністерства оборони України про визнання недійсним договору оренди нерухомого військового майна від 20.10.2006р., зупинити провадження у справі 5019/682/11 до вирішення по суті справи № 5019/676/11.

Ухвалою суду від 18.04.2011р. провадження по справі № 5019/682/11 було зупинено до вирішення по суті справи № 5019/676/11.

29.09.2011р. прокурор подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 546293 грн. 62 коп. заборгованості по орендній платі та 45715 грн. 42 коп. пені.

16.11.2011р. позивач подав клопотання, в якому, в звязку з набранням рішенням господарського суду Рівненської області від 07.09.2011р. по справі № 5019/676/11 законної сили, просить поновити провадження по справі № 5019/682/11.

Ухвалою суду від 25.11.2011р., в звязку з відсутністю підстав, які зумовили зупинення справи, провадження по справі № 5019/682/11 було поновлено.

В судовому засіданні 20.12.2011р. прокурором та позивачем було подано клопотання про продовження строку розгляду справи в звязку з необхідністю проведення звірки розрахунків з відповідачем та уточнення суми заборгованості.

Ухвалою суду від 20.12.2011р. строк розгляду справи № 5019/682/11, в порядку статті 69 ГПК України, продовжено до 20.01.2012р.

16.01.2012р. прокурор подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 733817 грн. 66 коп. заборгованості по орендній платі, 30 грн. 00 коп. заборгованості по сплаті земельного податку та 50 291 грн. 56 коп. пені.

17.01.2012р. позивач подав погоджену з прокурором заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені, відповідно до якої просить стягнути з відповідача на свою користь 733817 грн. 66 коп. заборгованості по орендній платі та 30 грн. 00 коп. заборгованості по сплаті земельного податку.

Давши оцінку доказам у справі, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

17 січня 2012 року місцевим господарським судом прийнято рішення у справі. Відповідач не був присутній у судовому засіданні, однак належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання.

16 січня 2012 року за день до розгляду справи позивачі подали заяву про збільшення розміру позовних вимог (а.с.69). Копія заяви направлялась відповідачеві 13.01.2012р. про, що свідчить фіскальний чек (а.с. 75).

Однак місцевий господарський суд приймаючи заяву про збільшення розміру позовних вимог, позбавив можливості відповідача подати заперечення, щодо позовних вимог, оскільки суду було достовірно відомо про неявку в судове засідання представника відповідача. Місцевим господарським судом не з'ясовано, чи отримав відповідач копію заяви про збільшення розміру позовних вимог. Фіскальний чек в даному випадку не свідчить про отримання відповідачем заяви до судового засідання в період з 13 по 17 січня 2012 року. Дата 13 січня 2012р. припадає на п'ятницю, 17 січня 2012р. на вівторок. З огляду на короткий термін відповідач міг не отримати копію заяви, а у випадку отримання був позбавлений права обґрунтувати свої заперечення.

В даному випадку порушення місцевим господарським судом норм процесуального права є підставою для скасування судового рішення з огляду на порушення прав сторони на захист.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони повинні користуватись рівними процесуальними правами.

Крім того, приймаючи заяву від 17.01.2012р. про відмову в позові в частині стягнення пені (а.с. 102), місцевий господарський суд не виніс процесуального рішення в цій частині, щодо припинення провадження у справі. Разом з тим, місцевий господарський суд послався в мотивувальній частині рішення на ст. 81-1 ГПК України, яка регламентує залишення позову без розгляду.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню. Приймається нове рішення.

Судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 733817 грн. 66 коп. заборгованості по орендній платі та 30 грн. 00 коп. заборгованості по компенсації земельного податку.

При цьому приймається до уваги заява про збільшення розміру позовних вимог. Відповідач на час розгляду апеляційної скарги ознайомлений з такою заявою, в апеляційній скарзі мав можливість обґрунтувати свої заперечення щодо позовних вимог.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, яке було подано в суді першої інстанції задоволенню не підлягає.

Дійсно місцевим господарським судом порушена справа №5019/32/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Автосервіс-М” до Квартирно - експлуатаційного відділу м. Рівне Міністерства оборони України про зарахування вартості поліпшень нежитлового приміщення в рахунок орендної плати. Ухвалою від 06 березня 2012 року судове засідання призначено на 20 березня 2012 року.

Зі змісту ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України випливає, що причиною зупинення провадження у справі є неможливість її розгляду до вирішення повязаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом. Повязаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншім судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншім судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Судова колегія вважає, що апеляційний господарський суд може самостійно встановити обставини у справі, що стосується предмету спору, спір вирішити по суті. Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, у разі їх наявності.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 ГПК України перегляд за нововиявленими обставинами постанов апеляційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення.

Таким чином позов підлягає задоволенню з врахування розміру позовних вимог з наступних підстав:

20.10.2006р. між Міністерством оборони України в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Автосервіс-М” (орендар) був укладений договір оренди нерухомого військового майна (надалі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - будівлю майстерні інвентарний № 59, літера “А-1” площею 1698.5 м2, що знаходиться на балансі та обліковується в КЕВ м. Рівне, розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Бахарєва, буд. 22, вартість якого визначена на 27.06.2006р. за експертною оцінкою та становить згідно акту оцінки 885150 грн. 00 коп. (пункт 1.1. Договору).

Пунктом 1.2. Договору визначено, що майно, вказане у п. 1.1. Договору, належить до державної власності згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Рівненської міської ради 06.09.2006р. (бланк ЯЯЯ № 460047), на підставі розпорядження міського голови № 1624-р від 06.09.2006р., зареєстрованого в КП РМБТІ 11.09.2006р. за реєстраційним номером 15997311, в книзі 15 за номером запису 125-2085 згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 11789589 від 11.09.2006р. (бланк ССА № 957317).

У відповідності до пункту 2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами та нотаріального посвідчення цього договору та акта приймання-передачі майна.

20.10.2006р. Коломис О.В., приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу був посвідчений Договір та зареєстровано в реєстрі за № 283.

Між сторонами складено та підписано акт прийому-передачі нежилих приміщень будівлі інв. № 59 у в/м № 3, м. Рівне, вул. Бахарєва, буд. 22.

У відповідності до пунктів 3.1. та 3.2. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати затвердженої Кабінетом Міністрів України, за результатами конкурсу та за домовленістю сторін та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (грудень 2005 року) 18387 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.3. Договору визначено, що орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний реєстраційний рахунок орендодавця в територіальному органі Державного казначейства щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

У відповідності до пункту 5.2. Договору орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Проте, відповідач, протягом строку дії Договору, не належним чином виконував взяті на себе по Договору зобовязання щодо сплати орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості по орендній платі станом на 13.01.2012р. в сумі 733 817 грн. 66 грн. (розрахунок, а.с.71). Станом на 13.01.2012р. платіжні доручення на які посилається відповідач враховані (а.с.78-101).

Крім того, пунктом 5.11. Договору визначено, що орендар зобовязаний щомісячно компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка площею 2800 м2, на яку орендарю відповідно до статті 796 ЦК України надається право користування для досягнення мети оренди.

Проте, відповідач, протягом строку дії Договору, не належним чином виконував взяті на себе щодо сплати земельного податку зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості по компенсації земельного податку станом на 13.01.2012р. в сумі 30 грн. 00 коп.

Позивач направляв відповідачу претензію № 258 від 14.02.2011 р., в якій вимагав від відповідача сплатити суму заборгованості по орендній платі.

Листом від 28.02.2011р. відповідач повідомив позивача, що питання порядку і строків остаточних розрахунків слід вирішити між сторонами після отримання законного рішення по справі № 5019/166/11.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частини 1, 5 ст. 762 ЦК України).

У відповідності до частини 3 статті 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 2 статті 14 Закону України “Про Збройні Сили України” визначено, що земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю.

У відповідності до статті 1 Закону України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України” військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України.

Згідно частини 1 статті 19 “Про оренду державного та комунального майна” орендар за користування обєктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності; річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна; у разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати.

Відповідно до частини 3 статті 19 “Про оренду державного та комунального майна” cтроки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З вищевикладеного вбачається, що вимоги позивача стверджуються договором, актом прийому-передачі орендованого майна, іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 526, 759, 762 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України.

Відповідач доказів сплати боргу не подав як суду першої інстанції так і апеляційній інстанції.

Судова колегія приймає відмову від позову в частині стягнення пені 50291 грн. 56 коп.. Заява подана позивачами 17.01.2012р., підписана належними особами, не суперечить законодавству, не порушує чиї не будь права і охоронювані законом інтереси.

За результатами вирішення спору з відповідача підлягає стягненню до державного бюджету 14676 грн. 95 коп. судового збору, що становить два відсотки ціни позову відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Судова колегія зазначає, що місцевим господарським судом неправильно стягнено з відповідача державне мито та плата за послуги по інформаційно - технічному забезпеченню судового процесу.

Позовна заява подана 31.03.2011р.. Позивач був звільнений від сплати державного мита та плати за послуги по інформаційно - технічному забезпеченню судового процесу. Судове рішення приймалось 17 січня 2012 року. З першого листопада 2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір". Тому слід було стягнути до бюджету 14676 грн. 95 коп. судового збору з відповідача. В частині припинення провадження у справі судовий збір стягненню з відповідача не підлягає.

За подання апеляційної скарги апелянтом сплачено 3669 грн. 24 коп. Ставка судового збору повинна становити 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви тобто - 7338 грн. 48 коп..

Вимоги ухвали апеляційного суду від 14 лютого 2012 року апелянт не виконав. Не надав доказів доплати 3669 грн. 24 коп. судового збору.

Тому підлягає стягненню до бюджету з відповідача 3669 грн. 24 коп. недоплаченого судового збору.

Та обставина, що апеляційна скарга задоволена частково не дає підстав відшкодувати відповідачеві витрати по судовому збору, оскільки позов задоволено.

Таким чином підлягає стягненню до державного бюджету 14676 грн. 95 коп. судового збору за вирішення спору та 3669 грн. 24 коп. недоплаченого судового збору за розгляд апеляційної скарги. Всього 18346 грн. 19 коп.

Керуючись ст. ст. 49, 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України. Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс-М" на рішення господарського суду Рівненської області від 17.01.12 р. у справі № 5019/682/11 задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 17.01.12 р. у справі № 5019/682/11 скасувати. Прийняти нове рішення.

3. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс-М", яке знаходиться за адресою: 33000, м. Рівне, вул. Біла, 16, код ЄДРПОУ 33871937 на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне, який знаходиться за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Чернишова, 8, код ЄДРПОУ 22585490 733 817 грн. 66 коп. заборгованості по орендній платі та 30 грн. 00 коп. заборгованості по компенсації земельного податку.

4. Провадження у справі №5019/682/11 в частині стягнення 50291 грн. 56 коп. пені припинити.

5. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс-М", яке знаходиться за адресою: 33000, м. Рівне, вул. Біла, 16, код ЄДРПОУ 33871937 до державного бюджету 18 346 грн. 19 коп. судового збору на наступні рахунки: розрахунковий рахунок №31213206782002 банк - ГУДКСУ у Рівненській області, код банку (МФО) 833017, отримувач - УДКСУ у м. Рівному, код отримувача 38012714, код класифікації доходів бюджету 22030001.

6. Господарському суду Рівненської області видати наказ.

7. Матеріали справи №5019/682/11 повернути до господарського суду Рівненської області.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Вих.№ 01-12/3747/12