Ухвала суду № 21987040, 22.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" лютого 2012 р. м. КиївК/9991/19553/11

Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

головуючого суддіПилипчук Н.Г.

суддівЛанченко Л.В.

Нечитайла О.М.

при секретарі Кравченко В.О.

за участю представника

позивача Капустіна Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб»

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.11.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011

у справі № 2а-6338/10/1870

за позовом Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб»

до 1. Державної податкової інспекції в місті Суми,

2. Головного управління Державного казначейства України в Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення та стягнення з Державного бюджету України відшкодування з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05.11.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011, у задоволенні позову відмовлено.

ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб»подало касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб»подало до ДПІ у м.Суми податкову декларацію з ПДВ за вересень 2009 року разом з розрахунком бюджетного відшкодування та заявою про повернення бюджетного відшкодування на суму 1166097грн.

Довідкою від 24.12.2009 № 9046/23-6/30991664 підтвердженого заявлене бюджетне відшкодування за вересень 2009 року на суму 1166097 грн.

11.06.2010 податковим органом проведена документальна невиїзна перевірка позивача, за результатами якої складено акт від 11.06.2010 № 4635/23-6/30991664, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 18.06.2010 №0000972306/0/45876 про зменшення позивачеві бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2009 року на 181719,45 грн.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для зменшення позивачеві бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2009 року слугували висновки перевірки про порушення позивачем вимог п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у тому, що позивач за операціями з придбання товару у ЗАТ «Укртезхнопром»заявив до бюджетного відшкодування цього періоду суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних даним постачальником, сплату якого до бюджету неможливо підтвердити у звязку з неможливістю отримання податковим органом первинних документів бухгалтерського обліку одного з постачальників товару у ланцюгу постачання ТОВ «Скіф Даск», оскільки даний контрагент визнаний банкрутом, а 03.03.2010 його знято з податкового обліку. При цьому висновки податкового органу про відсутність у платника податку права на бюджетне відшкодування у звязку з не підтвердженням зустрічною перевіркою у ланцюгу постачання надходження до бюджету податку на додану вартість обґрунтовані п. 1.3 ст.1, п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судами попередніх інстанції надана правильна правова оцінка такій позиції податкового органу на підставі норм законодавства, що підлягали застосуванню до даних правовідносин, зокрема: п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п. 7.5 ст. 7, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), аналіз яких свідчить про те, що за виникненням відємного значення, визначеного виходячи із вимог п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», відсутністю законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника податку порушення приписів п.п. 7.4.5. п.7.4., 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту, платник податку на додану вартість має право на отримання такого відшкодування.

Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що операції з придбання позивачем товару (ферохрому, залізо-молібдену, нікелевої лігатури по ланцюгу: ЗАТ «Укртехнопром»(м.Харків) - ТОВ «Компанія Аурис»(м.Дніпропетровськ) ТОВ «Скіф Даск»(м.Дніпропетровськ) не носили реального характеру з огляду на неможливість їх здійснення протягом однієї доби та час, що витрачається на транспортування товарів.

Суд касаційної інстанції також погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про те, що наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту є обовязковою, але, не є безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання товару (робіт, послуг) не мали реального характеру.

Разом з тим, суд касаційної інстанції не може визнати обґрунтованими висновки суду про безтоварність господарських операцій з придбання позивачем товару, оскільки останні не ґрунтуються на доказах, а ґрунтуються на припущеннях без повного та всебічного зясування цього питання.

З метою дослідження фактичного придбання товару необхідно аналізувати умови поставки такого товару, досліджувати первинні бухгалтерські документи.

Судами попередніх інстанцій не було досліджено питання щодо умов поставки товару, зокрема щодо передачі товару від продавця до покупця, а висновок про неможливість поставки товарів протягом однієї доби, без дослідження умов поставки, а також про неможливість поставки між населеними пунктами м.Харків та м.Дніпропетровськ протягом однієї доби, без встановлення відстані між даними населеними пунктами та способу переміщення товару, є необґрунтованими.

Крім того, з матеріалів справи (а.с. 114) вбачається, що позивач посилався на те, що сума податку на додану вартість за операціями з ЗАТ «Укртехнопром»до бюджетного відшкодування у вересні 2009 року не заявлялась, оскільки розрахунки за придбаний у даного контрагента у серпні 2009 року товар здійснені позивачем у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2009 року та березні 2010 року, тобто оплата здійснена у наступних податкових періодах.

Проте, дана обставина, яка має суттєве значення для правильності вирішення даного спору, судами попередніх інстанції не досліджена.

Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб»задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.11.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяН.Г. Пилипчук

суддіЛ.В. Ланченко

О.М. Нечитайло