Рішення № 21989374, 06.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/237-201206.03.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт-Львів»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «С.М.К.»

про стягнення коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (представник за довіреністю);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 06 березня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ельпласт-Львів»(позивач, Продавець або Постачальник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «С.М.К.»(відповідач, Покупець або Отримувач) про стягнення заборгованості по неоплаченим видатковим накладним в розмірі 70806,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання та не оплатив в повному обсязі грошових коштів за поставлений йому позивачем за видатковими накладними товар, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 09.02.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2012 року розгляд справи, у звязку з неявкою представників сторін було відкладено до 21.02.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2012р. розгляд справи, у звязку з неявкою представників відповідача було відкладено до 06.03.2012р.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В період з січня 2010 року по жовтень 2011 року Продавець передав, а Покупець прийняв від Постачальника товар на загальну суму 282224,46 грн.

Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що Покупець за наданий йому Продавцем товар в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість в розмірі 70806,99 грн.

Судом встановлено, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 29.11.2011р. надіслав на адресу відповідача вимогу № 29/11 про оплату боргу на суму 70806,99 грн. (належним чином засвідчена копія вимоги міститься в матеріалах справи). Позивач вказує, що суму заборгованості відповідач на його рахунок не провів, заборгованість по видатковим накладним не оплатив.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як вже було встановлено судом, в період з січня 2010 року по жовтень 2011 року Продавець передав, а Покупець прийняв від Постачальника товар на загальну суму 282224,46 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків який свідчить про існування заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 70806,99 грн. станом на 04.11.2011р. (копія акту міститься в справі).

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів слідує, що Продавець, внаслідок неоплати Покупцем в повному обсязі суми отриманого по видатковим накладним товару, 29.11.2011р. звернувся до відповідача з вимогою № 29/11 про оплату заборгованості на суму 70806,99 грн. Факт надсилання позивачем вимоги № 29/11 підтверджується фіскальним чеком про оплату відправлення поштової кореспонденції № 5382 від 29.11.2011р. (належним чином засвідчена копія чеку міститься в матеріалах справи). У відповідь на вимогу № 29/11 позивача у своєму листі № 4 від 04.12.2011р. відповідач вказав, що визнає заборгованість на суму 70806,99 грн. та зазначив про її оплату при першій можливості (копія листа № 4 міститься в справі).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 10.01.2011р., 09.02.2012р. та 21.02.2012р. відповідача було зобовязано надати суду контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам ухвал суду від 10.01.2011р., 09.02.2012р. та 21.02.2012р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контрррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати видаткових накладних та доказів повернення товару по видатковим накладним у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в заяві, станом на березень 2012 року, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості по неоплаченим повністю видатковим накладним в розмірі 70806,99 грн.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1416,13 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «С.М.К.»(ідентифікаційний код: 31513930, адреса: 03038, м. Київ, вул. Ямська, буд. 28 А), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт-Львів»(ідентифікаційний код: 23957545, адреса: 82000, Львівська область, м. Городок, вул. Заводська, 4), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 70806,99 грн. (сімдесят тисяч вісімсот шість гривень 99 копійок) та судові витрати 1416,13 грн. (одна тисяча чотириста шістнадцять гривень 13 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 13.03.2012р.