Рішення № 21989601, 06.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-2/1239-201206.03.12 За позовомВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю Людмила-Фарм»

Про стягнення 4000,00 грн.

Суддя І.О. Домнічева

Представники:

від позивача

від відповідачаМакєєв В.М

не зявився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Людмила-Фарм»про відшкодування шкоди в сумі 4000,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

23.12.08р. між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу №540646.

Предметом даного договору є страхування майнових інтересів потерпілого, повязані з експлуатацією наземного транспортного засобу автомобіля «Фольксваген», д.р.н. НОМЕР_2.

24.06.09р. в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю застрахованого автомобіля та автомобіля «ДЕУ», д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1

Відповідно до Постанови Дарницького районного суду м. Києва від 22.07.09р. ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_1, який є працівником відповідача, Правил дорожнього руху України та останнього було визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 124 КУпАП.

Відповідно до норм Цивільного кодексу України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану його працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виплатив потерпілому суму страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №11928 від 06.08.09р.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України зазначено, право особи, яка відшкодувала шкоду, завдана іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода завдана майну фізичної або юридичної особі відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування», виплата страхового відшкодування проводиться страховиком на підставі заяви страхувальника і страховою акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників, наземних транспортних засобів»при настанні страховою випадку страховику страховик відповідно до лімітів відповідальності стра ховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю майну третьої особи.

Згідно сі. 1172 Цивільною кодексу України юридична зобов'язана відшкодувати шкоду, що спричинена по вині її працівника при виконанні ним своїх трудових (служ бових ) обов'язків.

Школа, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди гоню) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, викорис тання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку ст. 1187 ЦК України.

За таких обставин вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 49, ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Людмила-Фарм»(м. Київ, вул. Зоологічна, 5/1; код ЄДРПОУ 24741764) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(м. Київ, вул. Жилянська, 75; код ЄДРПОУ 00034186) 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. суму страхового відшкодування та 1610 (одна тисяча шістсот десять) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяІ.О. Домнічева

Повне рішення складено 12.03.2012р.