Ухвала суду № 21982436, 07.11.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-15366/10/7/0170

07.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСанакоєвої М.А.,

суддів Єланської О.Е. , Горошко Н.П. секретар судового засіданняРузова А.О.

за участю сторін:

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Завод "Фіолент"- ОСОБА_2, довіреність № 26/07 від 04.01.11

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Завод "Фіолент"- ОСОБА_3, довіреність № 26/04 від 04.01.11

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим- Бостаніді Зураб Олександрович, довіреність № 2/10-0 від 06.01.11

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову (суддя Маргарітов М.В. ) від 24.01.11 по справі №2а-15366/10/7/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Завод "Фіолент" (вул. Київська, 34/2,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95017)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,АР Крим,95000)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.01.11 адміністративний позов - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №0000280700/0 від 18.11.10р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод «Фіолент»(АР Крим, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 32 - А, ЄДРПОУ 20732066) 3,40грн. судового збору.

Не погодившись з постановою суду, представник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.01.11, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представники позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, вважали їх необґрунтованими, наполягали на залишенні рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі АР Крим була проведена документальна невиїзна перевірка ВАТ «Завод «Фіолент»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок підприємства у банку за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась у березні 2010 року з врахуванням додаткових матеріалів, отриманих в ході проведення контрольно-перевірочних заходів по відшкодуванню сум ПДВ по ланцюгу постачання товарів (послуг), які увійшли до складу сум на відшкодування ПДВ з бюджету.

За результатами вказаної перевірки складено акт №370/07-00/14309586 від 11.11.2010 року (а.с.8-12), відповідно до висновку якого було встановлено порушення позивачем п.1.8, 1.3 ст.1. пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено суму ПДВ яка підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 146037,37 грн., та відображено у р. 25 Декларації з ПДВ за квітень 2010 року.

Як вбачається із змісту акту перевірки, в звязку з неможливістю встановити сплату контрагентами позивача ПДВ до бюджету відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ.

За результатами перевірки та на підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0000280700/0 від 18.11.10р. (а.с.13), яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на суму 146037,37грн.

Закон України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N168/97-ВР, який діяв на час виникнення вказаних відносин, визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до положень п.п. 7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, згідно з Законом України «Про податок на додану вартість»сума бюджетного відшкодування формується як відємне значення різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах розглядуваної норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

Отже, виходячи зі змісту норм Закону, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

За таких обставин, приписи пункту 1.8 статті 1 Закону щодо надмірної сплати податку як ознаки суми бюджетного відшкодування слід розуміти таким чином, що надмірна сплата податку в контексті розглядуваної норми означає як безпосередньо сплату податку до бюджету понад суми, визначені відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, так і сплату сум ПДВ постачальникам в ціні придбаних платником податків товарів (послуг), передбачену підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону.

Отже, під час встановлення факту надмірної спати ПДВ, що є підставою для здійснення бюджетного відшкодування, необхідно враховувати суми ПДВ, сплачені покупцем-платником податку постачальникам у складі ціни придбаних товарів та послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, суми податку на додану вартість були фактично сплачені ВАТ «Завод «Фіолент»постачальнику ТОВ «Чебурашка», зазначені суми увійшли до складу ціни придбаних товарів та були перераховані на розрахункові рахунки продавця.

Цей факт, а також факт отримання позивачем товару підтверджується видатковими накладними, приходними ордерами, податковими накладними №156 від 27.02.10р., №187 від 09.03.10р., №193 від 11.03.10р., №194 від 11.03.10р., яки були виписані ТОВ «Чебурашка»(а.с.33-41).

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон не передбачає обовязкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобовязань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Пункт 7.5 статті 7 Закону №168, який визначає дату виникнення прав платника податку на податковий кредит не встановлює взаємозв'язку між моментом виникнення права на податковий кредит та моментом оплати в бюджет податку на додану вартість, що свідчить про необґрунтованість позиції про обовязковість включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість залежно від сплата цих сум до Державного бюджету України.

Закон не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання відємного значення суми податку на додану вартість поширювалося тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ по вказаних операціях з контрагентом та виконання ним усіх передбачених законом умов щодо отримання відшкодування, тому висновки зроблені відповідачем за наслідком перевірки суперечать вимогам діючого законодавства, є необґрунтованими, в звязку з чим прийняте за наслідком перевірки та на підставі акту перевірки податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству, нормам матеріального та процесуального права, тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.01.2014 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.01.11р. по справі № 2а-15366/10/7/0170 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.01.11р. по справі № 2а-15366/10/7/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 листопада 2011 р.

Головуючий суддяпідписМ.А.Санакоєва

Судді підпис О.Е.Єланська підпис Н.П.Горошко З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва