Постанова № 21983398, 12.09.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-12233/10/4/0170

12.09.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЯковенко С.Ю.,

суддів Дадінської Т.В. , Дугаренко О.В. секретар судового засіданняКаптусаров С.Д.

за участю сторін:

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська офсетна фабрика"- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська офсетна фабрика" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 14.03.11 у справі № 2а-12233/10/4/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська офсетна фабрика" (вул. Земська, 6, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (вул. Кримська, 82-в, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

про визнання неправомірними дій та недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01403.2011 (суддя Циганова Г.Ю.) відмовлено у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська офсетна фабрика»до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АРК про визнання дій неправомірними та визнання недійними податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій у звязку з порушенням норм матеріального і процесуального права, неповним зясуванням обставин у справі просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У судове засіданні 12.09.2011 сторони не зявились, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно з частиною 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 19.01.2010 по 08.02.2010 посадовими особами відповідача проведено комплексну документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.20009.

Перевіркою встановлені порушення вимог статті 21 Закону України від 06.10.1998 року №161-ХІУ «Про оренду землі», статті 14 Закону України від 03.07.1992 року №2535-ХП «Про плату за землю»(далі Закон №2535), в результаті чого занижено податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності на суму 224710,81 грн., у тому числі за 2007 рік - на суму 4153,89 грн., за 2008 рік - на суму 53221,52 грн.; за 9 місяців 2009 року - на суму 167335,40 грн.

За результатами перевірки складено акт №199/23-1/02470690 від 15.02.2010.

На підставі цього акту позивачу визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 337066,21 грн. (у тому числі 224710,81 грн. за основним платежем; 112355,40 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, застосованими відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами») у податковому повідомленні-рішенні від 26.02.2010 року №0000202301/0.

Дане податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем відповідно до статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Рішенням відповідача від 29.04.2010 №2224/10/25-010 зазначене податкове повідомлення-рішення скасовано у частині 135,84 грн. (у тому числі: за основним платежем - 90,56 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 45,28 грн.). Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000412301/1 від 12.05.2010, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 336930,37 грн. (у тому числі 224620,25 грн. за основним платежем; 112310,12 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), яке також оскаржене позивачем та залишено без змін. Відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000402301/2 від 21.06.2010 та 0000402301/3 від 06.09.2010.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,їх посадові та службові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 2 Закону України «Про плату за землю»визначає: використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

У відповідності з частиною 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі»розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю". Обчислення розміру плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2007 позивачем та Феодосійською міською радою укладено договір оренди земельних ділянок строком дії до 31.10.2007 (а.с.30).

Рішенням Феодосійської міської ради від 28.12.2007 №1301 строк договору оренди продовжено (а.с.36).

Підставою для прийняття вищезазначених податкових повідомлень-рішень став договір оренди землі, укладений між Феодосійською міською Радою та Відкритим акціонерним товариством «Феодосійська офсетна фабрика»17.04.2009 (а.с. 31-34).

Цим договором передбачено розмір орендної плати, починаючи з 31.10.2007: з 31.10.2007 по 31.12.2007 - 9768,94 грн., з 01.01.2008 по 31.12.2008 87855,17 грн., з 01.01.2009 - 263011,83 грн.

Таким чином, необхідність здійснити доплату за оренду земельної ділянки за період 2007-2008 року виникла за договором оренди від 17.04.2009.

Але вказаний договір оренди від 17.04.2009 рішенням Господарського суду АРК від 19.05.2010 визнаний недійсним (а.с.40-42); дане рішення суду набрало чинності 31.05.2010. Цим рішенням суду встановлено, що договір від 17.04.2009 підписано особою, що немає повноважень і права на підпис договору.

Позивачем до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції була подана уточнююча декларація по орендній плат за землю за 2010 рік, яка прийнята відповідачем..

Стаття 204 Цивільного кодексу України встановлює: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Посилання суду першої інстанції на частину шосту статті 21 Закону України «Про оренду землі», згідно з якою у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається, судова колегія вважає безпідставними, оскільки орендна плата за вказаний в акті перевірки період відповідно до умов договору від 17.04.2010 позивачем не сплачувалась і не була отримана орендодавцем.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог стосовно податкових повідомлень-рішень помилковим та за необхідне скасувати ці спірні податкові повідомлення-рішення.

Але підстав для визнання неправомірними дій відповідача стосовно вимог щодо оплати оренди землі за вищезазначені періоди судова колегія не вбачає, оскільки рішення про визнання недійсним договору оренди землі від 17.04.2010 прийнято судом після вищезазначених дій відповідача, на час вчинення зазначених дій вони відповідали закону. Крім того, самі ці дії без прийняття відповідного податкового повідомлення рішення ніяких правових наслідків для позивача не тягнуть.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись статтями 195, 196, п. 3 частини першої статті 198, п.3 частини першої статті 205, статтями 202, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська офсетна фабрика»задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.03.2011 у справі №2а-12233/10/4/0170 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська офсетна фабрика»задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АРК: 0000202301/0 від 26.02.2010, №0000412301/1 від 12.05.2010, №0000402301/2 від 21.06.2010, №0000402301/3 від 06.09.2010.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 вересня 2011 р.

Головуючий суддяпідписС.Ю. Яковенко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис О.В.Дугаренко З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко