Ухвала суду № 21983400, 12.09.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12203/10/12/0170

12.09.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЯковенко С.Ю.,

суддів Дадінської Т.В. , Дугаренко О.В.

секретар судового засіданняКаптусаров С.Д.

за участю сторін:

представник позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Славус"- Башина Галина Костянтинівна, паспорт серії НОМЕР_3 виданий Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму від 30.07.02,

представник позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Славус"- ОСОБА_1, довіреність № б/н від 06.04.11

представник відповідача: Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АРК- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 03.03.11 у справі № 2а-12203/10/12/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славус" (вул. Лісна, 1-б, с. Привільне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97571)

до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим (вул. Белова, 2, с. Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503)

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03 березня 2011 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славус" від 26 травня 2010 року №0003592330 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 10534 грн. 00 коп. Судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, Державна податкова інспекція в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03 березня 2011 року та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; при перевірки господарського суб'єкту, що належить позивачу, не здійснювався облік товарів за місцем реалізації, а саме відсутні накладні на товар на місці реалізації, що є порушенням Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

У судове засідання 12.09.2011 представник відповідача зявився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно з частиною 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представники позивача у судовому засіданні з апеляційною скаргою не погодилися, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Славус»є юридичною особою, зареєстрованою 17.06.1997, ідентифікаційний код24866796.

Відповідно до Свідоцтва № 124012057 від 15.12.2009 серії Б за № 501102 ТОВ «Славус»є платником єдиного податку.

Згідно Дозволу № 133, виданого виконавчим комітетом Добровської сільської ради Сімферопольського району 10.07.2007, на право розміщення обєкту торгівлі та сфери побутових послуг (стаціонарні обєкти), позивач здійснює господарську діяльність в кафе-барі «Золота Рибка»по вул. Лісна,1б, с, Привольне, Сімферопольський р-н.

Позивач отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (ліцензія Серії АГ № 106919) та тютюновими виробами (ліцензія Серії АГ №105658).

У кафе «Золота Рибка»встановлено зареєстрований та опломбований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій, заводський номер 57302533, фіскальний номер 0124001719, що належить позивачу та підтверджується реєстраційним посвідченням № 0124001719 від 04.02.2010, виданим ДПІ в Сімферопольському районі 04.02.2010 .

Облік доходів та витрат ведеться в Книзі обліку доходів та витрат.

11.05.2010 Державною податковою інспекцією в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим проведено перевірку господарської одиниці, що належить позивачеві кафе-бар «Золота рибка»за адресою - Сімферопольський район, с. Привольне, вул. Лісна, 1-б з питань дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Перевірку проведено відповідно до направлення на перевірку від 06.05.2010 № 3576.

За результатами перевірки складено акт № 003745 від 11.05.2010 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п.п. 1,2,12, 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме:

-незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів , зазначених в денному звіті РРО на суму 98,00 грн.;

-проведення розрахункової операції без застосування РРО придбання 1 бут. Горілки «Немироф», 0,5 л по ціні 50,00 грн.;

-не ведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товару за місцем реалізації та зберігання - на суму товару 5267,00 грн. (відповідно до вибіркового опису).

Перевірку було проведено в присутності представника позивача, з актом перевірки він ознайомлений, акт перевірки ним підписаний без заперечень.

На підставі акту перевірки відповідачем 26.05.2010 року на підставі ч.1 ст. 17, ст.20, 21, ст. 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” прийнято рішення № 0003592330 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 11274,00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій позивачем 04.06.2010 року до Державної податкової адміністрації АР Крим було подано скаргу.

За результатами розгляду скарги Державною податковою адміністрацією в АР Крим 16.09.2010 року прийнято рішення, яким скаргу залишено без задоволення, а рішення від 26.05.2010 року № 0003592330 без змін.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 1 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачає застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Статтею 3 вказаного Закону передбачені обовязки суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Субєкт господарювання зобовязаний проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п.1. ст. 3 Закону); видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п.2 ст.3 Закону); вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг) (п.12ст.3 Закону); забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (п.13ст.3).

Відповідно до п.1 ст.17 Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Згідно статті 20 Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 21 Закону передбачає відповідальність за не ведення або ведення з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, в вигляді фінансової санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 6 Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Таким чином, облік товарних запасів є бухгалтерською категорією, тому порядок ведення обліку товарних запасів регулюється Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

П. 2 статті 3 вказаного Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку (п. 3 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”).

Відповідно до статті 8 вказаного Закону бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

У листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 16277 від 29.12.2009 “Щодо порядку ведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання” зазначено, що до документів, які є підставою для оприбутковування товару, як правило, відносяться накладні і товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів в облікові бухгалтерські регістри. Відсутність відповідних первинних документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

У матеріалах справи містяться накладні, які підтверджують факт належного оприбуткування товару (обліку товарних запасів) на суму 5267,00 грн., який відповідачем було включено до відомості, складеної під час перевірки позивача.

Також, у матеріалах справи є товарні звіти, накладні, книгу обліку доходів та витрат, що підтверджують належний обліку товару, визначеному в вибірковій відомості.

Перелік прав, якими законодавець наділяє органи державної податкової служби, передбачений статтею 11 Закону № 509.

Пунктом 15 ч.1 статті 11 Закону № 509 встановлено: органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій або при проведенні адміністративного арешту активів - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться перевірка, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що органи держаної податкової служби не мають повноважень проводити самостійно інвентаризацію або складати відомості зняття фактичних залишків товарів, без повідомлення та отримання дозволу на це керівництва підприємства, що перевіряється.

Судова колегія не може прийняти до уваги посилання відповідача на наказ ДПА України № 534 від 12.08.08 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій”, який не пройшов державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України, оскільки він не відповідає положенням Закону України “Про Державну податкову службу в Україні”.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено суду правомірність висновків щодо порушення позивачем Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в частині не ведення чи ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарно-матеріальних цінностей на місці їх зберігання та\або реалізації на загальну суму 5267,00 грн.

Рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Згідно зі статтею 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, п.1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.03.11 у справі № 2а-12203/10/12/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 вересня 2011 р.

Головуючий суддяпідписС.Ю. Яковенко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис О.В.Дугаренко З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко