Ухвала суду № 21981584, 08.02.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2012 р.Справа № 2-а-9116/09/1570 Категорія:8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі – Загоруйко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2010 року у справі за адміністративним позовом Одеської залізниці до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення №0000361510/0 від 12.06.09, –

          ВСТАНОВИЛА:

У червні 2009 року Одеська залізниця звернулась з вищевказаним адміністративним позовом та просила скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі №0000361510/0 від 12.06.09р.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2010 року позовні вимоги були задоволені.

Скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі № 000361510/0 від 12.06.2009 р.

В апеляційній скарзі податкового органу зазначено, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства «Одеська залізниця» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.12.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.12.2008 року. За результатами перевірки було складено акт №316/15-1/01071315/12 від 29.05.2009р.

Перевіркою встановлено, що структурні підрозділи позивача, в тому числі дорожній фізкультурно-спортивний клуб «Локомотив» є платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища відповідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» №303 від 01.03.1999р. В ході перевірки було встановлено, до ДФСК «Локомотив» було списано з балансу люмінесцентні лампи у кількості 575 штук, чим порушило ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Інструкцію про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19.07.1999р. за №162/379, Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, занижено суму збору за забруднення навколишнього природного середовища, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 67 635 грн.

На підставі вищезазначеного, відповідачем 12.06.2009р. прийнято оскаржуване податкове повідомлення — рішення №0000361510/0 (а.с.14), яким позивачу нараховано суму податкового зобов'язання в розмірі 102 642,5 грн., з яких 67 635 грн. за основним платежем та 35 007, 5 грн. по штрафним (фінансовим) санкціям.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до наданих до перевірки актів списання товарно-матеріальних цінностей, у періоді, що перевіряється, ДФСК «Локомотив» було списано з балансу люмінесцентні лампи у кількості 575 штук. Виходячи з вказаної кількості списаних люмінесцентних ламп у акті наводиться розрахунок суми збору у сумі 67 635,00 грн., розрахований відповідно до Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та сума штрафних санкцій у розмірі 35 00,5 грн. відповідно до п. 8 Порядку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що люмінесцентні лампи були передані для використання їх у господарській діяльності позивача, а не як помилково зазначено в акті перевірки, на захоронення та зберігання у спеціально відведених для цього місцях, тобто зазначені лампи не е відходами, що було підтверджено складеними актами списання матеріальних цінностей, які свідчать про введення їх в експлуатацію.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, занижено суму збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Крім того, колегія суддів акцентує увагу на наступному.

Згідно п. 8 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору в редакції від 14.11.2007р. за понадлімітні обсяги скидів і розміщення відходів збір обчислюється в установленому порядку в п'ятикратному розмірі. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008р. №1050 «Про внесення змін до Порядку установлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» збір який стягується з платника у разі відсутності затверджених у встановленому порядку лімітів скидів та розміщення відходів чи допущення понадлімітних обсягів скидів та розміщення відходів встановлюється в десятикратному розмірі.

Згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи положення ст. 58 Конституції України та п. 8 Постанови КМУ від 01.03.1999р. №303 в редакції від 14.11.2007р., суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірне застосування десятикратного розміру збільшення сбору за понадлімітні обсяги, оскільки у періоді перевірки діяв п'ятикратний розмір збільшення збору за понадлімітні обсяги розміщення відходів. Таким чином, за рахунок припущеної помилки зайво донараховане збору в сумі 33817,50грн.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем невірно визначена кількість понадлімітне зберігаємих люмінесцентних ламп.

Відповідно до пп.2.1. пп.3.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишньою природного середовища збір за зберігання відпрацьованих ламп має сплачуватися за розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.

Згідно листу Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.05.2003р. №4914-К/26-11/115-1 у розрахунках збору за розміщення відходів мають бути вказані саме фактичні обсяги відходів, що дійсно розміщуються на території суб'єкта господарської діяльності і на які у цього суб'єкта є дозвіл розміщення. Обсяги відходів, які передані на договірних засадах іншим суб'єктам господарської діяльності, вже не є власністю суб'єкта, що їх передав, і тому не повинні враховуватись у розрахунках збору за розміщення відходів, який має стягуватись із цього суб'єкта.

Відповідно до п. 3 листа під 16.02.2000 р. N 14-6/134 Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, з підприємств, що мають договори на передачу відпрацьованих люмінесцентних ламп спеціалізованим підприємствам, збір за забруднення навколишнього природного середовища не справляється.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки Позивач на підставі договору підряду №168 від 18.12.2008р. та накладної від 18.12.2008р. №18/12 передано 'ГОВ «Новий світ» усі відпрацьовані люмінесцентні лампи (на зберігання) у кількості 265шт., що підтверджується актом перевірки, то збір не повинен нараховуватись, оскільки право власності на люмінесцентні лампи перейшло до ТОВ «Новий світ» з моменту підписання акту приймання-передачі.

Інструкція про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища встановлено, що основою для визначення даних про фактичні обсяги розміщення відходів є матеріально-сировинні баланси виробництва. Судом першої інстанції встановлено, що саме в матеріально-сировинних балансах відображено оперативний кількісний облік відпрацьованих люмінесцентних ламп, ж стали відходами в розумінні норми, передбаченої ст. 1 Закону України "Про відходи".

Отже колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах податковий орган дійшов помилкового висновку щодо порушення позивачем вимог ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, занижено суму збору за забруднення навколишнього природного середовища, а відтак суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2010 року у справі № 2-а-9116/09/1570 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі – 13 лютого 2012 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян