Ухвала суду № 21981378, 08.02.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2012 р.Справа № 2-а-3621/10/2170 Категорія:9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого Джабурія О.В.

суддів Крусяна А.В.

Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємця ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року у справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій, за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

В С Т А Н О В И Л А :

Приватний підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним рішення № 009542307 від 01.07.2010 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1600, 00 грн.

06.12.2010 р. ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду вищезазначені адміністративні справи об'єднані в одне провадження.

Представник ПП ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги приватного підприємця, а проти позовних вимог ДПІ у м. Херсоні заперечував, посилаючись на такі обставини. 10.06.2010 р. посадовими особами Державної податкової служби проведено перевірку ТОВ «Старт», а не приватного підприємця ОСОБА_2 До такого висновку приватний підприємець дійшов в зв'язку з тим, що перевіряючими був зроблений запис про перевірку саме в журналі реєстрації перевірок ТОВ «Старт». Перевірка проведена за відсутності ОСОБА_2

Стосовно порушення, зафіксованого в акті перевірки щодо невідповідності суми готівки на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній у денному звіті РРО, представник приватного підприємця зазначив, що для збору плати за використання місця на ринку приватним підприємцем використовується стаціонарний касовий апарат. Касир спочатку роздруковує фіскальні чеки, а потім збирає у платників кошти, видаючи чеки. Виходячи з цього, зазначена у акті перевірки невідповідність суми готівкових коштів була виправлена касиром згодом.

Представник ДПІ у м. Херсоні заперечував проти задоволення позову ПП ОСОБА_2, а позовні вимоги ДПІ у м. Херсоні підтримав у повному обсязі, з огляду на наступне. Жодних порушень щодо організації та проведення перевірки посадовими особами податкової служби не допущено. Перевірка проведена відповідно до плану-графіку перевірок та направлення на перевірку. Під час перевірки була присутня контролер. За результатами перевірки складено акт від 10.06.2010 р., у якому зафіксовано невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків у сумі 320,00 грн. За виявлені в ході перевірки порушення до позивача обґрунтовано застосовано штрафні санкції на суму 1600, 00 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року в задоволенні позовних вимог приватного підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій від 01.07.2010 р. № 009542307 відмовлено, позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Херсоні до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій задоволені. Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) до державного бюджету на р/р 31118104700002, код платежу 21080900, одержувач Держказначейство у м. Херсоні, код ЗКПО 24104230, в установі банку УДК у Херсонській області, м. Херсон, МФО 852010 фінансові санкції в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Не погодившись з таким рішення приватним підприємцем ОСОБА_2 на зазначену постанову була подана апеляційна скарга. Апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, вважає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального та матеріального права, а саме: не був врахований головний факт, чому саме у момент перевірки ревізорами ДПІ приватного підприємця була допущена контролером невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми зазначеної у денному Х-звіті.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що позивач є субєктом підприємницької діяльності, який здійснює свою підприємницьку діяльність, а саме - організацію ринкової діяльності за відповідною адресою.

10.06.2010 р. державними податковими інспекторами-ревізорами проведено перевірку дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання готівки, наявності торгових патентів і ліцензій ФОП ОСОБА_2 за його адресою. Перевірка проводилась на підставі плану-графіку проведення планових перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій у червні 2010 р., затвердженого наказом голови ДПІ у Бериславському районі 04.06.2010 р. № 173, та направленням на перевірку № 76 від 10.06.2010 р., реквізити якого занесені до акту перевірки, за своєю формою це направлення відповідає тим вимогам законодавства, які до нього предявляються.

За наслідками перевірки відповідачем прийняте рішення № 009542307 від 01.07.2010 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке оскаржене позивачем.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову фізичної особи підприємця та задоволення позову податкової інспекції.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Пунктом 13 ч. 3 Закону № 265/95-ВР зазначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог вищезазначеного закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що перевіряючі розписалися у журналі реєстрації перевірок ТОВ «Старт», оскільки даний журнал був наданий ревізорам контролером. Запис зроблено помилково. Контролер надала перевірюячим КОРО, свідоцтво про сплату єдиного податку, роздрукувала денний Х-звіт, допустила до РРО, що підтверджується актом перевірки. Направлення на перевірку та план-графік стосується саме перевірки приватного підприємця ОСОБА_2

Згідно акту перевірки встановлено невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків у сумі 320,00 грн.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесене законно та обґрунтовано.

Допущення позивачем невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі, зазначеній у денному Х-звіті встановлено ревізорами на підставі співставлення роздрукованого денного Х-звіту від 10.06.2010р., у якому зазначено, що проведено розрахункових операцій на суму 320,00 грн. та суми готівки, що фактично знаходилась на місці проведення розрахунків 0, 00 грн. Сума коштів на місці проведення розрахунків була внесена до опису наявних готівкових коштів, який контролер підписала особисто, зазначивши, що різниця виникла у зв'язку із тим, що вона спочатку роздруковує фіскальні чеки, а потім збирає кошти.

Допитана в якості свідка контролер пояснила суду першої інстанції, що вона спочатку вибиває чеки, а потім йде збирати кошти з приватних підприємців, на момент початку перевірки вона вибила чеки і, тому у касі грошей ще не було. Таким чином, факт невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі, яка зазначена у денному звіті РРО підтверджується актом перевірки, описом наявних готівкових коштів, у якому зазначено загальну суму готівки 0 грн., копією Х - звіта денного РРО, у якому зазначено за 10.06.2010р. о 13:14 «40 касових чеків»та «320, 00 готівкою у сейфі»та поясненнями свідків ревізора і контролера.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Субєктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький