Рішення № 21989599, 06.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-2/1015-201206.03.12 За позовомПриватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»

ДоВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Оранта»

Про стягнення 16686 грн.

Суддя І.О. Домнічева

Представники:

від позивача

від відповідачаКостерний Д.О.

не зявився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Оранта»про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 16686 грн. 36 коп.

Від відповідача через відділ діловодства Господарського суду м. Києва надійшов письмовий відзив по справі, в якому останній зазначив про часткове визнання суми позову за мінусом витрат на оплату авто товарознавчого дослідження.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

06.06.2008р. між позивачем та ОСОБА_1. було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №30/6531.

Предметом даного договору є страхування майнових інтересів потерпілого, повязані з експлуатацією наземного транспортного засобу автомобіля марки ГАЗ 33032-414 д.р.н. НОМЕР_1.

27.05.09р. в м. Києві по вул. Нова Дорога сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю застрахованого автомобіля, автомобіля марки «Volkswagen», д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2

Відповідно до Постанови Соломянського районного суду м. Києва від 02.07.09р. по справі №3-5483/09 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 встановлено, що останній не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку та здійснив зіткнення з автомобілем марки ГАЗ, д.р.н. НОМЕР_1. ОСОБА_3 визнано винним у ДТП та піддано адміністративному стягненню.

Крім того, відповідно до Постанови Соломянського районного суду м. Києва від 02.07.09р. по справі №3-5424/09 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 встановлено, що останній, керуючи автомобілем марки «Шкода», д.р.н. НОМЕР_2 перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним, та змусив водія автомобіля «Volkswagen»різко гальмувати та змінювати напрямок руху, щоб уникнути зіткнення, що призвело до зіткнення автомобіля за автомобілем ГАЗ, д.р.н. НОМЕР_1. ОСОБА_2 визнано винним у ДТП та піддіно адміністративному стягненню.

За умовами договору позивач виплатив потерпілому суму страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №2646 від 05.08.09р.

Було встановлено, що цивільно-правова відповідальністб власника транспортного засобу «Volkswagen», д.р.н. НОМЕР_3 застрахована у відповідача за полісом № ВВ/8316111, а цивільно-правова відповідальність іншої винної особи ОСОБА_2 застрахована відповідачем згідно полісу № ВВ/8837590.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода завдана неправомірними діями майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно п. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Крім того, відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування»від 04.01.2001р. №2745-III до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальній за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 34.4. Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Позивач просить стягнути з Відповідача витрати Позивача, пов'язані з проведенням експертизи у розмірі 396 посилаючись на статті 29 та 34 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Разом з тим, положення вказаних статей не містять обовязку у Відповідача, як у страховика відповідальності винної в ДТП особи, відшкодовувати вартість проведеної експертизи; і ці витрати також не є страховим відшкодуванням, а направлені на визначення розміру збитків.

Отже, витрати на оплату проведеної експертизи, належать до звичайної господарської діяльності Позивача як страховика і не підлягають стягненню з особи, яка відповідальна за спричинену шкоду (або з її страховика) (аналогічної правової позиції дотримується Верховних суд України в Аналізі судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування, який було обговорено та схвалено на нараді суддів цивільної юрисдикції Верховного Суду України 11 липня 2011 року).

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 49, ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Оранта»(м. Київ, вул. Жилянська, 75; код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»(м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5, літ. А; код ЄДРПОУ 31093336) 16209 (шістнадцять тисяч двісті девять) грн. 50 коп. - суму страхового відшкодування та 1411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяІ.О. Домнічева

Повне рішення складено 12.03.2012р.