Рішення № 21990224, 01.03.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" березня 2012 р. Справа № 7/004-12

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», м. Київ,

доТовариства з обмеженою відповідальністю «В.Е.С. Груп», Київська область, м.Біла Церква,

простягнення 20305,65грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю №4073 від 29.11.2011року,

від відповідача: не зявились.

секретар судового засідання: Мельничук Л.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. № 282 від 26.01.2012 року (вх. №283 від 01.02.2012 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Е.С. Груп»(далі відповідач) про стягнення 20305,65грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за Договором фінансового лізингу №080826-158/ФЛ-Ю-А від 26.08.2008 року, зокрема, порушення відповідачем умов договору щодо страхування предмету лізингу, в результаті чого просить суд стягнути з відповідача 20305,65грн. суми штрафу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.02.2012року було порушено провадження у справі №7/004-12 та призначено її розгляд на 16.02.2012року.

16.02.2012 року, до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду від позивача надійшло клопотання б/н від 16.02.2012року (вх. №2354). про відкладення розгляду справи, у звязку з неможливістю забезпечити явку представника.

Представник позивача, до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду надав, витребувані ухвалою від 01.02.2012 року документи, які залучені судом до матеріалів справи.

У судове засідання 16.02.2012 року представник відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, не зявився, вимог ухвали суду від 01.02.2012 року не виконав.

У звязку з неявкою у судове засідання відповідача розгляд справи відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу було відкладено на 01.03.2012 року.

У судовому засіданні 01.03.2012року представник позивача у справі позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання 01.03.2012 року повторно не зявився, про причини неявки суд не повідомив, документів, витребуваних ухвалами суду, та відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву та без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його незявлення не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 01.03.2012року на підставі ст. 85 ГПК України господарський суд Київської області оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

26.08.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(лізингодавець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «В.Е.С. Груп»(лізингоотримувач за договором, відповідач у справі) було укладено договір фінансового лізингу №080826-158/ФЛ-Ю-А (далі договір).

Предметом даного договору згідно п. 1.1. є надання лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу предмету лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення договору якого наведена у Специфікації (Додаток №2 до Договору) далі за текстом договору «Майно»або «предмет лізингу», для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Як визначено п. 3.2. договору, загальна вартість Майна на момент укладення договору складає: без ПДВ 16 9213,82 гривень, крім того ПДВ 20 % 33842,76 гривень, разом з ПДВ 20% 203056,58 гривень.

Згідно п. 4.1. передача лізингодавцем лізингоодержувачу майна здійснюється в наступному порядку: у строк до «8»вересня 2008 р., лізингодавець передає лізингоодержувачу майно з адресою: 03067, Україна, м. Київ, вул. Івана Лепсе, 4. Передача майна лізингоодержувачу у володіння та користування відбувається не раніше дати фактичного отримання майна у продавця, та лише після надання лізингоодержувачем документів лізингодавця, що підтверджують виконання лізингоодержувачем пунктів 7.1. та 7.7. цього Договору.

Пунктом 7.1. передбачено, що лізингоодержувач зобовязаний самостійно та за власний рахунок здійснити страхування майна (укласти відповідний договір страхування) на наступних обовязкових умовах.

Зокрема, згідно п.7.1.1.договору страхова компанія обирається лізингоодержувачем за погодженням з лізингодавцем.

Відповідно до п.7.1.4. період страхування: з «8»вересня 2008 р. (але в будь-якому випадку не пізніше моменту передачі майна лізингоодержувачу відповідно до п. 4.1. цього договору) по «29» жовтня 2013 р.

У відповідності до п. 7.1.6. договору страхова сума: не менша ніж загальна вартість майна на момент укладення цього договору, вказана у пункті 3.2. цього договору, чи остаточна загальна вартість майна якщо вона буде визначена сторонами за цим договором.

Лізингоодержувач відповідно до п. 7.1.8. договору, зобовязаний належним чином, своєчасно та в повному обсязі сплачувати відповідні страхові внески. Лізингоодержувач не має права без відповідної письмової згоди лізингодавця страхувати майно у декількох страховиків. Протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту укладення лізингоодержувач зобовязаний надати лізингодавцю копію такого договору страхування майна.

Згідно п. 7.2. договору в разі, якщо з вини або ініціативи лізингоодержувача, договір страхування майна, зазначений у п. 7.1. цього договору, достроково припинить свою дію, або без наявності відповідного письмового дозволу лізингодавця будуть змінені обовязкові умови страхування, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю штраф відповідно до п. 11.2. цього договору.

Пунктом 11.2. передбачено, що лізингоодержувач несе відповідальність за порушення своїх обовязків, а саме сплачує лізингодавцю такі штрафні санкції. Зокрема, згідно п. 11.2.5 договору за порушення процедури вилучення майна, порушення положень статті 7., пунктів 5.3., 5.5. цього договору штраф у розмірі 10 (десять) відсотків загальної вартості майна на момент укладення цього договору за кожен випадок такого порушення.

Сторонами, п. 18.1. договору, узгоджено, що даний договір набирає чинності (вважається укладеним) з моменту його підписання сторонами і стає обовязковим для сторін. Дія договору продовжується до моменту повного і належного виконання сторонами своїх зобовязань.

Судом встановлено, що між позивачем і відповідачем 26.08.2008 року було укладено Додаткову угоду №1 до Договору, яка є невідємною частиною Договору.

Згідно п. 1 Додаткової угоди сторони додатково погодили наступне: якщо станом на момент, коли лізингоодержувач заявить (повідомить) лізингодавцеві про своє бажання придбати у власність (викупити) предмет лізингу, лізингоодержувач за цим договором буде мати прострочену заборгованість за лізинговими або іншими платежами, несплачені штрафні санкції або невідшкодовані лізингодавцю збитки, право лізингоодержувача придбати у власність (викупити) майно припиняється до моменту повного та належного погашення лізингоодержувачем зазначених заборгованостей перед лізингодавцем.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»передало майно, а саме автомобіль BMW 116і, 2008 року випуску, державний номер АА5992НР, VIN номер WBAUE11000Е151699, як визначено Специфікацією (Додаток №2 до Договору), а лізингоодержувач прийняв вищевказане майно в користування (фінансовий лізинг).

Даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи Актом прийому-передачі Майна в користування за договором №080826-158/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 26.08.2008року.

Як встановлено судом, відповідач уклав договір майнового страхування предмету лізингу № 28-0199-11-2057 від 11.07.2011 року (далі Договір страхування).

Відповідно до частини 1 договору страхування страховиком є Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», страхувальником Товариство з обмеженою відповідальністю «В.Е.С. Груп», вигодонабувачем Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг».

Загальна вартість транспортного засобу 158682,70 грн.

Згідно п.6 частини 1 договору страхування загальний розмір страхової премії становить 9203,60 грн.

Розмір платежуЧастинаТермін сплатиЗа період страхування

2300,90 грн.25%до 11.07.2011 рокуз 12.07.2011 року по 11.10.2011 року

2300,90 грн.25%до 11.10.2011 рокуз 12.10.2011 року по 11.01.2012 року

2300,90 грн.25%до 11.01.2012 рокуз 12.01.2012 року по 11.04.2012 року

2300,90 грн.25%до 11.04.2012 рокуз 12.04.2012 року по 11.07.2012 року

Пунктом 8 частини 1 договору страхування встановлено строк дії договору страхування з 12.07.2011 року по 11.07.2012 року.

Згідно п. 18.2. Договору страхування його дія припиняється за письмовою згодою сторін, вигодонабувача, а також, зокрема, у випадку несплати страхувальником чергової частини страхової премії в встановлені частиною 1 договору терміни або сплати в неповному обсязі (якщо частиною 1 договору передбачена сплата страхової премії частинами). У такому випадку дія договору припиняється та втрачає чинність через 15 календарних днів, починаючи з дати, до якої страхувальник зобовязаний був сплатити чергову частину страхової премії, при умові, якщо протягом цього строку страхувальник не сплатив прострочену чергову частину страхової премії в повному обсязі (п. 18.2.5. договору).

Судом встановлено, що на звернення позивача Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група»надіслало лист вих. № 03/0590 від 23.01.2012р. (належним чином завірена копія в матеріалах справи).

Зазначеним листом ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»повідомило ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»про несплату чергової частини страхового платежу страхувальником, ТОВ «В.Е.С. Груп», у звязку з чим договір страхування № 28-0199-11-2057 від 11.07.2011 року припинив свою дію з 01.11.2011 року.

Доказів щодо сплати страхових платежів за період з 12.10.2011 року по 11.01.2012 року, за договором № 28-0199-11-2057 від 11.07.2011 року відповідачем суду не надано.

Також суду не надано доказів щодо укладення іншого договору страхування на даний предмет лізингу.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що станом на момент розгляду справи в суді, предмет лізингу за договором фінансового лізингу №080826-158/ФЛ-Ю-А від 26.08.2008 року відповідачем не застраховано.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором фінансового лізингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 2 ст. 806 ЦК України передбачено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, повязаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг», згідно з якою відносини, що виникають у звязку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ст. 13 Закону України «Про фінансовий лізинг»предмет лізингу та/або повязані із виконанням лізингових договорів ризики підлягають страхуванню, у разі якщо їх обовязковість встановлена законом або договором. Витрати на страхування за договором лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи, що п. 7. договору фінансового лізингу №080826-158/ФЛ-Ю-А від 26.08.2008 р. встановлено, що лізингоодержувач зобовязаний самостійно та за власний рахунок здійснити страхування майна (укласти відповідний договір страхування), а згідно п. 7.1.8. договору лізингоодержувач зобовязаний належним чином, своєчасно та в повному обсязі сплачувати відповідні страхові внески, суд прийшов до висновку, що відповідач порушив умови договору, укладеного між ним та позивачем, тобто допустив неналежне виконання зобовязання.

Відповідно до ч. 2 ст. 610 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як було зазначено вище, сторони пунктом 11.2. договору фінансового лізингу №080826-158/ФЛ-Ю-А від 26.08.2008 р. визначили, що лізингоодержувач несе відповідальність за порушення своїх обовязків, а саме сплачує лізингодавцю такі штрафні санкції. Зокрема, згідно п. 11.2.5 договору за порушення положень статті 7 договору штраф у розмірі 10 відсотків загальної вартості майна на момент укладення цього договору за кожен випадок такого порушення.

Враховуючи, що загальна вартість майна на момент укладення договору згідно п.3.2. складала 203056,58 грн. та перевіривши нарахування позивачем штрафу відповідачу, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним і складає 20305, 65 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення штрафу в сумі 20305, 65 грн. визнається судом правомірною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Е.С. Груп»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 66/13, код ЄДРПОУ 34402893) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21-Г, код ЄДРПОУ 33880354) 20305 (двадцять тисяч триста пять) грн. 65 коп. штрафу, 1 609 (одну тисячу шістсот девять) грн. 50 коп. судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В. М. Антонова

Повне рішення складено 06.03.2012року