Рішення № 21990243, 06.03.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" березня 2012 р. Справа № 8/005-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», ідентифікаційний код: 22229921, місцезнаходження: 04073, м. Київ, провулок Балтійський, 20,

до відповідача - 1: товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитер-Транс», ідентифікаційний код: 31101268, місцезнаходження: 07700, Київська обл., Яготинський р-н, м. Яготин, вул. Філатова, 112,

та відповідача 2: публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», ідентифікаційний код: 16467237, місцезнаходження: 01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3,

про стягнення витрат на відшкодування

за участю представників сторін

від позивача: старший юрисконсульт юридичного управління приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»Демент*єв Є.О., який діє на підставі довіреності від 27.12.2011 року за № 5, та начальник відділу корпоративного права приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності від 27.12.2011 року за № 2;

від відповідача - 1: ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від 06.02.2012 року за №06/02-12;

від відповідача 2: директор департаменту правового забезпечення та претензійно-позовної роботи центральної філії публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності від 23.12.2011 року за №321-1-4/37, та провідний юрисконсульт центральної філії публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності від 23.12.2011 року за № 322-1-4/37, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт»(далі по тексту: Позивач) звернулося до господарського суду Київської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитер-Транс» (далі за текстом: Відповідач - 1) та публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(далі по тексту: Відповідач - 2) про відшкодування шкоди в порядку регресу на загальну суму 5514,09 грн. (пять тисяч пятсот чотирнадцять гривень 09 коп.).

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідачі 1, - 2, в порушення вимог ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 12, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не сплатили в порядку регресу страхове відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась внаслідок вини водія транспортного засобу «МАЗ-543205», належного Відповідачу - 1.

Відповідно до ухвали суду від 12.01.2012 року порушено провадження у справі №8/005-12 та призначено її розгляд на 07.02.2012 року.

07.02.2012 року в судове засідання зявився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 12.01.2012 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання зявились Відповідачі 1, - 2, які виконали вимоги ухвали суду від 12.01.2012 року, дали пояснення, проти позову заперечували та просили в його задоволенні відмовити в повному обсязі. В судовому засіданні 07.02.2012 року представникам сторін повідомлено про оголошення перерви до 06.03.2012 року.

06.03.2012 року в судове засідання зявився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання зявились Відповідачі 1, - 2, які дали пояснення, проти позову заперечували та просили в його задоволенні відмовити в повному обсязі.

У звязку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих сторонами у справі пояснень суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 06.03.2012 року.

Враховуючи наданні Позивачем та Відповідачами 1, - 2 пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши представників Позивача і Відповідачів 1, - 2 та дослідивши подані докази, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

02.02.2009 року між Курінною Ольгою Григорівною та АСТ «АИС-Поліс», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт», був укладений договір за № 05/К-034517 добровільного страхування транспортного засобу, що є предметом застави, відповідно до якого страхуванню підлягав транспортний засіб КІА Cerato, державний номер НОМЕР_1 (далі за текстом: Договір).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Цивільний кодекс України у ст. 979 встановлює, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. При цьому, страховим випадком є - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (ст. 8 Закону України «Про страхування»), а страховою виплатою є - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

30.09.2009 року на вулиці Жовтневій в м. Кременчук Полтавської області, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу КІА Cerato, державний номер НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_5, та транспортного засобу «МАЗ-543205», державний номер НОМЕР_2, яким керував (згідно з офіційною довідкою ДАІ №20/961) водій товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитер-Транс»- ОСОБА_6. В ході розгляду справи встановлено, що транспортний засіб «МАЗ-543205», державний номер НОМЕР_2, належить Відповідачу - 1.

Відповідно до постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.10.2009 року по адміністративній справі №3-4084 та довідок ВДАІ м. Кременчука ГУ МВС України, копії яких містяться в матеріалах справи, - дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_6, працюючим водієм в товаристві з обмеженою відповідальністю «Кондитер-Транс», п. 10.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за №1306. На ОСОБА_6 накладено за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.).

Згідно з пунктами 9.1., 20.1., 20.2., 21.5. Договору від 02.02.2009 року за № 05/К-034517 до Позивача 23.12.2009 року із письмовою заявою звернувся страхувальник - ОСОБА_7 щодо виплати страхового відшкодування в звязку з вищевказаною дорожньо-транспортною пригодою, яка Позивачем визнана страховим випадком відповідно до умов договору від 02.02.2009 року за № 05/К-034517.

Позивач розглянувши заяву страхувальника ОСОБА_7, вищезазначені довідки ДАІ та постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.10.2009 року по адміністративній справі №3-4084, довідку дізнавача від 30.09.2009 року, протокол медичного огляду від 30.09.2009 року за №3315, висновок спеціаліста за №258 автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу КІА Cerato, державний номер НОМЕР_1, який складено оцінювачем Благовим І.О., що має сертифікат субєкта оціночної діяльності, страховий акт від 23.12.2009 року за № 2448-2320/09 з розрахунком страхового відшкодування до цього страхового акту, та на виконання умов Договору від 02.02.2009 року за № 05/К-034517 здійснив 09.06.2010 року виплату страхувальнику - ОСОБА_7 страхового відшкодування по страховій події у вигляді дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було пошкоджено КІА Cerato, державний номер НОМЕР_1, у сумі 5596,80 грн. (пять тисяч пятсот девяносто шість гривень 80 коп.). Здійснення виплати коштів підтверджується платіжним дорученням від 09.06.2010 року за № 3237, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Цивільний кодекс України у ст.1191 встановлює, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільний кодекс України у ч.ч.1, 2 ст. 1187 передбачає, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Крім того, Цивільний кодекс України у ч. 1 ст. 1188 передбачає, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Разом з тим, ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»забезпечує право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

В ході розгляду справи встановлено, що станом на 30.09.2009 року цивільно-правова відповідальність товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитер-Транс», як власника транспортного засобу «МАЗ-543205», державний номер НОМЕР_2, застрахована в публічному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Гарант-Авто».

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Таким чином, відповідно до приписів ст.ст.993, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 12, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п. 9 Договору від 02.02.2009 року за № 05/К-034517, Позивач після виплати страхового відшкодування набув права вимоги у порядку регресу за заподіяну ОСОБА_6 шкоду.

З врахуванням того, що ОСОБА_6 працював водієм Відповідача - 1 та керував джерелом підвищеної небезпеки у вигляді транспортного засобу «МАЗ-543205», державний номер НОМЕР_2, який належить Відповідачу - 1, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у Відповідача 2, то останні несуть відповідальність в порядку регресу за сплачене Позивачем страхове відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталась внаслідок вини зазначеного водія транспортного засобу «МАЗ-543205», державний номер НОМЕР_2.

Враховуючи вищезазначену обставину, а також приписи ст.ст. 993, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 12, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Позивач звертався до Відповідачів - 1, - 2 із претензіями про виплату витрат на страхове відшкодування на загальну суму 5514,09 грн. (пять тисяч пятсот чотирнадцять гривень 09 коп.). Проте відповіді на вищезазначені претензії Позивач не отримав, що зумовило звернення останнього до господарського суду Київської області за захистом своїх майнових інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Цивільний кодекс України у ч.ч. 2, 3 ст. 22 передбачає, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно ст.ст. 11, 1166 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Таким чином, права і обовязки, що склалися між сторонами спору, виникли з позадоговірного зобовязання, а саме із зобовязання, спричиненого заподіянням шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків (ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України).

Судом перевірено розрахунок суми страхового відшкодування, яке Позивач просить стягнути з Відповідачів 1, - 2 в порядку регресу, за наслідками чого суд приходить до висновку, що вказана сума страхового відшкодування є обґрунтованою та вірною і такою, що відповідає умовам Договору та ст. 22 Цивільного кодексу України.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 1 відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 510,00 грн. (пятсот десять гривень 00 коп.) та щодо стягнення з Відповідача 2 страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 5004,09 грн. (пять тисяч чотири гривні 09 коп.) є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, в звязку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи, є письмовими доказами, які стосуються предмета спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та заперечувались Відповідачами 1, - 2.

Крім того, Позивач просить стягнути на його користь господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 1411,50 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять гривень 50 коп.).

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В результаті вивчення матеріалів справи встановлено, що Позивач довів суду здійснення ним фактично господарських витрат у вигляді судового збору у сумі 1411,50 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять гривень 50 коп.), в звязку з чим дані господарські витрати покладаються судом на Відповідачів 1, - 2 в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»до товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитер-Транс»та публічного акціонерного товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»про стягнення витрат на відшкодування, - задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитер-Транс», ідентифікаційний код: 31101268, місцезнаходження: 07700, Київська обл., Яготинський р-н, м. Яготин, вул. Філатова, 112, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», ідентифікаційний код: 22229921, місцезнаходження: 04073, м. Київ, провулок Балтійський, 20, витрати на відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 510,00 грн. (пятсот десять гривень 00 коп.) та судовий збір у сумі 705,75 грн. (сімсот пять гривень 75 коп.).

3.Стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», ідентифікаційний код: 16467237, місцезнаходження: 01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», ідентифікаційний код: 22229921, місцезнаходження: 04073, м. Київ, провулок Балтійський, 20, витрати на страхове відшкодування в порядку регресу у сумі 5004,09 грн. (пять тисяч чотири гривні 09 коп.) та судовий збір у сумі 705,75 грн. (сімсот пять гривень 75 коп.).

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 06.03.2012 року