Постанова № 21984346, 05.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2011 р. Справа № 1621/2а-3/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17.03.2011р. по справі№1621/2а-3/11

за позовом прокурора Новосанжарського району Полтавської області в інтересах держави в особі Фонду державного загальнообовязкового соціального страхування на випадок безробіття представлений Новосанжарським районним центром зайнятості

до ОСОБА_1 <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про стягнення допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИЛА:

06.01.2011р. позивач, прокурор Новосанжарського району Полтавської області в інтересах держави в особі Фонду державного загальнообовязкового соціального страхування на випадок безробіття представлений Новосанжарським районним центром зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю.

Постановою Новосанжарського районного суду Полтавської області від17.03.2011р. позов прокурор Новосанжарського району Полтавської області задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 в Фонд державного загальнообовязкового соціального страхування на випадок безробіття на користь Новосанжарського районного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 6689,55 грн.

В апеляційній скарзі відповідач, ОСОБА_1, зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що позивач має статус застрахованої особи на випадок безробіття, в звязку з чим чітко підпадає під категорію "безробітний" на підставі положень Закону України "Про зайнятість населення". Обґрунтовуючи право на надання статусу безробітного, також посилається на те, що фактично не займалась підприємницькою діяльністю на протязі шести років, що підтверджується податковими деклараціями із зазначенням відсутності доходів від зайняття підприємницькою діяльністю.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 12.08.2008 гр. ОСОБА_1 звернулася до Новосанжарського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У поданій заяві відповідачка зазначила, що не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.

Наказом Новосанжарського районного центру зайнятості від 19.08.2008р. № НТ080819 відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Прокуратурою Новосанжарського району в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів проведено перевірку дотримання Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», за наслідками якої встановлено, що ОСОБА_1 незаконно отримала допомогу по безробіттю в сумі 6689,85 грн., які повинні бути перераховані назад до Фонду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що в порушення ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", відповідач при реєстрації у центрі зайнятості, був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа. В звязку з чим позивачем незаконно отримано допомогу по безробіттю за період з 19.08.2008 по 13.08.2009р. у сумі 6689 грн. 25 коп.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991р. № 803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

В порушення ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", відповідач при реєстрації у центрі зайнятості, був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа. Про вказаний факт свідчить довідка з ЄДРПОУ, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 6 Наказу Мінпраці/Державної податкової адміністрації/Пенсійного фонду "Про затвердження Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним" від 13.02.2009р. № 60/62|7-1 у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

За таких умов, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що приховування відповідачем належності до категорії зайнятих є істотною умовою, наявність якої могла вплинути на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, а тому відомості про доходи є недостовірними з вини особи, з огляду на що суми здійснених виплат повертаються особою з дня їх призначення.

Згідно з п. 7 6 Наказу Мінпраці/Державної податкової адміністрації/Пенсійного фонду "Про затвердження Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним" від 13.02.2009р. № 60/62|7-1 рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Звіркою встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована, як фізична особа - підприємець з 23.05.2000 року, одночасно перебувала на обліку в службі зайнятості як безробітна з 19.08.2008 року по 20.10.2009 року та отримувала матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Новосанжарського районного центру зайнятості від 20.10.2009р. №НТ091020, у зв'язку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг служби зайнятості ОСОБА_1 знято з обліку в Новосанжарському районному центрі зайнятості.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 19.08.2008 року по 20.10.2009 року відповідачем отримано допомогу по безробіттю у розмірі 6689,85 грн.

25.08.2010 Новосанжарським районним центром зайнятості видано наказ за №77 про повернення допомоги по безробіттю, що була виплачена ОСОБА_1

Відповідачу Новосанжарським районним центром зайнятості разом з вимогою на суму 6689,85 грн. рекомендованим листом з повідомленням було направлено наказ про повернення коштів, виплачених ОСОБА_1 як допомогу по безробіттю.

На час розгляду справи в судом апеляційної інстанції, сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 6689,85 відповідачем не відшкодована.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог прокурора Новосанжарського району Полтавської області в інтересах держави в особі Фонду державного загальнообовязкового соціального страхування на випадок безробіття представлений Новосанжарським районним центром зайнятості та стягнення ОСОБА_1 в Фонд державного загальнообовязкового соціального страхування на випадок безробіття на користь Новосанжарського районного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 6689,55 грн.

Проте, колегія суддів вважає, що приймаючи рішення суд першої інстанції невірно встановив підсудність вказаної справи, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.01.2011р. прокурор Новосанжарського району Полтавської області в інтересах держави в особі Фонду державного загальнообовязкового соціального страхування на випадок безробіття представлений Новосанжарським районним центром зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю.

Отже, прокурор Новосанжарського району Полтавської області та Фонд державного загальнообовязкового соціального страхування на випадок безробіття представлений Новосанжарським районним центром зайнятості є органами державної влади і згідно п. 7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України належать до суб'єктів владних повноважень.

Відповідно п.5 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 8 Наказу Мінпраці/Державної податкової адміністрації/Пенсійного фонду "Про затвердження Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним" від 13.02.2009р. № 60/627-1 у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до положень ч.1,2 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; 2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 4) усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, а також субєктний склад сторін у справі та характер спірних правовідносин, колегія суддів зазначає, що даний спір підсудний саме окружному адміністративному суду і повинен розглядатись ним за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.6 ч.3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду

Приймаючи рішення, суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що дана справа не підсудна Новосанжарському районному суду Полтавської області місцевому загальному суду як адміністративному суду.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено вимоги ст. 108 КАС України, а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою позовні вимоги прокурор Новосанжарського району Полтавської області та Фонд державного загальнообовязкового соціального страхування на випадок безробіття представлений Новосанжарським районним центром зайнятості слід задовольнити.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17.03.2011р. по справі№1621/2а-3/11 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою стягнути з ОСОБА_1 в Фонд державного загальнообовязкового соціального страхування на випадок безробіття на користь Новосанжарського районного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 6689 (шість тисяч шістсот вісімдесят дев'ять) грн.. 55 коп. на р/р № 37170161603202 ГУДК у Полтавській області код ЗКПО 22529215, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Сіренко О.І.

Судді(підпис)

(підпис)Спаскін О.А. Любчич Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А.