ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 березня 2012 р. Справа № 5010/80/2012-2/3
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного підприємства виробничо-технологічного комплексу "Промтехмаш", вул. С.Петлюри, 49/8, м. Львів, 79021
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" вул. Вербова, 9, корп.3, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400
про стягнення боргу за поставлені товари у сумі 15 000,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1-юрисконсульт, (доручення №7 від 01.02.2012р.)
від відповідача: представники не з"явилися,
Приватне підприємство виробничо-технологічного комплексу "Промтехмаш" (далі Позивач) звернулося до суду з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" (далі Відповідач) боргу за поставлені товари у сумі 15 000,00 грн.
Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання повторно не з"явився, будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу оплати боргу не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином - ухвалами суду від 25.01.12 та 28.02.12, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення (а.с.2,43).
Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом
встановлено:
Як вбачається з наявних в матеріалах справи видаткових накладних, податкових накладних та довіренстей (а.с.7-29) позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 15693,24 грн.
Враховуючи, що відповідач частково розрахувався за отриманий товар, заборгованість станом на день звернення до суду становила 15000 грн., яка є предметом спору у даній справі .
Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій організацій (ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України). Отримання відповідачем (в особі його представника) товару від позивача та часткова його оплата, свідчать про існування між сторонами зобов'язань з приводу поставки товару.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений (що має місце в спірному випадку) або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки в даному випадку мала місце позадоговірна поставка, зобов"язання по оплаті вказаної суми виникло у відповідача перед позивачем відповідно до ст.530 ЦК України - в семиденний термін з моменту отримання вимоги про оплату. Такою вимогою являється претензія №24 від 10.06.10 (а.с.32), яка направлена відповідачу 10.06.10 (а.с.31). У відповіді на претензію від 06.07.10 (а.с.33) відповідач зазначив, що знаходиться у складному фінансовому стані, визнав борг в сумі 15000 грн. і зобов"язався його оплатити у якомога коротший строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідач станом на день розгляду справи заперечень проти позову чи доказів повного виконання своїх зобовязань щодо оплати товару не надав, доводи позивача не спростував, тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 15000 грн. заборгованості обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 1609,5 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526,530,612,614 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Приватного підприємства виробничо-технологічного комплексу "Промтехмаш" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" про стягнення 15000 грн. заборгованості- задовольнити .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" (вул. Вербова, 9, корп.3, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400, код 33004211) на користь Приватного підприємства виробничо-технологічного комплексу "Промтехмаш" (вул. С.Петлюри, 49/8, м. Львів, 79021, код 23966923) 15000 (п"ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу та 1609 (одну тисячу шістсот дев"ять) грн. 50 коп. судового збору.
Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяКруглова О. М.
повне рішення складено 19.03.12
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
_помічник судді Шунтов О. М. 19.03.12
Судове рішення № 21988789, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 15.03.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5010/80/2012-2/3. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: