Ухвала суду № 21980807, 08.02.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2012 р.Справа № 2-а-48/10/1570 Категорія:8.1.4Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Осіпова Ю.В.,

суддів Золотнікова О.С., Кравця О.О.,

при секретарі Коваленко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства фірма «Євго»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси до Відкритого акціонерного товариства фірма «Євго»про стягнення суми штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

11 січня 2010 року Державна податкова інспекція у Малиновському районі м.Одеси звернулася до суду з позовом до ВАТ фірма «Євго»про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 8 435,36 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що рішенням ДПІ у Малиновському районі м.Одеси до відповідача були застосовані штрафні санкції за порушення останнім вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, однак ці санкції до цього часу не сплачені.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси задоволено. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства фірма «Євго»суму штрафних санкцій у розмірі 8 435,36 грн. в дохід Держави через ГУ Державного казначейства України в Одеській області (на р/р №31114104700007, МФО 828011, код 23213460, код платежу 3021080900).

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, ВАТ фірма «Євго»подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права та просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, виступ представника апелянта та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Згідно акту перевірки №5173/15/32/23/01554953 від 26.10.2009 року представники ДПІ у Малиновському районі м.Одеси здійснили перевірку господарської одиниці («Салон»), розташованої за адресою: м.Одеса, вул.Сегедська,17, що належить субєкту підприємницької діяльності ВАТ фірма «Євго»за дотриманням суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами даної перевірки встановлено наступні порушення:

- не забезпечено щоденний друк фіскальних звітних чеків (Z- звітів) за 11.09.2009 року, 05.09.2009 року, 04.09.2009 року, чим порушено п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- невідповідність наявних готівкових коштів даним поточного денного звіту X, чим порушено п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі вказаного акту перевірки позивачем було прийнято рішення №0004172340 від 09.11.2009 року про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій. Відповідачем дане рішення до цього часу не оскаржено.

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції виходив з того, що рішення №0004172340 від 09.11.2009 року винесено податковим органом правомірно, внаслідок чого, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми, зазначеній в цьому рішенні підлягають задоволенню.

Судова колегія апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає їх обгрунтованими, виходячи з наступного.

Пунктом 9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів(послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно ч.1 ст.5 вищезазначеного Закону, на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Відповідно до п.п.4.9 «Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)», затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000р. №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за № 107/5298, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також у відповідності до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід виконати Z-звіт. При потребі виконується операція "службове внесення" на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Згідно листа заступника головного інженера Південного РЕМ від 19.02.2010 року від 19.02.2010 року (а.с. 44), за адресою вул.Сегедська,17, - 4,9 та 11 вересня 2009 року ніяких робіт у мережах обслуговування не проводилось, аварійних відключень не зафіксовано, заявок на відсутність електроенергії не надходило, у звязку з чим, посилання відповідача не те, що щоденний друк фіскальних чеків за 04.09.2009 року, 05.09.2009 року та 11.09.2009 року не було забезпечено у звязку з відсутністю електропостачання не приймається до уваги.

Що ж стосується невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в Х-звіті РРО на суму 1509 грн., то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Статтею 2 зазначеного Закону України визначено, що місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги і та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів.

Відповідно до п.23 «Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №833 від 15.06.2006 року, забороняється зберігання на місці проведення розрахунку готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Окрім того, у відповідності до п.4.5 «Порядку реєстрації, опломбуванні та застосування РРО за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України №614 від 01.12.2000р., внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Як встановлено з матеріалів справи, директор мазанину Морозов К.К. був присутнім під час складання акту перевірки, але своїх письмових заперечень в ньому не зазначив і від підпису взагалі відмовився, про що перевіряючими складено відповідний акт від 23.10.2009 року №294, опис наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків, був складений особисто продавцем Біляєвою, а в подальшому, рішення про застосування штрафних санкцій відповідачем так і не було оскаржено.

Також, в звязку із цим, слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

А згідно ж з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що, в свою чергу, в даному випадку і було зроблено в судових засіданнях суду 1-ї і 2-ї інстанцій представниками податкового органу.

Таким чином, проаналізувавши зазначені норми матеріального права та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судова колегія приходить до висновку, що застосування ДПІ у Малиновському районі м. Одеси суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8435,36 грн. є законним, правомірним та відповідаючим діючому законодавству України.

Отже, враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному застосуванні норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції, відповідно до ст.200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства фірма «Євго» - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Осіпов Ю.В.

Судді: Золотніков О.С.

Кравець О.О