Постанова № 21987186, 12.03.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"12" березня 2012 р. Справа № 2-2/4819-2009 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:           головуючого - судді Карабаня В.Я.

суддів                     Доповідач –Жаботина Г.В.Жаботиної Г.В., Грека Б.М.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Мартинюк Ю.А.

від відповідача: не з'явився

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Крименерго"

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.12.2011р.

у справі № 2-2/4819-2009 Господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом Публічного акціонерного товариства "Крименерго"

до Чорноморського виробничого управління житлово-комунального господарства

про стягнення в сумі 2 410 940 грн. 70 коп.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Чорноморського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення за договором про електропостачання заборгованості у сумі 3436021грн.80коп., у тому числі, 1566406грн.13коп. - заборгованості за активну електричну енергію, 260297грн.69коп. - заборгованості за реактивну електричну енергію, 1225272грн.89коп. - інфляційних витрат, 222075грн.65коп. - 3% річних, 161969грн.44коп. - пені.

Заявою №10/91 від 18.01.2010, позивач просив суд стягнути з відповідача 1525271,56грн. - суму за активну електричну енергію, 271824,99грн. - суму за реактивну електричну енергію, індексу інфляції у розмірі 1225272,89грн., 3% річних у сумі 222075,65грн., 161969,44грн. - пені.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.6.2011 здійснено заміну позивача - відкрите акціонерне товариство "Крименерго" на його правонаступника - публічне акціонерне товариство "Крименерго".

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 06.10.2011, позов задоволено частково, стягнуто з Чорноморського управління житлово-комунального господарства на користь публічного акціонерного товариства "Крименерго" заборгованість у розмірі 681055,00грн. за активну електричну енергію по графіку реструктуризації, 3% річних у сумі 63030,15грн., індексу інфляції у сумі 324182,32грн., заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 163813,30грн., 3% річних у розмірі 5047,43грн., індекс інфляції у розмірі 10464,75грн., пені у розмірі 15382,46грн., заборгованість за реактивну електричну енергію у розмірі 271824,99грн., 3% річних у розмірі 15473,04грн., індекс інфляції у розмірі 90123,08грн., пеню у розмірі 970,82грн. Відповідно розподілені судові витрати.          У задоволенні вимог про стягнення суми у розмірі 769573,96грн. - відмовлено.

При цьому суд першої інстанції відхилив заяву відповідача про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення суми в розмірі 681055грн. за активну електроенергію та 271824,99 грн. за реактивну енергію, вказавши на те, що позивачем не пропущено строк позовної давності у названій частині вимог.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.12.2011р. (судді: Дмитрієв В.Є., Волков К.В., Рибіна С.А.) змінено рішення суду першої інстанції, резолютивна частина рішення викладена в наступній редакції:

" Позов задовольнити частково.

Стягнути з Чорноморського виробничого управління житлово-комунального господарства (96400, смт. Чорноморське, вул. Павленко, 64, ЗКПО 03348235, р/р26004301322454) на користь публічного акціонерного товариства "Крименерго" (95034, м. Сімферополь, вул. Київська,74/6, п/р 260073013142, МФО 324805, ЗКПО 00131400 у філії ВАТ "Ощадбанк") заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 163813,30грн., 3% річних у сумі 5047,43грн., індекс інфляції у сумі 10464,75грн., пеню у розмірі 15382,46грн., заборгованість за реактивну електричну енергію у розмірі 119295,75грн., 3% річних у сумі 2790,86грн., індекс інфляції у розмірі 17773,66грн., пеню у сумі 970,82грн., а всього 335539,03грн.

Стягнути з Чорноморського виробничого управління житлово-комунального господарства (96400, смт. Чорноморське, вул. Павленко, 64, ЗКПО 03348235, р/р26004301322454) на користь публічного акціонерного товариства "Крименерго" 3355,40грн. - державного мита та 32,85грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову - відмовити."

Постанова мотивована тим, що представлені докази не свідчать про визнання боргу відповідачем в сумі 681055грн. та в сумі 271824,99 грн., що було б підставою для перерви перебігу строку позовної давності в розумінні змісту ст. 264 ЦК України, тому за наявності відповідної заяви відповідача суду слід застосувати наслідки перебігу строку позовної давності.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Публічне акціонерне товариство "Крименерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 33, 35 Господарського процесуального кодексу України, ст. 264 Цивільного кодексу України, вказує та те, що судом апеляційної інстанції неправомірно застосовані строки позовної давності до названої частини позовних вимог, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Господарськими судами встановлено:

Між позивачем –постачальником та відповідачем –споживачем укладено договір на поставку електричної енергії № 43 (116) від 07.04.2004.

Умовами договору визначено, що постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (п’ятикратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, по графіку погашеннязаборгованості, по актам порушення ПКЕЕ) відповідно доумов договору та додатків до договору, які є його невід’ємною частиною (п.1 договору).

Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язалися керуватися чинним законодавством України, зокрема, Законом України “Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими у встановленому порядку.

Пунктами 6.11, 6.12 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 (зі змінами та доповненнями), пунктами 2.2.3, 2.2.4 та 3.1.1 договору встановлений обов’язок споживача оплачувати поставщику вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатку № 4.1, або № 4.2 "Порядок розрахунків" та здійснювати оплату за послуги по компенсації перетоків реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача відповідно до додатку №5 “Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії”, а також зустрічне право постачальника отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію по роздрібним тарифам розрахованим відповідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності та поставки електричної енергії по тарифу, що регулюється, інші платежі, обумовлені договором.

Відповідно до умов п.2 додатку №4.2 “Порядок розрахунків” розрахункова дата (день, коли споживач представляє “Акт про об’єми переданої споживачу (споживаної споживачем) електричної енергії”, а постачальник пред’являє кінцевий рахунок) встановлюється 23 числа кожного місяця, відповідно, розрахунковим вважається період з 23 числа місяця до такого жчисла наступного місяця. Пунктом 3 цього ж додатку до договору встановлено, що об’єм фактично споживаної за розрахунковий період електричної енергії, з врахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місяця встановлення засобів обліку до границі балансової приналежності електромереж, визначається у відповідності з “Актом про об’єми переданої споживачу (споживаної споживачем) електричної енергії”.

Сторонами також укладений додаток №5 “Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії”, в якому узгоджені усі необхідні параметри для розрахунків, а саме, коефіцієнт обліку, а також необхідні параметри для розрахунків реактивної електроенергії. Вказаний додаток підписаний сторонами та скріплений печатками та не може бути підставою для несплати компенсування перетоків реактивної електроенергії.

Позивач на виконання зобов’язань за договором відпускав відповідачу електроенергію. Однак, відповідач, в порушення своїх зобов'язань за договором, належним чином у встановлені строки не здійснював оплати за електроенергію, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем.

Позивачем надано пояснення та документи стосовно номерів договорів № 44 та 116, з яких вбачається, що рішенням 5-й сесії 5-то скликання від 21.09.2006 № 331 Чорноморська селищна рада вирішила реорганізувати Чорноморське виробниче управління житлово-комунального господарства, договір на постачання електричної енергії № 116, шляхом злиття з Чорноморським виробничим управлінням житлово-комунального господарства, договір на постачання електричної енергії № 43 на підставі чого ВАТ "Крименерго" в особі Чорноморського РЕМ здійснило злиття двох договорів та привласнивши номер договору на постачання електричної енергії 43 (116).

Відповідач в остаточному контррозрахунку визнав позов частково у сумі 335539,03грн., яка складається з сум за активну та реактивну електричну енергії, а саме: за активну енергію з листопада 2008 року по грудень 2009 року складає –163813,30грн., 3% річних - 5047,43грн. інфляційних у сумі 10464,75грн., пеня –15382,46грн., вся сума заборгованості складає 194707,94грн., заборгованість за реактивну електричну енергію складає –119295,75грн., індекс інфляції –17773,66грн., 3% річних –2790,86грн., пеня –970,82грн., вся сума заборгованості складає –140831,09грн.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 629 Цивільного Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором правові наслідки, зокрема сплата неустойки –штрафу, пені, які обчислюється відповідно до ст. 549 цього Кодексу.

Статтею 625 Кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін.

Статтею 256, 257 Цивільного кодексу України передбачено що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново (стаття 264 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в спорі, є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважними причини пропуску позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за активну електроенергію у розмірі 681055,00грн. та суми заборгованості за реактивну електроенергію у розмірі 152529,24грн., судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем пропущено строк позовної давності відносно стягнення цих сум заборгованості, які залишились несплаченим за графіком реструктуризації станом на 01.07.2006. Судом апеляційної інстанції також встановлено відсутність з боку відповідача дій в розумінні приписів ст. 264 ЦК України.

Відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції було заявлено про застосування позовної давності відносно стягнення заборгованості за активну електричну енергію у розмірі 681055,00грн. та реактивну –в розмірі 152529,24грн., що залишилася несплаченими за графіком реструктуризації станом на 01.07.2006.

Відповідно до статті 266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Таким чином, не підлягали задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 63030,15грн. та індексу інфляції у сумі 324182,32грн. по графіку реструктуризації.

З урахуванням норм наведеного законодавства та встановлених обставин справи стосовно пропуску строку позовної давності щодо вказаних сум заборгованості та наявності заяви відповідача про застосування строку позовної давності, апеляційний господарський суд правомірно задовольнив позов лише у вищезазначеній частині.

Касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскарженій постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Крименерго" залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.12.2011р. у справі № 2-2/4819-2009 –без змін.

Головуючий суддя Карабань В.Я. СуддяЖаботина Г.В.

Суддя Грек Б.М.