Рішення № 21990389, 07.03.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" березня 2012 р. Справа № 8/197-11

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного малого підприємства «Аргон», ідентифікаційний код: 24209064, місцезнаходження: 08292, Київська обл., смт Буча, вул. Дзержинського, 3, адреса для листування: 02140, м. Київ, пр. Бажана, 26, кв. 93,

до відповідача 1: Вишгородське бюро технічної інвентаризації, ідентифікаційний код: 19422749, місцезнаходження: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Межигірського Спаса, 6,

та відповідача 2: товариство з обмеженою відповідальністю «Дефо», ідентифікаційний код: 32156242, місцезнаходження: 04205, м. Київ, пр. Оболонський, 23 А, адреса для листування: 04211, м. Київ, вул. Приозерна, 10-г, кв. 132,

про визнання права власності та зобовязання вчинити певні дії,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від 04.01.2012 року;

від відповідача - 1: не зявився;

від відповідача 2: ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю «Дефо»Дорошенко Я.В., який діє на підставі постанови господарського суду м. Києва від 06.02.2012 року у справі №46/508-б, та ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 12.09.2011 року, -

Обставини справи:

господарським судом Київської області 29.12.2011 року порушено провадження у справі № 8/197-11, за позовом приватного малого підприємства «Аргон»(надалі за текстом: Позивач) до Вишгородського бюро технічної інвентаризації (надалі за текстом: Відповідач - 1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Дефо»(надалі за текстом: 3-я особа або Відповідач - 2) про визнання права власності та зобовязання вчинити певні дії, та останню призначено до розгляду на 17.01.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що Відповідач 1 відмовляється за ним реєструвати право власності на газопровід високого тиску до садового товариства «Дефо», розробку робочого проекту якого та будівництво якого здійснював Позивач на замовлення Відповідача 2 на підставі договорів підряду від 25.07.2004 року за № 33, від 25.07.2004 року за №33/1, від 22.12.2006 року за № 27/06-1, від 26.01.2007 року за № 32/07-2, за якими Відповідач 2 не розрахувався з Позивачем, внаслідок чого у Відповідача 2 виникла заборгованість перед Позивачем за виконані підрядні роботи у сумі 9577519,00 грн. (девять мільйонів пятсот сімдесят сім тисяч пятсот девятнадцять гривень 00 коп.).

Відповідач 2 проти позову заперечує мотивуючи свою позицію тим, що робочий проект газопостачання садового товариства «Дефо»Вишгородського району Київської області, виконання технічних умов за яким погоджено ВАТ «Київоблгаз»31.08.2004 року за № 35, та сам газопровід високого тиску належать Відповідачу 2 та у Відповідача 2 відсутня будь-яка заборгованість перед Позивачем за договорами підряду від 25.07.2004 року за № 33, від 25.07.2004 року за №33/1, від 22.12.2006 року за № 27/06-1, від 26.01.2007 року за № 32/07-2, в звязку з тим, що вказане питання перевірялось та вирішувалось господарським судом м. Києва під час розгляду справи № 46/508-б за заявою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції до ТОВ «Дефо»про банкрутство, внаслідок чого приватному малому підприємству «Аргон»відмовлено в задоволенні заяви про визнання кредитором ТОВ «Дефо»через те, що у ТОВ «Дефо»відсутня будь-яка заборгованість за договорами підряду від 25.07.2004 року за № 33, від 25.07.2004 року за №33/1, від 22.12.2006 року за № 27/06-1, від 26.01.2007 року за № 32/07-2 і ТОВ «Дефо»не являється стороною договорів підряду від 22.12.2006 року за № 27/06-1 та від 26.01.2007 року за № 32/07-2.

17.01.2012 року в судове засідання зявився Позивач, який частково виконав вимоги ухвали суду від 29.12.2011 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач 1 та 3-я особа в судове засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили будучи повідомленими про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 29.12.2011 року не виконали. Ухвалою суду від 17.01.2012 року, суд за власною ініціативою відповідно до вимог ст. 24 Господарського процесуального кодексу України залучив 3-ю особу - товариство з обмеженою відповідальністю «Дефо»в якості Відповідача 2, в звязку з тим, що предметом позову є визнання права власності на робочий проект газопостачання садового товариства «Дефо»Вишгородського району Київської області, виконання технічних умов за яким погоджено ВАТ «Київоблгаз»31.08.2004 року за № 35, та сам газопровід високого тиску, замовником яких є товариство з обмеженою відповідальністю «Дефо»відповідно до договорів підряду від 25.07.2004 року за № 33, від 25.07.2004 року за №33/1, та відклав розгляд справи на 24.01.2012 року.

24.01.2012 року в судове засідання зявився Позивач, який частково виконав вимоги ухвал суду від 29.12.2011 року та від 17.01.2012 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач 1 в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвал суду від 29.12.2011 року та від 17.01.2012 року не виконав. В судове засідання зявився Відповідач 2, який частково виконав вимоги ухвал суду від 29.12.2011 року та від 17.01.2012 року, дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити повністю. Ухвалою суду від 24.01.2012 року розгляд справи відкладено на 28.02.2012 року.

28.02.2012 року в судове засідання зявився Позивач, який частково виконав вимоги ухвал суду від 29.12.2011 року, від 17.01.2012 року та від 24.01.2012 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач 1 в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвал суду від 29.12.2011 року, від 17.01.2012 року та від 24.01.2012 року не виконав. В судове засідання зявився Відповідач 2, який частково виконав вимоги ухвал суду від 29.12.2011 року, від 17.01.2012 року та від 24.01.2012 року, дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити повністю. Позивач та Відповідач 2 заявили клопотання про продовження строку вирішення спору, яке ухвалою суду від 28.02.2012 року задоволено та розгляд справи відкладено на 07.03.2012 року.

07.03.2012 року в судове засідання зявився Позивач, який частково виконав вимоги ухвал суду від 29.12.2011 року, від 17.01.2012 року, від 24.01.2012 року та від 28.02.2012 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач 1 в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвал суду від 29.12.2011 року, від 17.01.2012 року, від 24.01.2012 року та від 28.02.2012 року не виконав. В судове засідання зявився Відповідач 2, який частково виконав вимоги ухвал суду від 29.12.2011 року, від 17.01.2012 року, від 24.01.2012 року та від 28.02.2012 року, дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити повністю.

У звязку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування раніше наданих пояснень Позивача та Відповідача - 2, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 07.03.2012 року.

Згідно з розясненнями президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.07.1997 року за №02-5/289 особи, що беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження по справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач - 1 належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлялась на адресу Відповідача - 1, суд дійшов висновку, що Відповідач - 1 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Оскільки Відповідач - 1 про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він міг би посилатися, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача та Відповідача - 2, дослідивши і обєктивно оцінивши подані докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, всебічно зясувавши всі обставини справи, суд

ВСТАНОВИВ:

приватне мале підприємство «Аргон»на виконання договорів підряду від 25.07.2004 року за № 33 та від 25.07.2004 року за №33/1 за замовленням товариства з обмеженою відповідальністю «Дефо»виготовило робочий проект газопостачання садового товариства «Дефо»Вишгородського району Київської області, виконання технічних умов за яким погоджено ВАТ «Київоблгаз»31.08.2004 року за № 35, та збудувало за вказаним робочим проектом на замовлення товариства з обмеженою відповідальністю «Дефо»газопровід високого тиску.

Предметом позову є визнання за Позивачем права власності на робочий проект газопостачання садового товариства «Дефо»Вишгородського району Київської області, виконання технічних умов за яким погоджено ВАТ «Київоблгаз»31.08.2004 року за № 35, та на газопровід високого тиску до садового товариства «Дефо», протяжністю 7747 м., і зобовязання Відповідача 1 зареєструвати за Позивачем право власності на вказаний газопровід.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

В ході розгляду справи № 8/197-11 встановлено, що в провадженні господарського суду м. Києва перебуває справа № 46/508-б за заявою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Дефо»про банкрутство останнього.

Господарським судом м. Києва у справі № 46/508-б розглядалась заява приватного малого підприємства «Аргон»до товариства з обмеженою відповідальністю «Дефо»про визнання кредитором на загальну суму 46510985,00 грн. (сорок шість мільйонів пятсот десять тисяч девятсот вісімдесят пять гривень 00 коп.), за наслідками чого господарським судом м. Києва встановлено наступне.

Свої вимоги приватне мале підприємство «Аргон»обґрунтовувало тим, що товариство з обмеженою відповідальністю «Дефо»не виконало грошові зобовязання перед ним щодо оплати робіт з розробки робочого проекту газопостачання садового товариства «Дефо»Вишгородського району Київської області, виконання технічних умов за яким погоджено ВАТ «Київоблгаз»31.08.2004 року за № 35, та будівництва газопроводу високого тиску до садового товариства «Дефо», які виникли з наступних угод:

-з договору від 25.07.2004 року за № 33, сума боргу за яким становить 216800,00 грн., штрафні санкції 187625,00 грн.;

-з договору від 25.07.2004 року за № 33/1, сума боргу за яким становить 7588619,00 грн., штрафні санкції 4856716,00 грн.;

-з договору за № 27/07-1, укладеного приватним малим підприємством “Аргон” з ТОВ НВП “Політерм” для виконання умов договорів за № 33 та за № 33/1 від 25.07.2004 року 29880000,00 грн. штрафних санкцій за прострочку будівництва;

-з договору за № 133 від 01.11.2004 року, сума боргу за яким становить 37200,00 грн., штрафні санкції 39600,00 грн.;

-з договору малого товариства або договору чотирьох 735000,00 доларів США, що еквівалентно 3704400,00 грн.

На підтвердження грошових вимог в розмірі 46510985,00 грн. до заяви від 18.07.2011 року було подано копії карток розрахунків товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо” з контрагентами, в тому числі приватним малим підприємством “Аргон”, копію договору за № 33 від 25.07.2004 року, копію договору за № 33/1 від 25.07.2004 року, копію договору за № 33/1 від 25.07.2007 року, копію кошторису на суму 1718900,00 грн., копію акту здачі приймання робіт вартістю 1718900,00 грн. за № 11 від 30.07.2007 року до договору за № 33/1 від 25.07.2007 року, копію додаткового протоколу до договору за № 33 від 25.07.2004 року про збільшення вартості робіт на суму 1620000,00 грн., копію договору за 2005 рік без вихідного номеру і дати, копію договору за № 133 від 01.11.2004 року, копію договору за № 134 від 01.11.2004 року, копію додаткового протоколу від 01.11.2004 року до договору за № 134 від 01.11.2004 року,копію договору підряду за № 27/06-1 від 22.12.2006 року з ТОВ НВП “Політерм”, копію ордеру на розриття за № 513/06, копію акту про приймання закінченого будівництвом обєкту системи газопостачання, копії податкових накладних за № 3 від 25.07.2007 року за договором за № 33 від 25.07.2007 року на суму 1333900,00 грн., за № 4 від 26.07.2007 року за договором за № 33 від 25.07.2007 року на суму 385000,00 грн., за № 146/9/375 від 17.09.2004 року за договором за № 33 від 10.09.2004 року на суму 26700,00 грн., за № 161/03/2 від 22.02.2005 року за договором за № 33 від 10.09.2004 року на суму 26500,00 грн., копію дозволу на продовження виконання роботи підвищеної небезпеки за № 316.09.32-45.33.1, копії виписок з особового рахунку за 26.07.2007 року про надходження від боржника 385000,00 грн. за будівельно-монтажні роботи згідно з договором за № 33/1 від 25.07.2007 року та за 25.07.2007 року про надходження від боржника 1333900,00 грн. за будівельно-монтажні роботи згідно з договором за № 33/1 від 25.07.2007 року, копію виписки з особового рахунку за 17.09.2004 року про надходження від боржника 26700,00 грн. за проектні роботи по газопроводу згідно з договором за № 33 від 10.09.2004 року, копію виписки з особового рахунку за 22.02.2005 року про надходження від боржника 26500,00 грн. за проектні роботи по газопроводу згідно з договором за № 33 від 10.09.2004 року. Також, господарському суду м. Києва у справі № 46/508-б було подано копії листування приватного малого підприємства “Аргон” на імя Боржника - товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо” та інших організацій.

Проти заявлених у справі № 46/508-б вимог приватного малого підприємства «Аргон»заперечував Боржник - товариство з обмеженою відповідальністю “Дефо” посилаючись зокрема, на те, що оплата підрядних робіт за актом здачі приймання робіт вартістю 1718900,00 грн. була проведена товариством з обмеженою відповідальністю “Дефо”, що підтверджується матеріалами справи № 46/508-б та не заперечувалось приватним малим підприємством «Аргон». Крім того, товариством з обмеженою відповідальністю “Дефо” визнався той факт, що товариство не перераховувало попередню плату підряднику - приватному малому підприємству “Аргон”, в звязку з чим останнє не могло приступити до їх виконання. Також, товариство з обмеженою відповідальністю “Дефо” стверджувало, що частина підрядних робіт приватним малим підприємством “Аргон” не виконувалася, що зумовило необхідність укладення договорів з іншими підрядними організаціями, які виконали необхідні роботи. Поряд з викладеним, товариство з обмеженою відповідальністю “Дефо” посилалось на розписки, складені директором приватного малого підприємства “Аргон” про отримання від директора товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо” готівкою 1853802 грн. та 462000,00 доларів США на будівництво газопроводу.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Цивільний кодекс України у ч. 4 ст. 882 передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.

Приватне мале підприємство “Аргон” стверджуючи в ході розгляду справи № 46/508-б про виконання на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо” підрядних робіт за договорами від 25.07.2004 року за № 33 та за № 33/1, договором від 01.11.2004 року за № 133 вартістю 7842619,00 грн., не вказувало суду на докази, якими стверджувались такі факти та не надавало підтверджуючих документів (актів виконаних робіт установленої форми), окрім акту здачі приймання робіт вартістю 1718900,00 грн., заборгованість за яким товариством з обмеженою відповідальністю “Дефо” погашена (банківські виписки та платіжні доручення в матеріалах справи № 46/508-б).

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно зі ст. 856 Цивільного кодексу України, якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника.

В межах провадження у справі № 46/508-б про банкрутство, приватне мале підприємство “Аргон” не заявляло до товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо” грошові вимоги про стягнення попередньої плати за договорами підряду, а також не подало суду доказів притримання результатів виконаних робіт (наданих послуг).

Також, приватним малим підприємством “Аргон” в ході розгляду справи № 46/508-б не подано господарському суду м. Києва доказів понесення ним збитків або ж сплати штрафних санкцій на користь ТОВ НВП “Політерм” в розмірі 29880000,00 грн. з вини товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо”.

Господарський суд м. Києва зважаючи на подані до матеріалів справи № 46/508-б копії ордерів на розриття за № 513/06 та акту про приймання закінченого будівництвом обєкту системи газопостачання, не виключав факт виконання приватним малим підприємством “Аргон” підрядних робіт на користь і за замовленням товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо” в межах інших договорів, що не були подані на дослідження суду і вимоги за якими не заявлялися, але виходив з фактичних матеріалів справи та наявних доказів, якими прострочення товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо” на загальну суму 46510985,00 грн. не підтверджувалось.

З врахуванням викладеного господарський суд м. Києва за наслідками розгляду заяви приватного малого підприємства “Аргон” у справі № 46/508-б про визнання кредитором товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо” на загальну суму 46510985,00 грн. своєю ухвалою від 07.10.2011 року у справі № 46/508-б в задоволенні вказаної заяви відмовив.

Ухвала господарського суду м. Києва від 07.10.2011 року у справі № 46/508-б, якою відмовлено в задоволенні заяви приватного малого підприємства “Аргон” про визнання кредитором товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо” на загальну суму 46510985,00 грн., залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 року.

Крім того, ухвалою господарського суду м. Києва від 07.10.2011 року у справі № 46/508-б, яка є чинною, затверджено реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо”, в якому відсутні кредитори в особі приватного малого підприємства “Аргон” та товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство» ПОЛІТЕРМ»з грошовими вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо”.

Частиною 1 п. 49 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року передбачено, що згідно з частиною шостою статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За змістом цієї норми до реєстру мають включатися визнані вимоги всіх конкурсних кредиторів, у тому числі безспірні вимоги кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) порушено справу про банкрутство.

Частинами 1, 2 п. 74 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний розглянути скарги усіх кредиторів, щодо вимог яких були заперечення боржника та які не були включені розпорядником майна до реєстру, і за результатами їх розгляду вирішити питання про включення або не включення цих вимог до реєстру з визначенням їх розміру. За результатами попереднього засідання господарський суд виносить ухвалу про розмір визнаних судом вимог кожного із кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначає дату проведення зборів кредиторів. За змістом припису частини другої статті 14 Закону цією ж ухвалою господарський суд затверджує реєстр вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 15 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, а кредитором юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Згідно з цією статтею вказаного Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, під грошовим зобов'язанням слід розуміти - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Абзацами 1, 4 ч. 2 ст. 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо” відсутня будь-яка заборгованість або інші майнові зобовязання за договорами підряду від 25.07.2004 року за № 33, від 25.07.2004 року за №33/1, від 22.12.2006 року за № 27/06-1, від 26.01.2007 року за № 32/07-2 перед приватним малим підприємством “Аргон”.

Судом береться до уваги, що товариство з обмеженою відповідальністю “Дефо” стороною за договорами підряду від 22.12.2006 року за № 27/06-1 та від 26.01.2007 року за № 32/07-2 не являлось.

Одночасно судом досліджено умови договорів підряду від 25.07.2004 року за № 33, від 25.07.2004 року за №33/1, від 22.12.2006 року за № 27/06-1, від 26.01.2007 року за № 32/07-2, за наслідками чого суд приходить до висновку, що останні не передбачають підстав та умов для набуття у власність або в користування приватним малим підприємством “Аргон” робочого проекту газопостачання садового товариства «Дефо»Вишгородського району Київської області, виконання технічних умов за яким погоджено ВАТ «Київоблгаз»31.08.2004 року за № 35, та газопроводу високого тиску до садового товариства «Дефо», протяжністю 7747 м.

Дані договори підряду від 25.07.2004 року за № 33, від 25.07.2004 року за №33/1, від 22.12.2006 року за № 27/06-1, від 26.01.2007 року за № 32/07-2, передбачають обовязок замовника розрахуватись з виконавцем робіт за виконану роботу по розробці робочого проекту та будівництву газопроводу високого тиску.

За таких обставин суд приходить до висновку, що факт відсутності у товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо” будь-якої заборгованості або інших майнових зобовязань за договорами підряду від 25.07.2004 року за № 33, від 25.07.2004 року за №33/1, від 22.12.2006 року за № 27/06-1, від 26.01.2007 року за № 32/07-2 перед приватним малим підприємством “Аргон” встановлений ухвалами господарського суду м. Києва від 07.10.2011 року у справі № 46/508-б, в звязку з чим не підлягає в силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України новому доведенню та вважається встановленим.

Позивачем не надано суду жодного належного і допустимого доказу притримання за вищевказаними договорами підряду в звязку з невиконання Відповідачем 2 своїх зобовязань за вищезазначеними договорами підряду відповідно до ст. 856 Цивільного кодексу України будь-яких результатів роботи, а також устаткування, залишку невикористаного матеріалу та іншого майно Відповідача - 2, яке було у підрядника в особі Позивача, що також свідчить про наявність лише у Відповідача - 2 майнових прав на робочий проект газопостачання садового товариства «Дефо»Вишгородського району Київської області, виконання технічних умов за яким погоджено ВАТ «Київоблгаз»31.08.2004 року за № 35, та на газопровід високого тиску до садового товариства «Дефо», протяжністю 7747 м.

Крім того, в силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України ухвалами господарського суду м. Києва від 07.10.2011 року у справі № 46/508-б встановлено факт наявності майнових прав у товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо” на робочий проект газопостачання садового товариства «Дефо»Вишгородського району Київської області, виконання технічних умов за яким погоджено ВАТ «Київоблгаз»31.08.2004 року за № 35, та на газопровід високого тиску до садового товариства «Дефо», протяжністю 7747 м.

З врахуванням викладеного суд приходить до висновку, що робочий проект газопостачання садового товариства «Дефо»Вишгородського району Київської області, виконання технічних умов за яким погоджено ВАТ «Київоблгаз»31.08.2004 року за № 35, та газопровід високого тиску до садового товариства «Дефо», протяжністю 7747 м., належить виключно товариству з обмеженою відповідальністю “Дефо” і у останнього відсутня будь-яка заборгованість перед приватним малим підприємством “Аргон” за договорами підряду від 25.07.2004 року за № 33, від 25.07.2004 року за №33/1, від 22.12.2006 року за № 27/06-1, від 26.01.2007 року за № 32/07-2, в звязку з чим позовні вимоги приватного малого підприємства “Аргон” про визнання за Позивачем права власності на робочий проект газопостачання садового товариства «Дефо»Вишгородського району Київської області, виконання технічних умов за яким погоджено ВАТ «Київоблгаз»31.08.2004 року за № 35, та на газопровід високого тиску до садового товариства «Дефо», протяжністю 7747 м., є безпідставними та необґрунтованими, внаслідок чого суд в їх задоволенні відмовляє в повному обсязі.

Крім того, Позивач просить суд зобовязати Відповідача 1 зареєструвати за ним право власності на газопровід високого тиску до садового товариства «Дефо», протяжністю 7747 м.

Однак, суд приходить до висновку, що Відповідач 1 правомірно відмовив Позивачу в реєстрації за Позивачем права власності на газопровід високого тиску до садового товариства «Дефо», протяжністю 7747 м, через те, що вказаний газопровід належить виключно товариству з обмеженою відповідальністю “Дефо”, яке його у власність чи у користування приватному малому підприємству “Аргон” або будь-якій іншій особі не передавало і не відчужувало, внаслідок чого дані вимоги Позивача є безпідставними і необґрунтованими, в звязку з чим суд в їх задоволенні відмовляє в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та наданні суду Позивачем і Відповідачем 2, є письмовими доказами, які стосуються предмета спору.

У судовому засіданні, надані товариством з обмеженою відповідальністю «Дефо» докази належності останньому робочого проекту газопостачання садового товариства «Дефо»Вишгородського району Київської області, виконання технічних умов за яким погоджено ВАТ «Київоблгаз»31.08.2004 року за № 35, та газопроводу високого тиску до садового товариства «Дефо», протяжністю 7747 м., спростовані не були і заперечувались Позивачем по суду.

Надані Позивачем докази в ході розгляду справи спростовані Відповідачем 2 за допомогою належних і допустимих доказів.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При відмові в задоволені позову господарські витрати покладаються на позивача.

З врахуванням викладеного суд приходить до висновку про те, що в задоволені вимог Позивача слід відмовити у повному обсязі, внаслідок чого господарські витрати покладаються судом на Позивача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову приватного малого підприємства «Аргон», ідентифікаційний код: 24209064, місцезнаходження: 08292, Київська обл., смт Буча, вул. Дзержинського, 3, адреса для листування: 02140, м. Київ, пр. Бажана, 26, кв. 93, до Вишгородського бюро технічної інвентаризації, ідентифікаційний код: 19422749, місцезнаходження: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Межигірського Спаса, 6, та до товариства з обмеженою відповідальністю «Дефо», ідентифікаційний код: 32156242, місцезнаходження: 04205, м. Київ, пр. Оболонський, 23 А, адреса для листування: 04211, м. Київ, вул. Приозерна, 10-г, кв. 132, про визнання права власності та зобовязання вчинити певні дії, відмовити повністю.

2.Господарські витрати за даним позовом у вигляді судового збору у сумі 941,00 грн. (девятсот сорок одна гривня 00 коп.) покласти на приватне мале підприємство «Аргон», ідентифікаційний код: 24209064, місцезнаходження: 08292, Київська обл., смт Буча, вул. Дзержинського, 3, адреса для листування: 02140, м. Київ, пр. Бажана, 26, кв. 93.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 07.03.2012 року