Ухвала суду № 21982639, 09.11.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-15865/10/0170/22

09.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЩепанської О.А.,

суддів Іщенко Г.М. , Лядової Т.Р. секретар судового засіданняМіщенко М.М.

за участю сторін:

представника відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим- Шиліна Віталія Сергійовича,

представник позивача, Приватного підприємства "Кримторг"- не зявився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Радчук А.А.) від 25.05.2011 у справі №2а-15865/10/0170/22

за позовом Приватне підприємство "Кримторг" (вул. Монтажна, 10 Г, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання незаконними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.05.2011 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримторг" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим щодо невизнання податковими деклараціями документів податкової звітності з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад та грудень 2010 року, отриманих від приватного підприємства "Кримторг" (ідентифікаційний код 32271261).

Забов`язано Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим відобразити за даними картки особового рахунку з податку на додану вартість Приватного підприємства "Кримторг" (ідентифікаційний код 32271261) основні показники поданих декларацій з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад та грудень 2010 року з часу їх надходження.

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.05.2010 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 09.11.2011, представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. Позивач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

На підставі та за правилами ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач - Приватне підприємство "Кримторг" (далі - ПП "Кримторг"), звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі - ДПІ в м. Сімферополі) про визнання незаконними дії по невизнанню декларацій з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2010 року; зобовязання відповідача відобразити основні показники поданих ПП "Кримторг" податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2010 року, в особовому рахунку підприємства.

З урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив суд визнати протиправними дії ДПІ в м. Сімферополі щодо невизнання податковими деклараціями документів податкової звітності з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, отриманих від ПП "Кримторг" та зобов'язати відповідача відобразити за даними картки особового рахунку з податку на додану вартість ПП "Кримторг" основні показники поданих податкових декларацій з податку на додану вартість вересень-грудень 2010 року, посилаючись на безпідставність відмови податкового органу у прийнятті документів податкової звітності.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Судова колегія, вислухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач 03.12.2010 надіслав поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення на адресу ДПІ в м. Сімферополі декларацію з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2010 року (а.с.27).

Повідомленням від 09.12.2010 ДПІ в м. Сімферополі повідомила підприємство, що податкові декларації з ПДВ за вересень, жовтень 2010 року не признані податковими деклараціями, через те, що ПП "Кримторг" не зареєстроване платником ПДВ в ДПІ в м. Сімферополі.

Згодом позивач надіслав поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення на адресу ДПІ в м. Сімферополі декларації з податку на додану вартість за листопад, грудень 2010 року (а.с.43), які також не прийняті з аналогічних підстав.

Згідно із п. 1.11 ст. 1 Закону №2181 податкова декларація, - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпунктом 4.1.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі - Закон України №2181) передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, передбаченими законом підставами невизнання податкової звітності податковою декларацією є: не зазначення обов'язкових реквізитів, не підписання відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків.

Податкові декларації, подані позивачем (копії яких надані відповідачем), вказаним вимогам не суперечить.

Доказів наявності передбачених пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 обставин, які б дозволяли податковому органу не визнавати подані документи податковими деклараціями, відповідач у встановленому порядку не надав.

Крім того, відповідачем порушено приписи пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 через те, що жодного рішення про невизнання поданих позивачем документів податковими деклараціями не приймалось, що унеможливило оскарження позивачем цього рішення у порядку апеляційного узгодження. Направлені позивачеві повідомлення такими рішеннями у будь-якому разі не є.

Згідно із матеріалами справи, відповідач анулював реєстрацію позивача платником податку на додану вартість, оформивши своє рішення актом №443/15-2 від 21.05.2010, та вніс відповідні відомості до Реєстру платників податку на додану вартість. Не погодившись з рішенням відповідача, про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, позивач оскаржив його до суду.

Згідно із постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2010 по справі №2а-7134/10/7/0170, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011, визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ в м.Сімферополь від 21.05.2010 про анулювання реєстрації ПП "Кримторг" платником податку на додану вартість, яке оформлено актом №443/15-2 від 21.05.2010.

Отже, оскільки рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП "Кримторг", оформлено актом від №443/15-2 від 21.05.2010, визнано протиправним та скасовано, у відповідача були відсутні підстави для невизнання податкових декларацій з податку на додану вартість документами податкової звітності та надання статусу "не визнана ДПІ, як податкова звітність", у зв'язку з тим, що декларація подана особою, яка відсутня в Реєстрі платників ПДВ

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги про визнання протиправними дій ДПІ в м.Сімферополь щодо невизнання податковими деклараціями документів податкової звітності з податку на додану вартість за вересень-грудень 2010 року, отриманих від ПП "Кримторг" (ідентифікаційний код 32271261) підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог позивача щодо зобов'язання відповідача відобразити у картці особового рахунку з податку на додану вартість основні показники поданої позивачем декларації, необхідне зазначити наступне.

Згідно з п. 3.1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України "Про затвердження Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України" від 18.07.2005 №276, з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Наведені положення законодавства надають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету. Тобто суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про зобов'язання відповідача відобразити за даними картки особового рахунку з податку на додану вартість основні показники поданої позивачем декларації.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.05.2011 у справі №2а-15865/10/0170/22 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 листопада 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.А.Щепанська

Судді підпис Г.М. Іщенко підпис Т.Р.Лядова З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська