Ухвала суду № 21983091, 16.11.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-166/11/6/0170

16.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЩепанської О.А.,

суддів Іщенко Г.М. , Кучерука О.В. секретар судового засіданняМіщенко М.М.

за участю сторін:

представника позивача, Державного підприємства "Айвазовське"- Руденка Віктора Павловича,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Алушті Автономної Республіки Крим- не зявився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Алушті Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 07.04.2011 у справі № 2а-166/11/6/0170

за позовом Державного підприємства "Айвазовське" (Васильченко, 1-А, смт. Партеніт, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, 98542)

до Державної податкової інспекції в м.Алушті Автономної Республіки Крим (вул. Леніна 22-а, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.04.2011 у справі № 2а-166/11/6/0170 позовні вимоги Державного підприємства "Айвазовське" до Державної податкової інспекції в м.Алушті Автономної Республіки Крим - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Алушті Автономної Республіки Крим № 0000991502 від 06.07.2010.

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.04.2011 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 16.11.2011, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

На підставі та за правилами ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач - Державне підприємство "Айвазовське", звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м.Алушті Автономної Республіки Крим про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позов мотивовано тим, що донарахування податкових зобов'язань у розміри 41 454 грн. та застосування фінансових санкцій у розміри 2 072,7 грн., всього на загальну суму 43 526,7 грн. відповідно до акту №1018/15-2/04792883 від 05.07.2010 року документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість Державного підприємства «Айвазовське», поданої за квітень 2010 року, неправомірне, а висновки перевірки, викладені в акті № 1018/15-2/04792883 від 05.07.2010 року, суперечать нормам діючого законодавства.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Судова колегія, вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 05.07.2010 року ДПІ у м. Алушта було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість Державного підприємства "Айвазовське", поданої за квітень 2010 року, за результатами якої було складено акт від 05.07.2010 №1018/15-2/04792883 (а. с. 8).

Згідно з висновком акту перевірки від 05.07.2010 №1018/15-2/04792883 в порушення п.п. 7.7.1, 7.7.2 та 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 (із змінами та доповненнями) завищений податковий кредит у травні 2010 року на суму 41454,00 грн.

На підставі акту перевірки від 05.07.2010 року №1018/15-2/04792883 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000991502/0 від 06.07.2010 на суму 43526,70 грн.

Згідно з актом перевірки від 05.07.2010 ДП "Айвазовське" надані уточнюючи розрахунки на збільшення податкового кредиту у сумі 2558294,00грн. №29918 від 15.10.2009 за травень 2008 року, № 29919 від 15.10.2009 за червень 2008 року, які не визнані органами ДПС, як податкова звітність, та якім надано статус "До відома", згідно з п. 4 п.п 4.6 Наказу ДПА України від 31.12.2008 № 827 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України".

У звязку з цім, сектором адміністрування ПДВ відділу оподаткування юридичних осіб була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка, за результатами якої, по декларації з ПДВ за квітень 2010 року(вх. №13162 від 25.05.2010) встановлено порушення "Порядку заповнення та надання податкової декларації з ПДВ", затвердженого Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997, а саме: дані порушення привели до завищення: рядку 23 "Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (додаткового) періоду (рядок 23.1. (0,00грн.) + рядок 23.2 (2357191,00грн.) + рядок 23.3.(0,00 грн.) + рядок 23.4 (0,00грн.)", платником відображена сума 2357191,00грн., а повинно бути 0,00 грн.; відповідно завищено рядок 24 ("Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 23 (2357191,00грн.) - рядок 20 (41454,00грн.))", платником відображено 2315737,00грн., а повинно бути 0,00грн; та рядок 26 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" (рядок 24 (0,00 грн.)-25 (0,00 грн.)), на суму 2315737,00грн., повинно бути 0,00грн., та як слідство занижено рядок 27 "Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 20 (41454,00грн) - рядок 23 (0,00 грн.) на суму 41454,00грн. (а.с.8).

Таким чином, на підставі п.п. 7.7.1, 7.7.2 та 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ДПІ в м. Алушта АР Крим дійшло до висновку про заниження підприємством суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду на суму 41454,00 грн. у квітні 2010 року.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

У п.п 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків. ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У п.п. 7.4.5. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У відповідності до п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до листа ДПІ в м. Алушта від 15.07.2010за вих. №3693/10/15 на заперечення на акт перевірки від 05.07.2010 №1018/15-2/04792883 підставою донарахування податкових зобов'язань та застосування фінансових санкцій до ДП "Айвазовське" за квітень 2010 року у відповідності до повідомлення - рішення №0000991502/0 від 16.07.2010, явились висновки камеральної перевірки ДПІ за актом №1580/15-2/04792883 від 25.11.2009 документальної невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ за жовтень 2009 року, відповідно до яких було встановлено порушення ДП "Айвазовське" "Порядку заповнення та надання податкової декларації з ПДВ", затвердженого наказом ДПА України №213 від 15.06.2005, при надані уточнюючих розрахунків на збільшення податкового кредиту у сумі 2558294,00 грн. №29918 від 15.10.2009 за травень 2008 року, та №29919 від 15.10.2009 за червень 2008 року, не визнання їх органами ДПС як податкову звітність і надання їм статусу "До відома" згідно з п. 4 п.п 4.6 Наказу ДПА України від 31.12.2008 №827 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України", а саме невідповідність бази даних АІС РПП - Автоматизованій інформаційній системі "Реєстр платників податків", відносно головного бухгалтера ДП "Айвазовське", відповідно до якої головним бухгалтером підприємства значиться ОСОБА_3, а уточнюючі розрахунки до Декларації на ПДВ від 15.10.2009 підписані головним бухгалтером Цикаленко А.І.

Оскільки, на думку ДПІ, податкова звітність не підписана відповідними посадовими особами (головним бухгалтером), то вона не може бути прийнята як податкова звітність, що є правовою підставою для невизнання уточнюючих розрахунків і надання їм статусу "до відома".

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, листом за вих. №52 від 14.10.2009 ДП "Айвазовське" було повідомлено ДПІ в м. Алушта про внесення змін в базу АІСР РПП у зв'язку із зміною головного бухгалтера та надано копію наказу №71 від 11.08.2008 про призначення з 12.08.2008 на посаду головного бухгалтера ДП "Айвазовське" Цикаленко А.І.

Отже уточнюючі розрахунки до Декларації на ПДВ від 15.10.2009 підписані відповідними посадовими особами та відповідають вимогам Порядку заповнення та надання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України №213 від 15.06.2005.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.07.2010 у справі №2а-3754/10/10/0170, якою визнано протиправними дії ДПІ в м. Алушті АР Крим щодо неприйняття як податкової звітності та надання статусу "до відома" уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №29918 від 15.10.2009 та №29919 від 15.10.2009 до декларацій з податку на додану вартість за травень 2008 року та за липень 2008 року ДП "Айвазовське" та зобов'язано ДПІ в м. Алушті АР Крим прийняти вищевказані розрахунки у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №29918 від 15.10.2009 та №29919 від 15.10.2009 до декларацій з податку на додану вартість за травень 2008 року та за липень 2008 року ДП "Айвазовське" як податкову звітність, що заповнена та подана з дотриманням правил її заповнення та подання.

Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на час розгляду уточнюючих розрахунків відповідачу достовірно було відомо про призначення Цикаленко А.І. на посаду головного бухгалтера ДП "Айвазовське". Відсутність його даних в базі даних податкового органу АІС РПП не є свідченням необізнаності відповідача про особу головного бухгалтера ДП "Айвазовське" та її право на підписання податкових декларацій і уточнюючих розрахунків.

У порушенні вимог ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а надані позивачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні ч.1,4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Алушті Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.04.2011 у справі № 2а-166/11/6/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 листопада 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.А.Щепанська

Судді підпис Г.М. Іщенко підпис О.В.Кучерук З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська