Рішення № 21990133, 12.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/38012.03.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Брізпорт Україна”

до Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк «Правекс-Банк”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5

про визнання виконавчого напису №845 таким, що не підлягає виконанню

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3 предст. за довір.;

від відповідача: ОСОБА_4 предст. за довір.

від третьої особи: не зявився

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Брізпорт Україна” до Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк «Правекс-Банк” про визнання виконавчого напису №845 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.12.2011 (суддя Мудрий С.М.) порушено провадження у справі №33/380, розгляд справи призначено на 17.10.2012, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.12.2011 заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Брізпорт Україна»про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису.

У судовому засіданні 17.01.2012 відповідно до ст.77 ГПК України, оголошувалась перерва до 23.01.2012, а у судовому засіданні 23.01.2012 оголошувалась перерва до 06.02.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.02.2012, на підставі ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 20.02.2012.

У зв»язку із закінченням у судді Мудрого С.М. повноважень судді, згідно із розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 17.02.2012 та на підставі автоматичного розподілу справи №33/380, вказана справа передана на розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.02.2012 №33/380 дану справи прийнято до провадження суддею Літвіновою М.Є., розгляд справи призначений на 12.03.2012.

Представниками сторін заяв, клопотань процесуального характеру суду заявлено та не подано.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечувала.

В судовому засіданні 12.03.2012, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03.10.2008 року між ОСОБА_6 та Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк»було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №665-008/08Ф відновлювальної кредитної лінії.

В забезпечення зобов'язань за договором 03.10.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Брізпорт Україна” та Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк»укладено договір поруки №665-008/08Ф, за яким позивач зобов»язався нести солідарну майнову відповідальність перед банком за виконання в повному обсязі зобов»язань ОСОБА_6 за договором про відкриття кредитної лінії, щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та в повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом в строк до 03.10.2015 в розмірі 8000000,00 дол. США, та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачене умовами Кредитного договору, а також відшкодування збитків та іншої заборгованості.

16.09.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 вчинено виконавчий напис за договором поруки №665-008/08Ф від 03.10.2008 року, яким запропоновано звернути стягнення на заборгованість в сумі еквівалентній 8219752,00 дол. США, на користь відповідача. Виконавчий напис вчинено на суму 8219752,00 дол. США та зареєстровано у реєстрі за №845 від 16.09.2011.

По даному виконавчому напису відкрито виконавче провадження, про що свідчить постанова Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 10.10.2011.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає що спірний виконавчий напис вчинений з порушенням п.284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5, без отримання доказів, що підтверджують безспірність заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №665-008/08Ф від 03.10.2008 року.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 №845 від 16.09.2011 року таким, що не підлягає виконанню.

Представник відповідача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просять суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомлений, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

03.10.2008 року між ОСОБА_6 та Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк»було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №665-008/08Ф.

В забезпечення зобов'язань за договором 03.10.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Брізпорт Україна” та Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк»укладено договір поруки №665-008/08Ф, за яким позивач зобов»язався нести солідарну майнову відповідальність перед банком за виконання в повному обсязі зобов»язань ОСОБА_6 за договором про відкриття кредитної лінії, щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та в повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом в строк до 03.10.2015 в розмірі 8000000,00 дол. США, та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачене умовами Кредитного договору, а також відшкодування збитків та іншої заборгованості.

13.09.2011 за вих..№ 39403/95 відповідачем третій особі подано заяву про вчинення виконавчого напису до якої доданий оригінал договору поруки, копію договору про відкриття кредитної лінії, копію договору про внесення змін та доповнень від 19.12.2010 до договору про відкриття кредитної лінії, розрахунок заборгованості за договором кредитної лінії, копію вимоги до боржника, копію вимоги до позивача, копії повідомлень про вручення поштових відправлень, довідку НБУ про офіційний курс гривні до іноземних валют станом на 09.09.2011, виписки по рахунках боржника, оригінали платіжних доручень, копію довіреності на особу, яка підписала заяву.

16.09.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 вчинено виконавчий напис за договором поруки №665-008/08Ф від 03.10.2008 року, яким запропоновано звернути стягнення на заборгованість в сумі еквівалентній 8219752,00 дол. США, на користь відповідача. Виконавчий напис вчинено на суму 8219752,00 дол. США та зареєстровано у реєстрі за №845 від 16.09.2011.

Згідно зі статтею 87 Закону України “Про нотаріат”, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України “Про нотаріат”, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999р. затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Так, згідно цього Переліку, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172) для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Тобто, відповідно до вищенаведених норм обовязковою умовою для вчинення виконавчого напису є безспірність майнових вимог до боржника. При цьому, ця безспірна вимога не потребує додаткового доказування.

Пунктом 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обгрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Пунктом 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій також передбачено, що у разі, якщо нотаріусу буде необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Виходячи з аналізу всіх вище зазначених норм, суд дійшов висновку, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, тощо).

Доказами, які вказують на безспірність заборгованості, можуть бути ті докази, які підтверджують факт визнання боржником конкретної суми заборгованості (акт звірки, підписаний уповноваженими особами, у якому погоджені суми заборгованості; листи боржника про визнання конкретної суми заборгованості перед кредитором, тощо), або рішення суду, яким розглянуто спір та визначено конкретний розмір заборгованості боржника.

Таким чином, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що відповідно виключає можливість спору, або заборгованість визначена у рішенні суду, який у межах своєї компетенції розглянув спір та визначив конкретний розмір цієї заборгованості боржника (наприклад судом було розглянуто спір про стягнення з позичальника суми заборгованості за кредитним договором, а банк на підставі цього рішення суду просить вчинити виконавчий напис про стягнення визначеної у рішення суду заборгованості з поручителя позичальника, як солідарно зобовязаної особи).

Висновок нотаріусу про безспірність заборгованості у даному випадку та, як наслідок, вчинення спірного виконавчого напису, ґрунтувалися лише на тих документах, які ним було отримано від Банку.

Судом враховано, що розрахунок суми невиконаних зобов'язань за Кредитним договором (суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та пені) у виконавчому напису зроблено Банком одноособово без урахування думок та позицій позивача та Позичальника.

Разом з тим, розрахунок заборгованості, проведений самостійно Банком, не може визнаватися належним доказом, який підтверджує факт безспірності суми цієї заборгованості.

Предявлення нотаріусу банківської виписки з позичкового рахунку Позичальника може свідчити лише про факти надання та погашення кредиту, і жодним чином не свідчить про факт безспірності нарахування відсотків за користування кредитом, і тим більше на безспірність нарахування суми пені.

За таких обставин справи, суд дійшов висновку, що заборгованість, яка виникла у звязку із невиконанням ОСОБА_6 зобовязань за Кредитним договором, та для погашення якої вчинено оспорюваний виконавчий напис, не була безспірною. Матеріали справи не місять доказів того, що ОСОБА_6 визнавала зазначену у виконавчому написі нотаріуса суму заборгованості. Подані Банком нотаріусу документи (розрахунок Банка за Кредитним договором та виписки з рахунків боржника) не підтверджували безспірність цієї заборгованості, а тому, враховуючи вимоги статті 88 Закону України “Про нотаріат”, підстав для вчинення виконавчого напису у нотаріуса не було.

При розгляді спору по суті, судом було враховано практику Вищого господарського суду України з розгляду зазначеної категорії спорів (постанови Вищого господарського суду України: від 12 січня 2012 року у справі №5010/1368/2011-26/57 (за позовом ЗАТ “Калуський машинобудівний завод” ПАТ “Кредобанк” про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню); від 06 липня 2011 року у справі №36/59 (за позовом ТОВ “Орікс” до ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” про визнання виконавчого напису №2389 таким, що не підлягає виконанню); від 30 листопада 2010 року у справі № 9/87 (за позовом ЗАТ “Агромаш-ІФ” до ПАТ “ВТБ Банк” про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню), а також від 26 травня 2010 року у справі № 22/166пн, від 14 квітни 2010 року у справі № 44/121а, від 31 березня 2010 року у справі № 44/167пн. та інші).

У зазначених постановах Вищого господарського суду України викладені такі ж правові позиції, до яких дійшов суд у даній справі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, зокрема не доведено факту безспірності заборгованості ОСОБА_6 за Кредитним договором.

Вищенаведені обставини свідчать про недоведеність факту того, що оскаржуваний виконавчий напис було вчинено з дотриманням вимог чинного законодавства України, а тому суд вважає позовні вимоги законними й обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи спір по суті, суд не бере до уваги посилання позивача на Декрет Кабінету Міністрів України “Про державне мито” в обґрунтування його позиції про незаконність стягнення витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 11000 грн., оскільки цей Декрет регулює розмір державного мита за вчинення виконавчого напису державними нотаріальними конторами (державними нотаріусами), проте оспорюваний виконавчий напис вчинювався приватним нотаріусом, який не керується даним Декретом при визначенні вартості плати за вчинення ним виконавчого напису.

З огляду на задоволення позову, судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати виконавчий напис, вчинений 16 вересня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований у реєстрі за № 845, яким запропоновано звернути стягнення на заборгованість в сумі еквівалентній 8219752,00 дол. США, на користь відповідача. Виконавчий напис вчинено на суму 8219752,00 дол. США та зареєстровано у реєстрі за №845 від 16.09.2011, таким, що не підлягає виконанню.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Правекс-Банк”(01021, м. Київ, Кловський Узвіз, 9/2, ідентифікаційний код 14360920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Брізпорт Україна”(01023, м. Київ, Печерський р-н, вул. Шота Руставелі, 11, ідентифікаційний код 32668060) 1411,50 (одну тисячу чотириста одинадцять гривень 50 коп.) судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.Є.Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 16.03.2012