Постанова № 21987129, 13.03.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2012 р. Справа № 21/142

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого),

Катеринчук Л.Й. (доповідача),

Куровський С.В.

розглянувши

касаційну скаргу ТОВ "Торговий дім "Софі"

на постанову

та ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 29.07.2011 року

господарського суду Львівської області від 16.05.2011 року (про затвердження реєстру вимог кредиторів ТОВ "Торговий дім "Софі")

у справі

господарського суду№ 21/142

Львівської області

за заявоюТОВ "Агрофірма "Золота Балка"

доТОВ "Торговий дім "Софі"

провизнання банкрутом

в судовому засіданні взяли участь представники :

від ПАТ "ВТБ Банк"ОСОБА_5 (довіреність від 02.08.2011 року №577/11.5.2),

від ПАТ "Укрсоцбанк"ОСОБА_6 (довіреність від 23.12.2011 року №08.7-03/8803), ОСОБА_7 (довіреність від 31.01.2012 року №08.6-03/1278)

від ТОВ "ДП "БІК Україна"ОСОБА_8 (довіреність від 14.02.2012 року),

від ТОВ "Фірма "Дісна"ОСОБА_9 (довіреність від 15.10.2011 року),

ОСОБА_10 (довіреність від 07.10.2011 року),

від дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" ОСОБА_11 (довіреність від 07.07.2011 року) розпорядник майна

ТОВ "Торговий дім "Софі" ОСОБА_12

від боржникане з'явився

ВСТАНОВИВ :

в провадженні господарського суду Львівської області знаходиться справа про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Софі", порушена ухвалою суду від 20.10.2009 року за заявою ТОВ "Агрофірма "Золота Балка" у порядку встановленому статтею 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі "Закону").

Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.01.2010 року визнано розмір грошових вимог ініціюючого кредитора на суму 2 828 429, 36грн., введено процедуру розпорядження майном боржника і призначено розпорядником майна боржника ОСОБА_13, зобов'язано ініціюючого кредитора в десятиденний строк здійснити офіційну публікацію про порушення справи про банкрутство (том 1, а.с. 77-78).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.05.2011 року (суддя Чорній Л.З.) затверджено реєстр вимог кредиторів ТзОВ “Софі” (том 60, а.с. 66-75).

Не погоджуючись з ухвалою суду, ТОВ "Торговий дім "Софі", фізична особа Тис А.О., Компанія "Дабітрон Лімітид" звернулись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати ухвалу суду першої інстанції.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.07.2011 року зазначені апеляційні скарги задоволено частково, ухвалу господарського суду Львівської області від 16.05.2011 року у справі №21/142 про затвердження реєстру вимог кредиторів скасовано в частині п. 2.2 її резолютивної частини. Викладено п. 2.2 ухвали господарського суду Львівської області від 16.05.2011 року у справі №21/142 про затвердження реєстру вимог кредиторів в наступній редакції: “п. 2.2. Львівське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 36283,16 грн.” В іншій частині ухвалу залишено без змін (том 61, а.с. 80-86).

Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, ТОВ "Торговий дім "Софі" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції повністю та залишити заяву ініціюючого кредитора про порушення провадження у справі про банкрутство без розгляду, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 1, 3-1, 11, 13, 14, 15, 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статей 207, 266 Господарського кодексу України, статті 13 Закону України "Про заставу", статей 32, 33, 34, 35, 43, 81 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши представників учасників провадження у справі про банкрутство, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому цим кодексом з урахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

За приписами абзацу 7 статті 1 Закону грошове зобов'язання це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством.

Згідно частини 5 статті 11 Закону, з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника суддя у підготовчому засіданні виносить ухвалу, якою зобов'язує заявника подати до офіційних друкованих органів у десятиденний строк за його рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство.

Частиною 15 статті 11 Закону передбачено, що після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до приписів статей 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника визначає суд незалежно від того чи визнані ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні.

Разом з тим, якщо спірні грошові вимоги кредитора були розглянуті в окремому судовому засіданні з прийняттям відповідного судового рішення, вони включаються до реєстру вимог кредиторів та зазначаються в ухвалі попереднього судового засідання за наслідком прийняття судового рішення у справі про банкрутство про результат розгляду спірних грошових вимог кредитора.

Відповідно, законодавством про банкрутство передбачено можливість оскарження ухвал суду про результат розгляду спірних грошових вимог кредиторів в апеляційному та касаційному порядку, а ухвала попереднього судового засідання може бути оскаржена в цілому як судовий акт, прийнятий за наслідком недотримання процедури розпорядження майном, зокрема, неналежного здійснення публікації в засобах масової інформації, або в частині розгляду грошових вимог конкурсних кредиторів, грошові вимоги яких розглядалися безпосередньо в попередньому судовому засіданні, без прийняття попередньо окремого судового акта про розгляд спірних вимог такого конкурсного кредитора.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, провадження у справі про банкрутство боржника порушено ухвалою суду від 20.10.2009 року за загальною процедурою відповідно до статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.01.2010 року визнано розмір грошових вимог ініціюючого кредитора на суму 2 828 429, 36грн., введено процедуру розпорядження майном боржника і призначено розпорядником майна боржника ОСОБА_13, зобов'язано ініціюючого кредитора в десятиденний строк здійснити офіційну публікацію про порушення справи про банкрутство (том 1, а.с. 77-78).

Судами встановлено, що в газеті "Голос України" № 21 (4771) від 06.02.2010 року було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі №21/142 про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Софі" (код ЄДРПОУ 30994948) , здійснене не ініціюючим кредитором у справі про банкрутство, а іншим учасником провадження у справі про банкрутство (том 55, а.с. 24).

Також суди встановили, що 27.02.2010року в газеті "Голос України" №36(4786) опубліковано оголошення про помилкове опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Софі" від 06.02.2010року в газеті "Голос України" № 21 (4771), як таке, що подане не ініціюючим кредитором у справі про банкрутство, з зазначенням про недійсність такого оголошення (том 55, а.с.47).

Судами встановлено, що 15.09.2010року в газеті "Голос України" №171(4921) було здійснено публікацію оголошення про порушення провадження про банкрутство по справі №21/142 про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Софі" (код ЄДРПОУ 30994948), подане ініціюючим кредитором у справі про банкрутство (том 55, а.с. 44-48).

Матеріалами справи підтверджується, що 12.04.2011року розпорядником майна боржника ОСОБА_12 надано суду Реєстр вимог кредиторів, до якого було внесено грошові вимоги 40 конкурсних кредиторів та 8 вимог кредиторів, забезпечених заставою майна боржника з переліком майна, яке забезпечене заставою (том 58, а.с. 15-32). Разом з тим, 18.02.2011року розпорядником майна ОСОБА_12 надано уточнений реєстр вимог кредиторів з тією ж кількістю конкурсних та заставних кредиторів, вимоги деяких із них були уточнені відповідно до прийнятих у позовному провадженні в інших справах судових рішень про стягнення коштів з боржника на користь конкурсних (заставних) кредиторів (том 58, а.с. 37-50).

Оцінюючи обставини здійснення публікацій про порушення справи про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Золота Балка" суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про можливість врахування заяв конкурсних кредиторів, поданих суду як за першим (від 06.02. 2010року), так за другим (від 15.09.2010року) оголошеннями в газетах "Голос України", прийнявши до уваги обставини здійснення публікацій у процедурі розпорядження майном та необхідність захисту інтересів конкурсних кредиторів, які своєчасно подали грошові вимоги згідно обох публікацій.

Колегія суддів касаційного суду вважає такі висновки частково невірними з огляду на те, що статтею 11 Закону не передбачається можливості здійснення двох або більше публікацій про порушення справи про банкрутство, а статтею 14 Закону не передбачається можливості розгляду грошових вимог кредиторів згідно декількох публікацій у справі про банкрутство.

Колегія суддів касаційного суду зазначає, що з огляду на спростування 27.02.2010року в газеті "Голос України" дійсності зробленої публікації від 06.02.2010року про порушення справи про банкрутство боржника, а також з огляду на відсутність оцінки судами першої та апеляційної інстанцій спростування від 27.02.2010року як такого, що зроблено незаконно, публікація від 06.02.2010року не може вважатися такою, що здійснена в порядку статті 11 Закону та породжувати наслідки, передбачені частинами 1, 2 статті 14 Закону.

Разом з тим, колегія суддів касаційного суду погоджується з правильністю висновків судів першої та апеляційної інстанцій про те, що грошові вимоги конкурсних кредиторів боржника, які поступили до суду в лютому-березні 2010року та не були повернуті господарським судом станом на момент здійсненої публікації від 15.09.2010року підлягали розгляду, як такі, що перебували в провадженні суду на момент належної публікації про порушення справи про банкрутство від 15.09.2010року.

З огляду на зазначене, колегія суддів касаційного суду не вбачає порушення процедури розгляду грошових вимог кредиторів боржника, здійсненої за наслідком публікації в газеті "Голос України" №171(4921) від 15.09.2010року.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що ухвалою господарського суду Львівської області від 29.04.2011року відмовлено у задоволенні клопотання боржника про залишення без розгляду заяви ініціюючого кредитора про порушення справи про банкрутство у зв'язку з недотриманням з його боку 10-денного строку на здійснення публікації про порушення справи про банкрутство відповідно до частин 5, 13 статті 11 Закону (том 59, а.с. 59-60).

Відтак, доводи скаржника про необхідність залишення без розгляду заяви ініціюючого кредитора на етапі затвердження реєстру вимог кредиторів колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки залишення заяви ініціюючого кредитора без розгляду у зв'язку з недотриманням 10-денного строку при здійсненні офіційної публікації про порушення справи про банкрутство є правом, а не обов'язком господарського суду першої інстанції згідно з частиною 13 статті 11 Закону.

Також є необґрунтованими доводи скаржника про недослідження в попередньому судовому засіданні грошових вимог конкурсного кредитора ПАТ "ВТБ Банк", вимоги якого були забезпечені майновим поручительством третіх осіб на предмет задоволення вимог банку внаслідок реалізації майна майнових поручителів в інших справах позовного провадження. Так, матеріалами справи підтверджується окремий розгляд ухвалою господарського суду першої інстанції від 16.05.2011року грошових вимог кредитора ПАТ "ВТБ Банк", залишення її в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2011року (том 50, а.с. 319-323, том 50-а, а.с.15-19).

Отже, у випадку непогодження боржника з результатом розгляду грошових вимог зазначеного кредитора, він вправі оскаржити в касаційному порядку судові рішення, прийняті за наслідком розгляду його грошових вимог, як спірних. У випадку зміни (скасування) судових рішень, прийнятих за наслідком розгляду спірних грошових вимог кредитора, внесення змін до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів можливе шляхом подання заяви про перегляд ухвали попереднього судового засідання за нововиявленими обставинами.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст.111-5, 111-7 ГПК України, вважає прийняту у справі постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.07.2011 року , якою ухвалу господарського суду Львівської області від 16.05.2011 року у справі №21/142 про затвердження реєстру вимог кредиторів скасовано в частині пункту 2.2 її резолютивної частини, та викладено пункт 2.2 ухвали господарського суду Львівської області від 16.05.2011 року у справі №21/142 про затвердження реєстру вимог кредиторів в наступній редакції: “п. 2.2. Львівське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 36283,16 грн.”, а в іншій частині ухвалу залишено без змін, такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, а отже, підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу ТОВ "Торговий дім "Софі" залишити без задоволення.

2.Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.07.2011 року у справі № 21/142 залишити без змін.

Головуючий Н. Ткаченко

Судді Л. Катеринчук

С. Куровський