Ухвала суду № 21982352, 31.10.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3323/11/0170/7

31.10.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСанакоєвої М.А.,

суддів Єланської О.Е. , Горошко Н.П. секретар судового засіданняРоманенко Г.О.

за участю сторін:

представник позивача, Фірми "Олівер"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.03.11

представник позивача, Фірми "Олівер"- ОСОБА_3, довіреність № б/н від 01.03.11

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції м.Сімферополь на постанову (суддя Маргарітов М.В. ) від 30.05.11 по справі №2а-3323/11/0170/7

за позовом Фірми "Олівер" (вул. Красна, 15,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції м. Сімферополь (вул.М.Залки,1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними дій та скасування висновків,

ВСТАНОВИВ:

17.03.11р. Фірма "Олівер" звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим та, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив визнати протиправними дії по проведенню перевірки та зазначення в Акті № 1831/15-2/30689361 від 03.03.2011р. висновків про недодержання вимог ч.ч.1, 5 ст. 203, ст. 215, ч.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених фірмою «Олівер»з постачальниками та покупцями, зазначеними в акті перевірки; визнати протиправними дії по проведенню перевірки та зазначення в Акті № 1831/15-2/30689361 від 03.03.2011р. висновків про встановлення відсутності об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст.3,4,5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР, зі змінами та доповненнями, даних, відображених у деклараціях з податку на прибуток (р.01.1 та р.04.1) за перевіряємий період, не визнання дійсними в частині завищених валових доходів та завищення валових витрат; визнати протиправними дії про проведенню перевірки та зазначення в Акті № 1831/15-2/30689361 від 03.03.2011р., висновків в частині визнання недійсним обсягів поставок та придбань, податкових зобов'язань та податкового кредиту за перевіряємий період в частині завищення податкових зобов'язань на суму 2721865,00 грн. та завищення податкового кредиту за перевіряє мий період на суму 2659262,00 грн.; визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ в м. Сімферополі від 03.03.2011 № 651, на підставі якого проведено невиїзну документальну перевірку фірми «Олівер»з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01.12.10р. по 31.12.10р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача є протиправними, оскільки вчинені з порушенням положень Цивільного Кодексу, Закону України "Про державну податкову службу в Україні", та Закону України "Про податок на додану вартість", Податкового Кодексу України.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.05.11 адміністративний позов - задоволено частково.

Не погодившись з постановою суду, представник Державної податкової інспекції м. Сімферополь звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.05.11, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками відповідача відповідно до Наказу від 03.03.2011 № 651 (а.с.80), було призначено проведення невиїзної документальної перевірки фірми “Олівер”з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за грудень 2010р., було проведено невиїзну документальну перевірку фірми «Олівер»з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01.12.10р. по 31.12.10р., за результатами якої був складений акт №1831/15-2/30689361 від 03.03.2011р. ( а.с.10-16).

Згідно з висновками акту перевірки відповідачем було встановлено порушення ч.1,ч.5 ст. 203, ст. 215, ч.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених фірмою “Олівер”з постачальниками та покупцями.

Актом перевірки встановлена відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст.3,4,5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями). Дані, відображені у деклараціях з податку на прибуток за перевіряємий період, не є дійсними, в частині завищених валових доходів та завищення валових витрат. Також визнано недійсним дані декларацій з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбань, податкових зобов'язань та податкового кредиту за перевіряємий період - в частині завищення податкових зобов'язань на суму 2721865,0грн. та завищення податкового кредиту за перевіряємий період на суму 2659262,0грн.

Згідно ст. 75 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Отже, невиїзна документальна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених ст.ст. 77 та 78 ПК України.

Відповідно до наказу №652 від 03.03.11р. відповідачем вирішено провести документальну невиїзну перевірку.

При цьому, оскільки підставами для проведення планових та позапланових перевірок є різні підстави, визначені ст.ст.77, 78 Податкового кодексу України, відповідач мав конкретизувати в наказі на проведення перевірку, яку саме перевірку (планову чи позапланову) він має намір провести.

Тому, оскільки перевірку призначено з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за грудень 2010 за податковою декларацією з ПДВ фірми “Олівер”за грудень 2010, тобто за окремим видом зобов'язань, тому вказаний наказ не мав бути виданий відповідно до підстав проведення перевірки, визначених ст. 77 ПК України, а документальна перевірка, призначена згідно з Наказом від 03.03.2011 № 651 не могла бути плановою перевіркою.

Положеннями ст.78 Податкового кодексу України передбачені обставини, за наявності яких проводиться документальна позапланова перевірка.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.02.2011 року за вих. №6583/10/15-2 (а.с.17) відповідачем на адресу позивача було направлено листа, відповідно до якого згідно п.20.1 ст.20 та п.73.2 ст.73 Податкового кодексу України, у зв'язку з виявленим розходженням звітних даних програмного продукту при співставленні податкової звітності та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів для проведення невиїзної документальної перевірки правомірності нарахування ПДВ по декларації за грудень 2010 позивачу було необхідно надати документи по взаємовідносинам з контрагентами, а саме: фінансово-господарські документи, підтверджуючі факт сплати; товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, акти приймання передачі виконаних робіт; господарські договори, складені платником ПДВ з контрагентами, по якому виявлено розбіжності; реєстри отриманих та виданих податкових накладених за звітній період; копії податкових накладних; прибуткові (видаткові) накладні. Також було визначено, що всі документи необхідно надати в установлений 10-ти денний термін.

На вказаний запит позивачем було надано супровідним листом від 03.03.2011 №119 документи (а.с.73), факт отримання вказаних документів 03.03.2011 підтверджується вхідним штампом відповідача на супровідному листі.

Відповідачем в Наказі від 03.03:2011 № 651 не було конкретизовано, відповідно до якого саме п.78.1. ст. 78 ПК України було призначено проведення перевірки, проте, як зазначено у запереченнях відповідача та підтверджується Актом перевірки № 1831/15-2 від 03.03.2011 обставинами, які зумовили проведення перевірки було п.п.78.1.1 та п.п.78.1.8. Податкового кодексу України.

Норма п.п.78.1.1. ст.78 ПК України передбачає сукупність обставин, які надають право органам державної податкової служби проводити позапланові документальні перевірки, а саме:наявність інформації за результатами проведених перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства;не надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит протягом 10-ті днів з дня отримання запиту.

Відповідачем не доведено наявність на час видання Наказу від 03.03.2011 № 651 будь-якої податкової інформації про порушення позивачем податкового законодавства.

Крім того, згідно з запитом від 23.02.2011 відповідач не вимагав будь-яких пояснень від позивача.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави, які б могли зумовити проведення документальної позапланової перевірки позивача, відповідачем не дотримано порядку направлення запиту для отримання пояснень та інформації та строків отримання відповіді на такий запит.

Крім того, запит від 23.02.2011, направлений на адресу позивача вже містить в собі намір відповідача провести перевірку, що також суперечить змісту п.п.78.1.1 Податкового кодексу України.

Як вбачається з декларації позивача з ПДВ за грудень 2010р. позивачем було задекларовано суму ПДВ, яка підлягала нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 62603 грн. та була фактично сплачена до бюджету (а.с.75), що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.35-36).

За таких обставин, Наказ ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 03.03.2011 № 651 є необґрунтованим та протиправним.

Таким чином, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправним та скасування Наказу ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 03.03.2011 № 651 щодо проведення невиїзної документальної перевірки позивача з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період за грудень 2010р.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству, нормам матеріального та процесуального права, тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.05.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції м. Сімферополь на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.05.11р. по справі № 2а-3323/11/0170/7 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.05.11р. по справі № 2а-3323/11/0170/7 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 листопада 2011 р.

Головуючий суддяпідписМ.А.Санакоєва

Судді підпис О.Е.Єланська підпис Н.П.Горошко З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва