Постанова № 21980766, 20.12.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2011 р.Справа № 2-а-545/09/1518 Категорія:10.3.3Головуючий в 1 інстанції: Дармакука Т.П. Судова колегія Одеського апеляційного

адміністративного суду у складі:

головуючого суддіКоваля М.П.

суддів Потапчука В.О.

Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, Управління праці та соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації Одеської області на постанову Любашівського районного суду Одеської області від 18 травня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації Одеської області, Управління державного казначейства в Любашівському районі Головного управління державного казначейства України в Одеській області про стягнення недоотриманої суми державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати дії відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, неправомірними; стягнути на її користь заборгованість зі сплати допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку за період часу: з 01.01.2008 року по 31.01.2009 року в сумі 9738,20 грн.

Постановою Любашівського районного суду Одеської області від 18 травня 2009 року позов задоволений частково. Визнано відмову Управління праці та соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації Одеської області в нарахуванні та виплаті позивачу держаної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»на рівні прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - неправомірною. Відповідача зобовязано здійснити нарахування та виплату на користь позивача недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за період з 01.01.2008 року по 31.01.2009 року з урахуванням виплачених сум; в задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним вище судовим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги до суду апеляційної інстанції.

Позивач вважає вищевказане судове рішення таким, що ухвалене без урахування приписів п.4 ч.2 ст.162 КАС України, оскільки судом винесено припис без стягнення з відповідача конкретних сум грошової допомоги. У звязку із цим, позивач просить змінити ч.3 резолютивної частини рішення, змінивши її у відповідності до позовних вимог.

Відповідач просить скасувати вищевказану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та зважаючи на правомірність своїх дій.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а апеляційна скарга позивача залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 198 та п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має двох дітей віком до 3-х років, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації Одеської області та отримує відповідну допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку.

Як вбачається із змісту позовних вимог, предметом оскарження є розмір відповідної допомоги, який не сплачувався належним чином на думку позивача за спірний період.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції припустився помилки задовольняючи позов та стягуючи на користь позивача відповідні кошти за вказаний період з огляду на наступне.

Призначення державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачено статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Статтею 15 зазначеного закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Згідно з п. 23 Розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року № 107, який набрав чинності з 01.01.2008 року були внесені зміни до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановлених для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до приписів абз.1 п. 18 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2001 року № 1751, позивачу нараховується та виплачується допомога, в розмірі передбаченому ст.15 ч.1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»з урахуванням Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік».

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сімкам з дітьми»в редакції Закону №107-17 від 28.12.2007р. встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року - 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім"ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Таким чином, відповідачем була призначена та виплачена відповідна допомоги позивачу у відповідності до норм законодавства чинних на момент здійснення виплат.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, прийнятим у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу ПІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про знесення змін до деяких законодавчих актів України», а також за поданням 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(справа щодо предмета та змісту Закону про Державний бюджет України), яким визнав неконституційними окремі положення цього Закону.

Отже, питання конституційності п.23 Розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»не було предметом розгляду у вищевказаній справі і, відповідно, викладена у цьому пункті редакція Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» була чинною у 2008 році.

Таким чином згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»(в редакції п.23 Розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України») передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Згідно з приписами пункту 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2001 року № 1751 встановлено, що відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці: з 01 січня 2008 року - 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

Статтею 71 Закону України від 26.12.2008 № 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік»встановлено право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Постановою КМ України від 22.02.2008 №57 «Питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми»затверджені зміни, що вносяться до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 N1751 та від 24 лютого 2003 N 250, Постановою КМ України від 11.01.2007 № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми»затверджено Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»не визнавались Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України, а отже є чинними, що доводить правомірність здійснених відповідачем у 2009 році виплат спірної допомоги.

Колегія суддів проаналізувавши викладені вище положення та дослідивши матеріали справи дійшла висновку про те, що позивачу протягом 2008-2009 років зазначена допомога виплачувалась у встановленому законодавством розмірі щомісячно, а отже дії відповідача щодо нарахування та виплати відповідають вимогам Закону.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови, якою слід в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Крім того, відповідно до чинного на момент звернення позивача до суду п. «з»ч.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»ставка державного мита із апеляційних скарг на рішення судів складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що при подачі апеляційної скарги Управлінням праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області не оплачено державне мито, а в даному випадку орган соціального забезпечення від сплати державного мита не звільняється, судова колегія вважає за необхідне стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області судовий збір у встановленому законодавством розмірі.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 постанову Любашівського районного суду Одеської області від 18 травня 2009 року - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації Одеської області на постанову Любашівського районного суду Одеської області від 18 травня 2009 року - задовольнити.

Постанову Любашівського районного суду Одеської області від 18 травня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації Одеської області, Управління державного казначейства в Любашівському районі Головного управління державного казначейства України в Одеській області про стягнення недоотриманої суми державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації Одеської області, Управління державного казначейства в Любашівському районі Головного управління державного казначейства України в Одеській області про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення недоотриманої суми державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - відмовити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації Одеської області судовий збір в розмірі 1,70 гривень (одну гривню 70 коп.) за подачу апеляційної скарги на рахунок № 31114095700008, код бюджетної класифікації 22090200, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк отримувач: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011.

Постанова апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: / М.П. Коваль/

Суддя: / В.О. Потапчук/

Суддя: / Г.В. Семенюк/