Рішення № 21988705, 14.03.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 13/9/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.12 Справа № 5009/462/12

Суддя Серкіз В.Г.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Граніт", м.Вільнянськ Запорізької області

до Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів 5", м.Мелітополь Запорізької області

про стягнення 63 270 грн. 60 коп.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 10 від 14.02.2012р.

Від відповідача: Відревич М.О., голо, наказ № 31 від 22.04.2011р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Граніт" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів 5" 63 270 грн. 60 коп. заборгованості за поставлений товар.

Ухвалою суду від 03.02.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/462/12, присвоєно справі номер провадження 13/9/12 та призначено судове засідання на 16.02.2012р.

Ухвалою суду від 16.02.2012р. розгляд справи відкладено на 14.03.2012р., на підставі ст. 77 ГПК України, у звязку з неявкою у судове засідання відповідача.

14.03.2012р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто Граніт" було здійснено поставку Публічному акціонерному товариству "Завод залізобетонних виробів 5" власним транспортом товар щебінь.

Приймання-передача товару здійснено на підставі видаткових накладних:

-№ РН-0001005 від 15.11.2010р. на суму 50 679 грн. 20 коп.;

-№ РН-0001008 від 16.11.2010р. на суму 8 871 грн. 20 коп.;

-№ РН-0001015 від 25.11.2010р. на суму 12 906 грн. 40 коп.;

-№ РН-0001029 від 30.11.2010р. на суму 9 152 грн. 00 коп.

Загальна сума поставки склала 81 608 грн. 80 коп.

На оплату поставленого товару, на підставі видаткових накладних позивач виставив відповідачу рахунки-фактуру №№ СФ-00488 від 15.11.2010р., СФ-00492 від 16.11.2010р., СФ-00511 від 25.11.2010р., СФ-00528 від 30.11.2010р.

Відповідач лише частково здійснив оплату поставленого товару у розмірі 18 338 грн. 20 коп.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обовязків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обовязки. Обовязки відповідача виразились у оплаті товару, а обовязки позивача заключаються в поставці даного товару відповідачу.

Позивач прийняті на себе зобовязання виконав належним чином та здійснив поставку відповідачу товару, зазначеного у видаткових накладних.

Претензій щодо кількості, якості, ціни товару та строків його поставки у відповідача не було.

В порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідачем було здійснено лише часткову оплату поставленого товару, в результаті чого основна заборгованість Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів 5" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто Граніт" склала 63 270 грн. 60 коп.

Під час розгляду справи № 5009/462/12 знайшли підтвердження обставини, що відповідач сплатив 3 270 грн. 60 коп. заборгованості за поставлений товар, що підтверджується платіжним дорученням № 102 від 13.03.2012р., після звернення позивача з позовом до суду (копія міститься у матеріалах справи).

Таким чином, у зв'язку з частковим погашенням відповідачем суми основного боргу у розмірі 3 270 грн. 60 коп. після звернення позивача з позовом до суду, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору з покладенням судових витрат на відповідача, адже спір виник з його вини.

Заборгованість у розмірі 60 000 грн. 00 коп. залишилася не сплаченою.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобовязаний сплатити повну ціну переданого товару.

На день розгляду справи в господарському суді відповідач оплату за поставлений товар у повному обсязі не здійснив, заборгованість у розмірі 60 000 грн. 00 коп. залишилася не сплаченою.

Господарським судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що факт поставки (купівлі-продажу) позивачем товару, об'єми та його вартість відповідачем не оспорюється.

Доказів звернення до продавця з претензією по кількості та якості отриманого товару (із складанням відповідного Акта, що передбачено Інструкціями №№ П-6 та П-7), відповідачем не надано.

Відповідач не навів передбачених законом обставин, які б звільняли його від виконання обовязку щодо здійснення у повному обсязі оплати отриманого від позивача товару.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями усім належним їй майном.

Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене та у звязку з повним визнанням позовних вимог відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

На підставі статті 85 ГПК України 14.03.2012 року прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, п. 1.1 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів 5" (72311, Запорізька область, м.Мелітополь, Каховське шосе, буд. 20, код ЄДРПОУ 01235679, р/р 26008450301 в АТ "МетаБанк", МФО 313582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Граніт" (70002, Запорізька область, м.Вільнянськ, вул. Леніна, 13, код ЄДРПОУ 30567739, р/р 26000010905402 в ФБ "Фінанси та кредит" в Запорізькій області, МФО 313731) 60 000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 3 270 грн. 60 коп. провадження у справі припинити на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 14.03.2012р.