Ухвала суду № 21982612, 09.11.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-15585/10/11/0170

09.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЩепанської О.А.,

суддів Іщенко Г.М. , Кучерука О.В. секретар судового засіданняМіщенко М.М.

за участю сторін:

представника позивача, Товариства з обмеженною відповідальністю "Вінпак"- ОСОБА_1,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим- не зявився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А.) від 18.05.2011 у справі № 2а-15585/10/11/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпак" (вул. Кулиняк, 15, с. Віліне, Бахчисарайський район, Автономна Республіка Крим, 98433)

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим (вул. Сімферопольська, 3, м. Бахчисарай, Автономна Республіка Крим, 98403)

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.05.2011 у справі № 2а-15585/10/11/0170 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпак" до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим № 001741502/0 від 18.11.2010.

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.05.2011 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 09.11.2011, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

На підставі та за правилами ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпак", звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позов мотивовано тим, що відповідачем неправомірно винесене податкове повідомлення - рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 14564,00грн. за вересень 2010 року, з тих підстав, що ТОВ "Континент" не сплачує до бюджету ПДВ та декларує від'ємне значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Судова колегія, вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем 19.10.2010 в порядку звітності до ДШ в Бахчисарайському районі АР Крим надано податкову декларацію з ПДВ за вересень 2010 року (а.с.34,35-38).

03.11.2010 за вх. №9004773778 відповідачем отримано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (звітний (податковий) період листопад 2010 року, звітний (податковий) період, за який виявляються помилки - вересень 2010 року), в якому зазначена сума ПДВ. що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 14564,00грн. (а.с.29-30).

Крім того, позивачем 03.11.2010 за вх. №9004773773, №9004773783, №9004773782 відповідачу надані довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (звітний (податковий) період листопад 2010 року, звітний (податковий) період, за який виявляються помилки - вересень 2010 року), розрахунок суми бюджетного відшкодування (звітний (податковий) період листопад 2010 року, звітний (податковий) період, за який виявляються помилки - вересень 2010 року), заява про повернення суми бюджетного відшкодування (звітний (податковий) період листопад 2010 року), згідно яких, сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 14564,00грн. (а.с.31,32.33).

У відповідності до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У період з 04.11.2010 по 18.11.2010 було проведено документальну невиїзну перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ "Вінпак" за вересень 2010 року, за результатами якої було складено акт №107/1502/33793896 від 18.11.2010, яким встановлено порушення п.1.8 ст.1 та п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ за вересень 2010 рокуна 14564,00грн. (а.с. 10-24).

На підставі акту перевірки №107/1502/33793896 від 18.11.2010 відповідачем згідно з п.1.8 ст.1 та п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" винесено податкове повідомлення - рішення №0001741502/0 від 18.11.2010, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2010 року у розмірі 14564,00грн. (а.с.9).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлюється п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Так згідно з п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому відповідно до п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 % від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Підпунктом 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем отримано від ТОВ "Континент" товари для виноробства за податковими накладними №1202.03 від 02.12.2009, №1207.01 від 07.12.2009, №1214.06 від 14.12.2009, №072607 від 26.07.2010 (а.с.179, 181, 182, 184) на загальну суму 522930,75грн., у тому числі ПДВ на загальну суму 87155,13грн.

Згідно платіжних доручень №173 від 04.08.2010, №174 від 12.08.2010, позивачем частково сплачено вартість отриманих товарів за податковими накладними №1202.03 від 02.12.2009, №1207.01 від 07.12.2009, №1214.06 від 14.12.2009 у сумі 87134,16грн. та 250,00грн., у тому числі ПДВ у сумі 14522,36грн. та 41,67грн. відповідно (а.с.180, 183).

Разом сума ПДВ, сплачена позивачем, складає 14564,03грн., та була заявлена останнім до відшкодування за фактом списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів .

Відповідно до п.п.7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Отже для отримання права на бюджетне відшкодування у платника податку повинні бути наступні обов'язкові умови, зокрема надмірна сплата сум ПДВ в ціні товару (робіт, послуг) контрагенту, якій є платником ПДВ; належним чином оформлена податкова накладна, отримання товарів (робіт, послуг) та використання їх у господарській діяльності платника податку.

Посилання відповідача на те, що ТОВ "Континент" не платить у бюджет ПДВ та декларує негативне значення різниці між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом, суд не бере до уваги, оскільки це не може бути підставою для відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.05.2011 у справі № 2а-15585/10/11/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 листопада 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.А.Щепанська

Судді підпис Г.М. Іщенко підпис О.В.Кучерук З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська