Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-15713/10/12/0170
24.10.11 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіПривалової А.В.,
суддів Курапової З.І. , Лядової Т.Р. секретар судового засіданняКозирєва Т.С.
за участю сторін:
не зявились
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРК на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 31.03.11 у справі № 2а-15713/10/12/0170
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська електротехнічна компанія»(бул.Франка, 4, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
до державної податкової інспекції у м.Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул.М.Залки, 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 31 березня 2011 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська електротехнічна компанія»до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРК про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРК від 31.08.2010 №0023252301/0. Стягнуто з Державного бюджету на користь позивача 3,40грн. судового збору.
Не погодившись з судовим рішенням Державна податкова інспекція в м.Сімферополі АРК звернулася до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Сторони своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. Проте, неявка сторін не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що посадовими особами податкового органу проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.03.2010, за результатами якої складений акт №11117/23-2/24026524 від 21.08.2010.
Перевіркою встановлено заниження задекларованих позивачем показників у рядку 01.6 Декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2009 у сумі 235650грн., завищення відємного значення обєкта оподаткування попереднього податкового року в сумі 235650, у тому числі за 1 квартал 2010 року. Податковим органом встановлено, що позивачем не відображено у складі валового доходу суму курсових різниць в порушення пп.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від перерахунку операційної курсової різниці, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 58913,00грн., у тому числі за 4 квартал 2009 року, та зменшені збитки за 2009 рік в сумі 235650,00грн.
На підставі акту перевірки ДПІ у м.Сімферополі АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.08.2010 №0023252301/0, яким визначено позивачу суму податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 58913,00грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 11783,00грн.
Задовольняючи позов у повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу про порушення позивачем норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є необґрунтованими, і навіть у разі підтвердження факту заниження позивачем валового доходу при наявності відємного значення обєкту оподаткування на кінець звітного періоду в сумі 2382554,00грн., сума якого підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року, тобто 1 кварталу 2010 року, не призводить до виникнення у позивача податкового зобовязання з податку на прибуток.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова колегія з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. 7.3.3. п. 7.3. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) - балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).
У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).
Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.
У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).
У такому ж порядку підлягає перерахунку балансова вартість іноземної валюти, отриманої як аванс або виручка чи внаслідок проведення будь-яких інших операцій (включаючи прямі чи портфельні інвестиції), яка обліковується на банківських рахунках платника податку або у його касі на дату закінчення звітного періоду.
Для цілей цього підпункту під терміном "заборгованість" розуміються: основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового кредиту, депозиту (вкладу); сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового кредиту, депозиту (вкладу), строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду; вартість (непогашена частина вартості) об'єкта фінансового лізингу; платежі за такий об'єкт фінансового лізингу, строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду; балансова вартість цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, а також товарних чи фондових деривативів, якщо інше не встановлено нормами цього Закону.
Як свідчать матеріали справи, між ТОВ «Кримська електротехнічна компанія»та ПАТ «ЕРСТЕ БАНК»укладено кредитний договір № 012-05/1020 від 24.06.2008 на відкриття кредитної лінії, за умовами якого ПАТ «ЕРСТЕ БАНК»надав ТОВ «Кримська електротехнічна компанія»кредит в розмірі 876108,02 доларів США на строк по 24.06.2018.
Судом першої інстанції встановлено, що на початок IV кварталу 2009 року за позивачем рахувалась заборгованість в розмірі 770949,81 дол. США, станом на 01.01.2010 заборгованість склала 741857,37 дол. США.
Згідно довідки ПАТ «ЕРСТЕ БАНК»від 29.11.2010 погашення кредиту ТОВ «КЕТК»здійснювало згідно графіку:
- жовтень 2009р. 9697,48 доларів США;
- листопад 2009р. - 9697,48 доларів США;
- грудень 2009р. - 9697,48 доларів США.
Відповідно до довідки ПАТ «ЕРСТЕ БАНК»від 02.03.2011 вих.№14.1.0-05/77 офіційні курси валют НБУ долару США складали: станом на 01.10.2009 - 800,40грн. за 100 доларів США, на 31.12.2009 (звітна дата) 798,50 грн. за 100 доларів США.
Отже, на 30.09.2009р. балансова вартість заборгованості в сумі 770949,81 дол. США в національній валюті складає 6175307,9 грн.
На останній день звітного періоду (31.12.2011р.) балансова вартість заборгованості в сумі 741857,37 дол. США дорівнює 5923731 грн.
Таким чином, прибуток ТОВ «Кримської електротехнічної компанії» від перерахунку курсових різниць за кредитним договором № 012-05/1020 від 24.06.2008р. на відкриття кредитної лінії, укладений із ПАТ «ЕРСТЕ БАНК», що збільшив валові доходи позивача в IV кварталі 2009р., склав 251576,9 грн. + 562,44 грн. = 252139,34 грн.
За встановлених обставин та виходячи з наведених норм закону, колегія суддів вважає, що іноземна валюта відповідно до абз.5 пп. 7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону №334/94-ВР підлягає перерахунку лише в частині її залишку на поточних рахунках на кінець звітного періоду, а не валюта, яка визначена абз.6 пп. 7.3.3 п.7.3 ст. 7 вказаного Закону як "заборгованість".
Стосовно неправомірності визначення податковим органом заниження податкового зобовязання з податку на прибуток судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
В декларації з податку на прибуток за 2009 рік позивач відобразив за рядком 08 від'ємне значення обєкту оподаткування з податку на прибуток (- 1191 277) = ряд. 03 (9977 654) ряд. 06 (11132 120) ряд. 07 (36 811).
Уточнюючим розрахунком від 21.05.2010р. позивачем виявлено не враховані витрати при обчислені валових витрат за 2009 рік на суму 1191277 грн., внаслідок чого сума завищеного обєкту оподаткування складає (- 1191277) грн.
Отже, позивачем самостійно задекларовано за 2009 рік від'ємне значення обєкту оподаткування з податку на прибуток 2382554 грн.
З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено лише порушення викладене в п.п. 3.1.1 акту перевірки щодо заниження валових доходів за IV квартал 2009р. на суму 235650 грн. Інших порушень формування ТОВ «КЕТК»показників валових доходів, валових витрат, амортизаційних відрахувань за період, що перевірявся, податковим органом не встановлено.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. № 334/94-ВР якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Враховуючи наявність у позивача станом на 01.01.2010р. від'ємного значення обєкту оподаткування з податку на прибуток в сумі 2382554 грн. та беручи до уваги, що сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року, тобто I кварталу 2010р., відповідач повинен був зменшити збитки не донараховуючи суму податку.
На основі правового аналізу вказаних норм Закону №283/97 суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про неправомірність висновків відповідача про заниження позивачем податкових зобовязань з податку на прибуток в сумі 58913,00грн.
Оскільки судом вірно встановлений факт неправомірного нарахування податкових зобов`язань, то і нарахування штрафних санкцій в сумі 11783,00грн. на підставі п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що нараховуються на суму таких зобов`язань, обґрунтовано визнано судам безпідставним.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, підстав для його скасування не вбачається. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст.159, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРК - залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.03.11 у справі № 2а-15713/10/12/0170 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 31 жовтня 2011 року.
Головуючий суддяпідписА.В.Привалова
Судді підпис З.І.Курапова підпис Т.Р.Лядова З оригіналом згідно
Головуючий суддя А.В.Привалова
Судове рішення № 21983135, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 24.10.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-15713/10/12/0170. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: