Ухвала суду № 21987035, 06.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2012 року м. КиївК/9991/13511/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

СуддівКарася О.В.

Рибченка А.О.

при секретарі судового засідання: Навасардян М.Г.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2011 року

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 року

по справі № 2-а-12118/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМІ Корнеліус Україна"

до 1) Головного управління Державного казначейства України у Харківській області

2) Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

3) Управління Державного казначейства у Червонозаводському районі м. Харкова

про стягнення бюджетної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМІ Корнеліус Україна" звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління Державного казначейства України у Харківській області та Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова та Управління Державного казначейства у Червонозаводському районі м. Харкова про стягнення бюджетної заборгованості.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2011 року у даній справі позов задоволено; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість за квітень 2010р. в сумі 426000,00 грн., за травень 2010р. в сумі 321295,00 грн., всього в сумі 747295,00 грн., з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, податковим органом подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем були подані до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова податкові декларації з ПДВ за квітень 2010р., травень 2010р., уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2010р., розрахунки суми бюджетного відшкодування, заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, оригінали пятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій.

Відповідачу УДК у Червонозаводському районі м. Харкова позивач подав копії податкових декларацій з ПДВ за квітень 2010р., травень 2010р., копію уточнюючого розрахунку за травень 2010р. для ведення реєстру податкових декларацій у відповідності з п.п.7.7.4. п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР).

З дослідженої в судових засіданнях податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010р. судами встановлено, що позивачем зазначено в рядку 25.1 суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 426000,00 грн.

З податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010р. та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2010р., судами встановлено, що позивачем зазначено в рядку 25.1 суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 321295,00 грн.

ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова були проведені позапланові виїзні перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2010р., травень 2010р., про що складені довідки від 21.06.2010р. № 5280/07-008/33607742, № 6125/07-008/33607742.

У вказаних довідках за результатами перевірок зазначено, що перевіркою підтверджено відображене позивачем в декларації за квітень 2010р. бюджетне відшкодування в сумі 426000,00 грн., в декларації за травень 2010р. бюджетне відшкодування з урахуванням уточнюючого розрахунку в сумі 321295,00 грн.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Виходячи з приписів п.1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, та строки розрахунків з бюджетом визначено п.7.7 ст.7 цього ж Закону.

Відповідно до п.п. 7.7.4. п.7.7 ст.7 вказаного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в пятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Згідно вимог п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу, відповідно до п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону.

Судами встановлено, що відповідачем - ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було надано до УДК у Червонозаводському районі м. Харкова висновки на відшкодування ТОВ "ІМІ Корнеліус Україна" ПДВ за квітень 2010р. в сумі 426000,00 грн., за травень 2010р. в сумі 321295,00 грн.

Таким чином, правильними є висновки судів, що відповідачем - ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було вчинено всіх передбачених чинним законодавством дій, спрямованих на відшкодування позивачу за рахунок Державного бюджету України ПДВ за квітень 2010р., травень 2010р.

Разом з тим, встановлено, що в порушення вимог п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, підтверджена сума бюджетного відшкодування, на момент розгляду справи у судах, позивачу не перерахована.

При цьому встановлено, що позивач звертався до УДК у Червонозаводському районі м. Харкова та до Головного управління державного казначейства України в Харківській області з питання здійснити перерахування бюджетного відшкодування ПДВ, однак отримав відмову з посиланням на відсутність реєстрів на відшкодування ПДВ.

Судами, на підтвердження мотивів своїх висновків, обґрунтовано зазначено, що Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування платником ПДВ від отримання Державним казначейством України від ДПА України реєстру субєктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування ПДВ з бюджету. Формування ДПА України реєстру субєктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування ПДВ з бюджету та подання його до Державного казначейства України не може продовжити визначений Законом строк відшкодування.

Недотримання державними органами порядку взаємодії з приводу здійснення відшкодування не може бути підставою позбавлення позивача набутого у відповідності до вимог законодавства права, зокрема, на отримання такого відшкодування.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до ст. 224 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2011 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 року по справі №2-а-12118/10/2070 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписКарась О.В.

підписРибченко А.О. Ухвала складена у повному обсязі 07.03.2012р.

Суддя Г.К. Голубєва