Ухвала суду № 21986898, 06.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2012 року м. КиївК-22477/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГолубєвої Г.К.

СуддівКарася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Добропільської обєднаної державної податкової інспекції на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2010 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15.01.2010 року по справі № 2а-17126/09/0570 за позовом Добропільської обєднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Добропіллявугілля»в особі відкремленого підрозділу «Шахта Білицька»про стягнення пені, -

ВСТАНОВИВ:

Добропільська обєднана державна податкова інспекція звернулась до окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Добропіллявугілля»в особі відокремленого підрозділу «Шахта Білицька»про стягнення податкового боргу із збору за забруднення навколишнього природного середовища, збору за геологорозвідувальні роботи, збору за користування надрами загальнодержавного значення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.01.2010 року залишено без розгляду позовну заяву в частині стягнення пені в розмірі 17448,91 грн., у звязку з відкликанням позовних вимог в цій частині.

Предметом судового розгляду по даній справі було стягнення пені в розмірі 4319,98грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.01.2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2010 року, позов задоволено частково; стягнуто з відповідача пеню, нараховану у звязку з несвоєчасною сплатою податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 240,57 грн. та пеню, нараховану у звязку з несвоєчасною сплатою податкових зобовязань зі збору за користування надрами загальнодержавного значення у розмірі 117,70 грн.; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДП «Добропіллявугілля»є юридичною особою, зареєстроване 11.03.2003р. виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 32186934.

Відокремлений підрозділ «Шахта «Білицька»є філією ДП «Добропіллявугілля»без права юридичної особи, взятий на облік до Добропільської ОДПІ 24.04.2003 за № 627.

Заборгованість в розмірі 4319,98 грн. виникла на основі розрахунку пені, нарахованої по карткам особового рахунку ВП «Шахта «Білицька»ДП «Добропіллявугілля».

З урахуванням оскарження судових рішень в частині відмови в задоволенні позовних вимог та межі перегляду, слід зазначити наступне.

Відмовляючи частково в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

- податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

- податкове зобовязання - зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

- платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 зазначеного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно пп. 16.1.1, пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 цього Закону після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону. Згідно пп. 16.4.1, пп. 16.4.2 п. 16.1 ст. 16 зазначеного Закону пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Оскільки судами встановлено, що позивач не підтвердив відповідними документами нарахований спірними повідомленнями-рішеннями розмір пені в сумі 3962,34 грн., тому відповідно є вірним висновок судів про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Добропільської обєднаної державної податкової інспекції відхилити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2010 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15.01.2010 року по справі № 2а-17126/09/0570 залишити без змін.

Справу № 2а-17126/09/0570 повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписКарась О.В.

підписРибченко А.О. Суддя Г.К. Голубєва