Рішення № 21990591, 01.03.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" березня 2012 р. Справа № 5019/2785/11

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ДУЛОКОМЕРС"

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекорд"

про стягнення 43 680 євро, 34 євроцентів

Суддя Бережнюк В.В.

Представники:

Від позивача : Дячук М.Й.

Від відповідача : Романчук І.І.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 21 лютого 2012 року до 01 березня 2012 року.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДУЛОКОМЕРС" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекорд" про стягнення боргу в розмірі 43 680 євро, 34 євроцентів. В обґрунтування вимог зазначає, що між позивачем (Новий генеральний представник), відповідачем (Виробник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРЕКТЕС ЕНДЮСТРІЕЛЬ УРУНЛЕР ДИШ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ" (Попередній генеральний представник) було укладено Угоду від 30.06.2009 р. про уступку прав по Договору №1 Про генеральне комерційне представництво від 06.04.2007 р., відповідно до якої сторони домовилися, що Попередній генеральний представник передає, а Новий генеральний представник приймає права і обов'язки Генерального представника, що випливають із Договору №1 Про генеральне комерційне представництво від 06.04.2007 р. Сторони приймають, що сума невиконаних зобов'язань по договору №1 „Про генеральне комерційне представництво" від 06.04.2007р. зі сторони Виробника складає 43680 євро 34 євроцентів. Сума невиконаних обов'язків підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаним уповноваженими представниками сторін. Акт звірки взаєморозрахунків є невід'ємною частиною даного Договору. Згідно додатку №3 до Договору№1„Про генеральне комерційне представництво від 06.04.2007р. Сторони домовились про погашення заборгованості в сумі 43680 євро 34 євроцентів згідно графіка в терміни з вересня 2009 року по грудень 2009 року. ТзОВ фірма „РЕКОРД" свої зобов'язання не виконала, заборгованість у розмірі 43 680 євро 34 євроцентів не сплачена. Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану суму боргу.

Відповідач подав суду відзив на позов, у якому вимоги позивача не визнає. Вказує, що виконання даного зобов'язання було неможливе в зв'язку з тим, що така операція суперечила б законодавчим актам НБУ, про що відповідача було повідомлено листом. Тому 11.11.2010 р. ТзОВ «Фірма «Рекорд» було отримано повідомлення від ТОВ «Дулокомерс» та ТОВ "КОРЕКТЕС ЕНДЮСТРІЕЛЬ УРУНЛЕР ДИШ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ" про те, що укладену 30.07.2009 року угоду про уступку прав по договору №1 „Про генеральне комерційне представництво" від 06.04.2007р. та підписаний 02.07.2009 року Додаток №3 «Графік погашення заборгованості» до договору №1 «Про генеральне комерційне представництво» від 06.04.2007 року необхідно вважати недійсними. Як наслідок, представник відповідача вважає, що у ТОВ «Фірми «Рекорд» відсутні підстави для перерахування коштів позивачу. За наведеного просить в позові відмовити.

Через канцелярію суду від позивача надійшла заява від 15.02.2012 р. про уточнення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Рекорд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дулокомерс" кошти в розмірі 43680 євро 34 євроцентів, що за курсом НБУ станом на 16.12.2011 року становить 454 367 грн. 26 коп. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Крім того, відповідачем було подано клопотання від 01.03.2012 р. про зупинення провадження у даній справі №5019/2785/11 до прийняття рішення по справі за позовом ТзОВ "Фірми "Рекорд" до ТзОВ "Дулокомерс" та ТзОВ "КОРЕКТЕС ЕНДЮСТРІЕЛЬ УРУНЛЕР ДИШ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ" про визнання недійсною угоди про уступку прав по Договору №1 Про генеральне комерційне представництво від 06.04.2007 р. Відповідач вважає, що вказана справа пов’язана зі справою №5019/2785/11.

Судом клопотання відповідача про зупинення провадження у справі було відхилене з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Отже, із вказаної правової норми випливає, що підставою для зупинення провадження у одній справі є наявність пов'язаної з нею порушеної судом іншої справи. Разом з тим, в якості доказу того, що господарським судом розглядається справа, що пов'язана зі справою №5019/2785/11 відповідач надав копію позовної заяви про визнання недійсною Угоди про переуступку прав по договору. Однак, суду не надано докази порушення провадження у справі за позовом ТзОВ "Фірми "Рекорд" до ТзОВ "Дулокомерс" та ТзОВ "КОРЕКТЕС ЕНДЮСТРІЕЛЬ УРУНЛЕР ДИШ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ" про визнання недійсною угоди про уступку прав по Договору №1 Про генеральне комерційне представництво від 06.04.2007 р. Подана відповідачем копія позовної заяви не може бути прийнята судом як доказ порушення провадження у вказаній вище справі у розумінні ст.33 ГПК України. Тому клопотання про зупинення провадження у справі було залишено без задоволення.

В судовому засіданні 01 березня 2012 року представник позивача повністю підтримав свої вимоги, з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог. Просить позов задоволити.

У свою чергу представник відповідача надав пояснення, що співпадають із позицією, яка викладена у письмовому відзиві. Просить суд в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно та об'єктивно оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню. При цьому суд виходив з такого.

Судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, які містяться у винесених раніше судових рішеннях мають для суду преюдиційний характер, тобто обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі суду при розгляді інших справ.

Так, рішенням господарського суду Рівненської області у справі №5019/1933/11 за позовом ТзОВ "КОРЕКТЕС ЕНДЮСТРІЕЛЬ УРУНЛЕР ДИШ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ" до відповідача ТзОВ фірма "Рекорд" про стягнення в сумі 43 680 євро 34 євроцентів встановлено, що 06 квітня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Рекорд»(виробник) та підприємством ENDUSTRIYEL»(генеральний представник) укладено договір № 1 про генеральне комерційне представництво (надалі –Договір), відповідно до умов якого генеральний представник отримує ексклюзивне право представляти інтереси виробника виключно на митній території Греції і Туреччини з метою реалізації торфу і продукції на основі торфу, вироблених виробником. Відповідно до п.3.3 Договору всі оплати по даному договору здійснюються на умовах 100 % попередньої оплати партії товару. Генеральний представник оплачує виробнику суму в розмірі 50 000,00 євро на протязі 5 банківських днів з моменту підписання даного договору в якості авансового платежу за товари, які будуть відвантажені виробником на адресу генерального представника у відповідності до даного договору (п.3.6 Договору). Відвантаження товарів здійснюється виробником в обумовлені сторонами строки на умовах, вказаних в додатках до даного договору (п.3.7 Договору). Так, у відповідності до умов Договору підприємством ENDUSTRIYEL»було перераховано ТзОВ «Рекорд»грошові кошти у загальній сумі 49930,00 євро, що підтверджується банківськими виписками від 25.04.2007р. та від 04.05.2007р. ТзОВ «Рекорд» товар позивачу поставив не в повному обсязі. Всього поставлено товару на суму 6249,65 євро.

30 червня 2009 року між ТзОВ «Рекорд» (виробник), фірмою «Дулокомерс» ООД (новий генеральний представник) та підприємством REKTES ENDUSTRIYEL»(попередній генеральний представник) було укладено Додаток № 2 «Угода про відступлення прав по договору до договору № 1 про генеральне комерційне представництво від 06.04.2007р.»(надалі –Угода про відступлення), відповідно до якої попередній генеральний представник передає, а новий генеральний представник приймає права та обов’язки генерального представника, які випливають з договору № 1 про генеральне комерційне представництво від 06.04.2007р.

Згідно з п.2 Угоди про відступлення сторони приймають, що сума невиконаних зобов’язань по Договору від 06.04.2007р. зі сторони постачальника складає 43680,34 євро.

Відповідно до п.4 Угоди про відступлення дана Угода набирає чинності з дня підписання і діє до виконання сторонами обов’язків по договору № 1 про генеральне комерційне представництво від 06.04.2007р.

Після укладення Угоди про відступлення від 30.06.2009р. до фірми «Дулокомерс»ООД перейшли права кредитора у зобов’язанні, що виникло у зв’язку з невиконанням ТзОВ «Рекорд»своїх обов’язків за договором № 1 про генеральне комерційне представництво від 06.04.2007р.

02 липня 2009 року між ТзОВ «Рекорд»(виробник) та фірмою «Дулокомерс»ООД (новий кредитор) було укладено Додаток № 3 Графік погашення заборгованості до договору № 1 про генеральне комерційне представництво від 06.04.2007р., згідно з яким сторони домовилися про припинення дії договору № 1 про генеральне комерційне представництво від 06.04.2007р. з моменту перерахування ТзОВ «Рекорд»заборгованості у сумі 43680,34 євро.

Відповідач в порушення Графіку погашення заборгованості борг у сумі 43680,34 євро фірмі «Дулокомерс»ООД не повернув.

Рішенням господарського суду Рівненської області у справі №5019/1933/11 встановлено, що кредитором у зобов’язанні, яке виникло у зв’язку з невиконанням ТзОВ «Рекорд» своїх обов’язків за договором № 1 про генеральне комерційне представництво від 06.04.2007р., є фірма «Дулокомерс» ООД відповідно до Угоди про відступлення від 30.06.2009р. Таким чином, право вимоги повернення суми попередньої оплати 43680,34 євро перейшло до фірми «Дулокомерс» ООД.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства; крім того підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зазначається, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

За умовами ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтею 512 ЦК України передбачені підстави заміни кредитора у зобов'язанні, так пункт 1 даної статті вказує, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В свою чергу господарський суд, керуючись положеннями статті 43 Господарського процесуального кодексу України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши все вищевказане господарський суд вважає, що вимога позивача стверджується Договором №1 від 06.04.2007 р., Угодою від 30.06.2009 р. про уступку прав по Договору №1 Про генеральне комерційне представництво від 06.04.2007 р., іншими матеріалами справи, відтак підлягає до задоволення.

Відповідач доказів сплати боргу суду не подав.

В силу статей 43, 47, 33, 38 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що обставини, на які покликається позивач у даній справі, є підставою для задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Рекорд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дулокомерс" кошти в розмірі 43680 євро 34 євроцентів, що за курсом НБУ станом на 16.12.2011 року становить 454 367 грн. 26 коп. Разом з тим, доводи відповідача, що викладені у письмовому відзиві спростовуються наведеними вище правовими нормами та матеріалами справи, відтак не приймаються судом до уваги.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Крім того, судом встановлено, що позивачем при поданні даного позову надлишково сплачено судовий збір у розмірі 221 грн. 65 коп. А саме, згідно ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Таким чином у даному випадку позивачу при поданні позову слід було сплатити 9 087 грн. 35 коп. судового збору. Разом з тим, квитанцією №6601/33 від 30.11.2011 р. сплачено 9 309 грн. 00 коп. Згідно п.1 ч.1 ст.7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Тому суд вважає за необхідне повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Дулокомерс" з державного бюджету надлишково сплачений судовий збір в розмірі 221 грн. 65 коп., про що винести відповідну ухвалу.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Рекорд" (юридична адреса: Рівненська область, Дубровицький район, с.Селець, вул.Молодіжна,16; фактична адреса: 33005, м.Рівне, вул.Павлюченка,31, код ЄДРПОУ 22570365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дулокомерс" (місцезнаходження: Республіка Болгарія, м.Плевен, вул.Петко Каравелен, 20 кв.30, єдиний ідентифікаційний код 114674729) кошти в розмірі 43 680 євро 34 євроцентів, що за курсом НБУ станом на 16.12.2011 року становить 454367 грн. 26 коп., 9 087 грн. 35 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Дулокомерс" (місцезнаходження: Республіка Болгарія, м.Плевен, вул.Петко Каравелен, 20 кв.30, єдиний ідентифікаційний код 114674729) з державного бюджету України надлишково сплачений судовий збір в розмірі 221 грн. 65 коп. Винести відповідну ухвалу після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Бережнюк В.В.

повний текст рішення підписаний суддею "05" березня 2012 року