Ухвала суду № 21986899, 06.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2012 року м. КиївК-22898/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГолубєвої Г.К.

СуддівКарася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010 року та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2009 року по справі № 2-а-10154/08/1570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармаком Україна»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання недійсним податкового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармаком Україна»звернулось до окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання недійсним податкового рішення від 29.08.2008р. № 0000122200/0.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2009 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010 року, позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано спірне податкове рішення, з огляду на протиправність його прийняття.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної перевірки дотримання вимог валютного законодавства ТОВ «Фармаком Україна», складено акт № 5933/22-00/34507144 від 22.08.2008р., в якому встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», а саме: порушення термінів розрахунків при здійсненні імпортних операцій на 11 днів.

На підставі результатів вказаної перевірки, від 29.08.2008 року відповідачем прийняте рішення № 0000122200/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4926,37 грн.

Також судами встановлено, що 22.10.2007р. між ТОВ «Фармаком Україна»та компанією GOLDEN KENNY INDUSTRIAL&TRADING CO., LTD»(Китай) укладено контракт № JKLR 20070822, згідно якого перше зобовязувалось щомісяця купувати у контрагента один сорока футовий контейнер товару (оболонкові контрацептиви).

30.01.2008р. позивач здійснив попередню оплату за вказаним контрактом, а 23.07.2008р. отримав вантаж з підтвердженням актом про розміщення товарів і транспортних засобів на тимчасове зберігання під митним контролем на складі тимчасового зберігання від 23.07.2008р. № 573/08.

08.08.2008р. позивачем було оформлено вантажну митну декларацію типу ІМ-40 «Імпорт».

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно ст. ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті»виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики; імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики

Моментом здійснення експорту (імпорту), в силу ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Згідно ст. 6 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон становлять митний кордон України.

За змістом ст. 43 цього Кодексу у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів, митний контролю розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Отже, вирішальним є перетин митного кордону України, як умова здійснення імпорту.

Митне оформлення товарів, як наступна подія після перетину митного кордону, має інше правове значення.

Як встановлено судами з підтвердженням матеріалів справи, 23.07.2008 Компанією GOLDEN KENNY INDUSTRIAL&TRADING CO., LTD» (Китай) згідно контракту № JKLR 20070822 від 22.10.2007р. поставлено товар на митну територію України.

В даному випадку, як вірно зазначено судами, відсутнє порушення вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», тому застосування до позивача штрафних санкцій спірним податковим рішенням є безпідставним.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси відхилити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010 року та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2009 року по справі № 2-а-10154/08/1570 залишити без змін.

Справу № 2-а-10154/08/1570 повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписКарась О.В.

підписРибченко А.О. Суддя Г.К. Голубєва