Постанова № 21987441, 15.03.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2012 р. Справа № 54/240 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМогила С.К.,

суддіВовка І.В.,

суддіКондратової І.Д.,

за участю представників сторін від позивачане з'явився; від відповідача не з'явився;

від третьої особи 1не з'явився;

від третьої особи 2ОСОБА_4- пред. за дов.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_5

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2011р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2012р.

у справі№ 54/240 Господарського суду міста Києва

за позовомПублічного акціонерного товариства "Універсал Банк"

доТоргівельно комерційного підприємства "Либідь" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

1) ОСОБА_6

2) ОСОБА_5

прозвернення стягнення на предмет іпотеки на суму 34 840 530,23 грн. ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.08.2011 р. у справі № 54/240 (суддя Шкурдова Л.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2012 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Вербицька О.В., судді Андрієнко В.В., Буравльова С.І.), позов Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (надалі ПАТ "Універсал Банк") задоволено повністю.

Звернуто стягнення на нежилі приміщення загальною площею 775,90 кв.м., що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Хорива, буд. 3А, що належать торгівельно-комерційному підприємству "Либідь" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 18, ЄДРПОУ 22957553) на підставі права власності та є предметом іпотеки за договором іпотеки від 26 липня 2007 р. № 3272, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", для задоволення грошових вимог ПАТ "Універсал Банк" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) за кредитним договором № 06/2543К-07 від 26.07.2007 р. в розмірі 1 703440,67 євро, що за курсом НБУ станом на 07.04.2011 р. становить 19 401373,24 грн., з яких 1 085 000,00 євро, що за курсом НБУ станом на 07.04.2011 р. становить 12 357 630,29 грн. заборгованості за кредитом, 303 572,19 євро, що за курсом НБУ станом на 07.04.2011 р. становить 3 457 541,79 грн. відсотків за користування кредитом, 88 828,48 євро, що за курсом НБУ станом на 07.04.2011 р. становить 1 011 713,84 грн. пені та за кредитним договором № 06/2542К-07 від 26.07.2007 р. 1 175358,06 євро, що за курсом НБУ станом на 07.04.2011 р. становить 15 439156, 99 грн., з яких 865 000,00 євро (вісімсот шістдесят пять тисяч євро 00 євроцентів), що за курсом НБУ станом на 07.04.2011 р. становить 9 851 935,67 грн. заборгованості по кредиту, 242 024,28 євро, що за курсом НБУ станом на 07.04.2011 р. становить 2 756 540,62 грн. відсотків за користування кредитом, 68 333,78 євро, що за курсом НБУ станом на 07.04.2011 р. становить 778 289,02 грн. пені.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ОСОБА_5 звернуласяся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2011р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2012 р., а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права (ст. ст. 258, 267 Цивільного кодексу (надалі ЦК) України, ст. ст. 35, 39 Закону України "Про іпотеку") та процесуального права (ст. ст. 33, 79, 81, 104 Господарського процесуального кодексу (надалі ГПК) України).

До початку судового засідання представник ОСОБА_5 через канцелярію суду подав клопотання про зупинення виконання судового рішення (ст. 1212 ГПК України) та зупинення касаційного провадження до набрання законної сили рішеннями Подільського районного суду міста Києва у цивільній справі № 2-128/10 за позовом ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та рішенням Дарницького районного суду міста Києва у цивільній справі № 2-2926/12 за позовом ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором (ст. 79 ГПК України).

Колегія суддів, розглянувши подані клопотання дійшла висновку щодо відсутності підстав для їх задоволення в розумінні ст. ст. 79, 1212 ГПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника, перевіривши, згідно ст. 1115, ч.1 ст.1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що 26.07.2007 р. між ПАТ "Універсал Банк" (далі - банк) та ОСОБА_6 (далі позичальник 1) укладено кредитний договір № 06/2542К-07 (далі Договір № 06/2542К-07), відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 865 000, 00 євро, зі сплатою процентів 12% річних, строком до 25.07.2017 р.

Судами також встановлено, що 26.07.2007 р. між банком та ОСОБА_5 (далі позичальник 2) укладено кредитний договір № 06/2543К-07 (далі Договір № 06/2543К-07), за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти по відновлювальній кредитній лінії 1 085 000,00 євро, на умовах цільового використання, забезпеченості строковості, платності, зворотності, зі сплатою процентів 12% річних, строком до 25.07.2017 р.

Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами між ПАТ "Універсал Банк" (далі - іпотекодержатель) та Торговельно-комерційним підприємством "Либідь" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - іпотекодавець) укладено договір іпотеки від 26 липня 2007 р. (далі Договір іпотеки), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 3272, відповідно до якого іпотекодавець передав ПАТ "Універсал Банк" в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення загальною площею 775,90 кв.м., що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Хорива, буд. № 3А (далі - предмет іпотеки), що належать відповідачу на праві власності, що виникло на підставі Договору купівлі-продажу нежитлового будинку комунальної власності № 697 від 12 червня 2000 р. посвідченого державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Барановою Т.І., зареєстровано в реєстрі за № 11-1330, акта прийому - передачі № 747 від 14.06.2000 р., право власності на яке зареєстроване відповідно до реєстраційного посвідчення, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації 14.06.2000 р. за р/№ 11-1330, та записано в реєстрову книгу № 4п-84 за реєстровим номером 454-п від 29.06.2000 р.

Судами обох інстанцій встановлено, що позичальник 1 неналежно виконував свої зобов'язання за Договором № 06/2542К-07 та станом на 07.04.2011 р. його заборгованість по поверненню кредитних коштів складала 865 000,00 євро, що за курсом НБУ становило 9 851 935,67 грн., відсотків за користування кредитом 242024,28 євро, що за курсом НБУ станом на 07.04.2011 р. становило 2 756 540,62 грн. та пені в сумі 68 333,78 євро, що за курсом НБУ станом на 07.04.2011 р. складало 778 289,02 грн.

Позичальник 2 також неналежно виконував свої зобов'язання за Договором № 06/2543К-07 та станом на 07.04.2011 р. його заборгованість по поверненню кредитних коштів складала 1 085 000,00 євро, що за курсом НБУ станом на 07.04.2011 р. становить 12 357 630,29 грн., по відсотках за користування кредитом 303 572,19 євро, що за курсом НБУ станом на 07.04.2011 р. становить 3 457 541,79 грн. та пені 88 828,48 євро, що за курсом НБУ станом на 07.04.2011 р. становить 1 011 713,84 грн.

21.05.2009 р. позивачем було надіслано третім особам вимоги № 06/1721 та № 06/1722 з проханням погасити заборгованість по кредиту, відсотки та штрафні санкції. Вимоги були отримані ОСОБА_5 25.05.2009 р. та ОСОБА_6 28.05.2009 р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копіями повідомлення про вручення поштового відправлення, проте зазначені претензії залишені позичальниками без задоволення та належного реагування, що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, установлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 589 ЦК України та ст. 20 Закону України від 2 жовтня 1992 р. N 2654-XII "Про заставу" установлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України від 5 червня 2003 р. N 898-IV "Про іпотеку" в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 зазначеного Закону в разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що пунктом 2.1.4 Договору іпотеки визначено право іпотекодержателя у випадку невиконання позичальниками або іпотекодавцем зобовязань за даним Договором або за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, в порядку та на умовах передбачених даним договором.

Відповідно до розділу 4 Договору іпотеки, позивач набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення будь-якого основного зобов'язання, що забезпечене іпотекою за цим договором.

Постановляючи про задоволення позову, суди обох інстанцій виходили з того, що оскільки позичальники неналежно виконали свої зобов'язання за кредитними договорами, вимоги банку про дострокове виконання зобов'язання в повному обсязі за цим договором залишили без відповіді та належного реагування, а іпотекодавець після отримання повідомлення кредитний борг також не сплатив, іпотекодержатель з урахуванням вимог ст. 33 Закону України "Про іпотеку" вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин, колегія суддів вважає, що висновок судів про наявність правових підстав для задоволення позову є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи.

При цьому, колегія суддів враховує, що відповідачем та третіми особами в розумінні ст. 33 ГПК України не надано жодних належних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, в тому числі на спростування розміру заборгованості за кредитними договорами.

Доводи касаційної скарги про те, що судами було порушено норми ст. 35 Закону України "Про іпотеку", оскільки не враховано, що банком не дотримано порядку надіслання письмової вимоги про усунення порушення, колегією суддів відхиляються враховуючи те, що судами попередніх інстанцій встановлено, що письмова вимога, передбачена ст. 35 зазначеного Закону N 898-IV 21.05.2009 р. надсилалась банком іпотекодавцю та боржникам, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскальних чеків та копіями повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 132, 143, 147, т. 1).

Посилання скаржника на те, що листи, адресовані банком іпотекодавцю та боржникам, за своїм змістом не є вимогами про усунення порушень в розумінні ст. 35 Закону України "Про іпотеку", оскільки не містять вимоги про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, господарським судом касаційної інстанції не беруться до уваги, оскільки вказані доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, які вже були предметом розгляду в господарських судах попередніх інстанції та їм була надана належна правова оцінка. При цьому, суд касаційної інстанції враховує, що переоцінка обставин та доказів у справі, як того вимагає скаржник, не відноситься до компетенції господарського суду касаційної інстанції у відповідності до ст. 1117 ГПК України.

Стосовно доводів скаржника щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права (ст. 79 ГПК України), колегія суддів відзначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Отже, частиною першою ст. 79 ГПК України встановлено обов'язок зупинити провадження у справі до вирішення іншої справи за наявності одночасно двох умов: неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи, та пов'язаності між собою даних справ.

Повязаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно.

Колегія суддів відзначає, що справи № 2-128/11, № 2-2926/12 та № 54/240 дійсно повязані між собою, проте відсутня необхідна умова для зупинення провадження у справі неможливість розгляду даної справи до вирішення справи Подільського районного суду міста Києва № 2-128/11 (про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором) та справи Дарницького районного суду міста Києва № 2-2926/12 про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором), оскільки всі обставини, які мають значення для правильного вирішення спору у даній справі, в тому числі щодо розміру суми заборгованості за кредитними договорами можуть бути встановлені господарським судом в межах справи № 54/240 самостійно, а тому підстави для зупинення провадження у даній справі до вирішення інших справ Подільським районним судом міста Києва та Дарницьким районним судом міста Києва відсутні.

Інші доводи касаційної скарги щодо порушення вимог процесуального законодавства колегія судів відхиляє, як такі, що не знайшли своє підтвердження, та не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції щодо законності та обґрунтованості вимог позивача.

За таких обставин, оскаржувані в касаційному порядку рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2011р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2012р. без змін.

Головуючий суддя Могил С.К.

СуддяВовк І.В.

СуддяКондратова І.Д.