Ухвала суду № 21981382, 08.02.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2012 р.Справа № 2-а-3721/10/2170 Категорія:8.2.4Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Джабурія О.В.

суддів Крусяна А.В.

Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року у справі за позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Херсонській області до ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

В С Т А Н О В И Л А :

Регіональне Управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Херсонській областізвернулося до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1700,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити. Свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідачем порушено Закон України № 481 від 19.12.1995 року «Про державне регулювання виробництва і обігу спитру етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів»(зі змінами і доповненнями), за що передбачено застосування штрафу у розмірі 100% вартості товару, але не менше 1700,00 грн.

Представник відповідача проти виявлених під час перевірки порушень не заперечував, а зазначив, що приватний підприємець ОСОБА_2 не отримувала від Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Херсонській області рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, в звязку з чим 21.06.2010 року до Регіонального управління звернулася ПП ОСОБА_2 з проханням повторно надіслати копію рішення про застосування фінансових санкцій.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року адміністративний позов задоволено, стягнуто з ПП ОСОБА_2 штраф у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. до державного бюджету (код платежу 21081100, код банку 24104230, р/ р 31116106700002, МФО 852010).

Не погодившись з таким рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою на зазначену постанову, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Апелянт вважає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, а саме: ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», ст.ст. 9, 11, 69, 86, 99 та 159 КАС України.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

09 травня 2010 року посадовими особами Регіонального управління: старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Петровою І.В. та головним державним податковим інспектором з юридичної роботи відділу ліцензування роздрібної торгівлі та контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Радіоновою Н.І. на підставі направлення на перевірку від 07.05.2010 року за №93 проведено перевірку відділу в магазині, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Молодіжна, 53, що належить приватному підприємцю ОСОБА_2

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 09.05.2010 року №92/32/01/НОМЕР_1.

Перевірка проводилась в присутності ПП ОСОБА_2, якій перевіряючими представлені службові посвідчення, направлення та копія наказу про проведення перевірки. Було здійснено розрахункову операцію із споживачем, якому продано пляшку вина «Тамянка»і в порушення ст. 15 Закону України №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» перевіряючими було встановлено зберігання алкогольних напоїв в місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання, перелік яких зазначено в додатку до акту перевірки від 09.05.2010 року.

На підставі матеріалів перевірки начальником Регіонального управління прийнято рішення №210504-2121-32 про застосування до відповідача фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 1700 грн. за зберігання алкогольних напоїв в місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Згідно до вимог ч. 22 ст. 15 Закону України №481 зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого субєкта підприємницької діяльності таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Положеннями ч. 2 ст. 17 Закону України №481 до субєкта підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру в розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 грн.

Відповідно до вимог ст. 17 зазначеного Закону у разі невиконання субєктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Як зазначає позивач, рішення про застосування фінансових санкцій №210504-2121-32 вручено субєкту підприємницької діяльності під розпис 03.06.2010 року, про що свідчить відповідне повідомлення Укрпошти, та до теперішнього часу не виконано.

Апелянт не заперечує проти виявлених під час перевірки порушень законодавства, а єдиним доводом апеляційної скарги є те, що ОСОБА_2 не отримувала від позивача рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, в звязку з чим 21.06.2010 року звернулась до Регіонального управління з заявою про повторне надіслання копії рішення про застосування фінансових санкцій. Посилаючись на вказану обставину апелянт вказує на порушення позивачем та його посадовими особами порядку подачі позовної заяви до Херсонського окружного адміністративного суду.

Як вбачається з повідомлення Укрпошти про вручення поштового відправлення за №11444149 рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №210504-2121-32 було вручено ОСОБА_2 03.06.2010 року. В повідомленні наявний підпис працівника Укрпошти, що вручав повідомлення або відповідальний за вручення.

Відповідно до п. 99 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового звязку»рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в обєкті поштового звязку вручаються адресату, а у разі його відсутності повнолітньому члену сімї за умови предявлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні звязки з адресатом.

Як вбачається з матеріалів справи, на заяву ПП ОСОБА_2 про повторне надання листа від 01.06.2010 року за №7300311444149 було надано відповідну відповідь та надіслано копію рішення про застосування фінансових санкцій.

Таким чином, рішення про застосування фінансових санкцій згідно повідомлення Укрпошти, копія якого наявна в матеріалах справи, вручено ПП ОСОБА_2 03.06.2010 року, а також було направлено копію рішення про застосування фінансових санкцій, однак до теперішнього часу відповідачем не виконано.

Посилання апелянта на порушення позивачем порядку подачі позовної заяви колегією суддів не приймаються, адже позивача було повідомлено Укрпоштою про вручення ПП ОСОБА_2 відповідного рішення про застосування фінансових санкцій та на її прохання було надіслано його копію.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги той факт, що апелянт не оскаржує рішення про застосування до нього фінансових санкцій та не заперечує проти виявлених під час перевірки порушень щодо зберігання алкогольних напоїв в місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Враховуючи наведені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Херсонській області.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Позивач свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький