Рішення № 21990485, 14.03.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.12 Справа№ 5015/5576/11

За позовом: товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна", м.Київ,

до відповідача :товариства з обмеженою відповідальністю "АТТО",

м. Городок,

про: стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:не зявився,

відповідача:Паславський І.Р. директор.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "АТТО" про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу. Ухвалою від 26.09.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 19.10.2011 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду. Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.12.2011 р. провадження у справі зупинено, призначено судову автотоварознавчу експертизу. Ухвалою суду від 05.03.2012 р. провадження у справі поновлено, оскільки матеріали справи повернуто експертом без виконання.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Позивач на виконання умов договору добровільного страхування автотранспорту здійснив страхове відшкодування на користь застрахованої особи. Оскільки автомобіль, яким керував ОСОБА_1, у порушення Правил дорожнього руху здійснив зіткнення з транспортним засобом застрахованої особи, постановою Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ДТП. Внаслідок таких дій винної особи завдано матеріального збитку ТзОВ "Галтелемережбуд ХХІ" (застрахована особа). Враховуючи те, що ТзОВ "Галтелемережбуд ХХІ" було виплачено страхове відшкодування у сумі 5227,27 грн., це дає правові підстави для вимоги про стягнення у порядку регресу з відповідача сплаченого страхового відшкодування.

Відповідач повністю заперечив проти позову з огляду на те, що ОСОБА_1 ніколи не був працівником у відповідача, позивачем безпідставно виплачено страхове відшкодування, оскільки в полісі страхування не вказано осіб, які вправі керувати транспортним засобом. Крім того, відповідач звернув увагу на те, що зазначений у позові висновок експерта не може бути визнано належним доказом визначення вірності суми страхового відшкодування, оскільки поданий позивачем не у повному обсязі, містить неточності та очевидні для спеціаліста втручання в обрахунок відновлювальних робіт, а також не містить свідоцтва, яке дає право експерту виконувати роботи з оцінки вартості ремонту автомобіля.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галтелемережбуд ХХІ" є власником автомобіля "Шевроле Авео", д.н.з. НОМЕР_1 (надалі Автомобіль), про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії ВСС №НОМЕР_2 (а.с. 46). ТзОВ "Галтелемережбуд ХХІ" (страхувальник) уклало з позивачем договір добровільного страхування від 21.11.2007 р. (поліс №2000037610), за яким воно застрахувало Автомобіль (а.с. 10).

ТзОВ "Галтелемережбуд ХХІ" видано ОСОБА_2 (посвідчення водія НОМЕР_3) довіреність від 20.02.2008 р. на право керування Автомобілем (а.с. 45).

Як убачається з довідки Відділу державтоінспекції з обслуговування адміністративної території міста Львова та автомобільно-технічної інспекції при ГУМВС України у Львівській області від 17.04.2008 року №36/1799СГ, 14.04.2008 року о 12 год. 30 хв. у місті Львові на перетині вулиць Сихівська-Морозна відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю двох автомобілів: Шевроле, д.н.з. НОМЕР_1, що належить ТОВ "Галтелемережбуд ХХІ", водій ОСОБА_2, а також БАЗ, д.н.з. НОМЕР_4, водій ОСОБА_1, що проживає у АДРЕСА_1. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 пункту 13.1 Правил дорожнього руху України.

З листа Відділу державтоінспекції з обслуговування адміністративної території міста Львова та автомобільно-технічної інспекції при ГУМВС України у Львівській області від 02.08.2010 року №36/2594СК убачається, що за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 14.04.2008 року в місті Львові по вулиці Сихівська-Морозна за участю а/м "Шевролет Авео", д.н.з. НОМЕР_1, складено адміністративний протокол стосовно громадянина ОСОБА_1 та направлено на розгляд до Галицького районного суду міста Львова за вихідним №36/ап4111 від 18.04.2008 року.

Листом від 05.12.2011 року №5015/5576/11/1/11 господарський суд Львівської області надіслав запит стосовно розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за надісланими ДАІ матеріалами.

Постановою Галицького районного суду міста Львова від 05.05.2008 року №3-3027/08р. встановлено, що ОСОБА_1, водій маршрутного таксі №117 ТзОВ "АТТО-ЛТД", 14.04.2008 року о 12 год. 30 хв., на перехресті вулиць Сихівська та Морозна у місті Львова, керуючи автомобілем марки "БАЗ 22154", д.н.з. НОМЕР_4, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем "Шевроле Авео", д.н.з. НОМЕР_1, який рухався попереду і повертав праворуч, спричинивши пошкодження транспортних засобів, тобто порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху, про що складено відповідний протокол серії ЛВ №226408 від 14.04.2008 року. З огляду на це ОСОБА_1 визнано винним за статтею 124 КпАП України та оштрафовано на чотири неоподатковувані мінімуми доходів громадян (68,00 грн.) в користь держави.

Відповідач є власником автомобіля БАЗ-22154, д.н.з. НОМЕР_4, про що свідчить долучена до матеріалів справи копія технічного паспорту (а.с. 72). Зазначений технічний паспорт долучено до справи самим відповідачем, власність на нього визнає.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галтелемережбуд ХХІ" звернулося до товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" із заявою від 14.04.2008 року про перерахування страхового відшкодування.

Позивачем за результатами проведеного огляду, складено відповідний акт від 14.04.2008 р. Сума страхового відшкодування становить 5227,27 грн., про що зазначено в страховому акті №200-210-08 від 10.06.2008 р. та підтверджено звітом №394/08 спеціаліста ОСОБА_3, складеного 25.04.2008 р.

Товариство з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" виплатило страхувальнику страхове відшкодування у сумі 5227,27 грн., про що свідчить платіжне доручення №8585 від 17.06.2008 р.

Заперечуючи проти позову, відповідач представив суду розрахункові відомості заробітної плати за березень-травень 2008 року, в якому відсутній такий працівник, як ОСОБА_1, однак серед працівників значиться ОСОБА_1 Крім того, відповідач оспорив вірність визначення суми страхового відшкодування.

З огляду на це, судом ухвалою від 12.12.2011 р. сторонам запропоновано надати власні пояснення з питань доцільності призначення судової експертизи, а також запропонувати власні запитання судовому експерту. Крім того, цією ж ухвалою позивача зобовязано надати суду повний текст звіту №394/08 про оцінку автомобіля Шевроле Авео, д.н.з. НОМЕР_1, складений фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_3, кваліфікаційне свідоцтво фізичної особи підприємця ОСОБА_3, що надає йому право здійснювати оцінку вартості транспортних засобів та визначати вартість відновлювального ремонту, матеріального збитку, письмові пояснення з урахуванням обставин, які встановлені судом в ході розгляду справи, надати для огляду в засіданні оригінали документів, на підставі яких здійснено страхову виплату, а також ті документи, на підставі яких було визначено суму страхового відшкодування (фотоматеріали, рахунки підприємств, які здійснювали ремонт тощо). Позивач жодних додаткових пояснень і матеріалів не надав, вимог ухвали суду від 12.12.2011 р. не виконав.

Суд ухвалою від 26.12.2011 року зупинив провадження у справі та призначив судову авто товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання визначення вартості матеріального збитку, завданого власникові Автомобіля, а також визначення вартості відновлювального ремонту цього Автомобіля, витрати на проведення експертизи покладено на відповідача як на особу, що оспорює вірність визначення розміру страхового відшкодування. Матеріали справи скеровано до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Листом від 10.01.2012 року №48 до суду скеровано клопотання судового експерта Білого О.О., який просив представити Автомобіль для дослідження, якщо Автомобіль відновлено надати перелік пошкоджених складових частин автомобіля та конкретний характер і обєм пошкоджень кожної з них, конкретний перелік фактично необхідних ремонтно-відновлювальних робіт.

Листом від 16.01.2012 року, скерованим експерту та сторонам у справі, судом повідомлено, що експертизу необхідно провести на підставі тих документів, які містяться в матеріалах справи. Разом з тим, позивачу запропоновано надати суду, для подальшого надіслання судовому експерту оригінали фототаблиць, які були долучені до Звіту №394/08, складеного оцінювачем ОСОБА_3; перелік пошкоджених складових частин автомобіля та конкретний характер і обєм пошкоджень кожної з них або конкретний перелік фактично необхідних ремонтно-відновлювальних робіт і запчастин; усі інші документи, на підставі яких прийнято рішення про виплату страхового відшкодування.

Таким чином, судом створено для сторін усі умови для доведення тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Однак, Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз до суду надіслано повідомлення №16 від 29.02.2012 р. про неможливість дати висновок судової експертизи по справі №5015/5576/11. Зазначене обґрунтовано наступним. Для виконання призначеної експертизи експерту необхідно було провести відповідний експертний огляд автомобіля "Шевролет Авео", д.н.з. НОМЕР_1, або надати вихідні дані про пошкодження цього автомобіля, які фактично були ним отримані у ДТП 14.04.2008 р., а також усі особливості його стану на момент до цього пошкодження. Автомобіль для експертного огляду так і не був представлений, оригінал фото таблиць додатку до "Звіту №394/08" складеного оцінювачем ОСОБА_3 не були надані, необхідні вихідні дані не задані. У звязку з наведеним обєктивно визначити характер пошкоджень неможливо.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною 2 статті 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Підставою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування шкоди є повний склад цивільного правопорушення: протиправність, вина, шкода, причинний звязок.

Як установлено судом, постановою Галицького районного міста Львова №3-3027/08р. від 05.05.2008 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Таким чином, установлено такі елементи складу цивільного правопорушення, як протиправність його дій та вина. При цьому суд виходить з того, що в протоколі про адміністративне правопорушення та в довідці ДАІ допущено помилку, насправді ДТП вчинено ОСОБА_1, який був працівником відповідача на час скоєння ДТП. Зазначене підтверджено постановою Галицького районного суду міста Львова від 05.05.2008 року у справі №3-3027/08 р.

Внаслідок зіткнення з Автомобілем, останньому завдано шкоди, яка полягає у його пошкодженні, витратах, необхідних для його відновлення. Шкода виражається у будь-якому зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права. Шкода передбачає, чітке матеріальне вираження у сумі (грошовий еквівалент), яка має бути обґрунтованою.

Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

В силу дії принципу змагальності у господарському процесі (стаття 4-3 Господарського процесуального кодексу України) кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України) належними і допустимими доказами (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України). Виходячи з цього, відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України позивач повинен довести, що шкода заподіяна працівником відповідача саме під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування.

Розмір відшкодування визначено відповідно до вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу зазначеної в звіті №394/08 від 25.04.2008 р. про оцінку автомобіля, вказано у розрахунку суми страхового відшкодування та страховому акті №200-210-08 від 10.06.2008 р.

Як убачається із матеріалів справи, відповідач заперечив зазначений у позові висновок експерта, оскільки поданий позивачем не у повному обсязі, містить неточності та очевидні для спеціаліста втручання в обрахунок відновлювальних робіт, а також не містить свідоцтва, яке дає право експерту виконувати роботи з оцінки вартості ремонту автомобіля.

Судом вчинено усі можливі дії (витребування постанови Галицького районного суду міста Львова, витребування інших документів, призначення експертизи) для повного встановлення усіх фактичних обставин справи та достовірного визначення суми завданої шкоди.

Судом враховано, що надані позивачем і зібрані по справі докази не дають підстав для достовірного і безумовного висновку щодо розміру заподіянням шкоди. За обставин, коли позивачем не вчинялися дії для підтвердження факту вірності визначення оцінки завданої шкоди, не надано необхідних матеріалів та автомобіля для обстеження експерту, не намагався самостійно спростувати заперечення відповідача з приводу розміру заподіяних збитків, суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог.

Крім того, необхідною умовою для застосування статті 1172 Цивільного кодексу України є доведення позивачем факту виконання працівником товариства своїх трудових (службових) обовязків під час завдання шкоди. Постановою Галицького районного суду міста Львова встановлено факт перебування у трудових відносинах із відповідачем, проте матеріали справи не містять доказів того, що під час скоєння ДТП ОСОБА_1 виконував свої трудові (службові) обовязки.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи наведені обставини, керуючись статтями 979, 1166, 1172, 1187, 1188, 1192 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 355 Господарського кодексу України, статтями 1, 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.В задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 19.03.2012 року.

Суддя Рим Т.Я.