Ухвала суду № 21979696, 09.02.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2012 р.Справа № 2-а-6808/10/1470 Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Мавродієва М.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковлева Ю.В.

судді Запорожана Д.В.

судді Жука С.І.

при секретарі Довженко А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вознесенської обєднаної державної податкової інспекції Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СКА»до Вознесенської обєднаної державної податкової інспекції Миколаївської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.08.10 року №0000222301/0,

встановила:

Позивач ТОВ «СКА»30.09.2010 року звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0000222301/0 від 10.08.2010 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що перевірка позивача від 27.07.2010 року проведена незаконно, оскільки період за який вона проводилась перевірявся до цього чотири рази, підстав для повторної перевірки не було і при перевірці відповідач вийшов за межі питань, які поставлені у наказі на проведення перевірки; при проведенні перевірки та прийнятті оспорюваного рішення відповідачем не враховані акти попередніх перевірок та той факт, що по справі №2а-7327/09/1470 Вознесенська МДПІ відмовилась від стягнення з позивача 138702,88 гривень з податку на додану вартість, визнавши відсутність заборгованості позивача; відповідачем не доведено безтоварність операцій з придбання позивачем товару у ТОВ «Баловне»та ТОВ «Агро-транспортне підприємство», оскільки докази оприбуткування товару при перевірці не досліджувались.

Відповідач проти позовних вимог заперечував (а.с.66-68), вказуючи на те, що при перевірці відповідачем встановлено безтоварний характер операцій з придбання позивачем товарів у ТОВ «Баловне»та ТОВ «Агро-транспортне підприємство»(відсутні товарно-транспортні накладні, складські документи, докази наявності транспортних засобів). Податкові накладні оформлені ТОВ «Баловне»з порушенням встановленого порядку (не зазначено одиницю виміру, кількість та ціну поставки). ТОВ «Баловне»визнано банкрутом 11.11.2010 року, свідоцтво платника ПДВ анульоване 27.07.2009 року, а відносно ТОВ «Агро-транспортне підприємство»16.11.2009 року до ЄДР внесено запис про припинення юридичної особи у звязку із банкрутством, свідоцтво платника ПДВ анульоване 20.07.2009 року. За вказаних обставин, відповідач вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000222301/0 від 10.08.2010 року винесено цілком правомірно.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року позов було задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000222301/0 від 10.08.2010 року в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Вознесенська ОДПІ Миколаївської області, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що 07.07.2010 року начальником Вознесенської ОДПІ винесено наказ №354 про проведення, на підставі постанови Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16.06.2010 року, позапланової перевірки ТОВ «СКА», з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з ТОВ «Автоцентр Миколаїв» та ПП «Агробудінвест»за період з 01.04.2008 року по 30.04.2010 року, з 01.06.2008 року по 30.06.2008 року, з 01.08.2008 року по 30.08.2008 року, з 01.03.2009 року по 30.04.2009 року (а.с.52).

У акті перевірки зазначено, що наказ та направлення на проведення перевірки були вручені перевіряючими директору підприємства Іжику С.В. Вказане твердження позивачем не спростовано.

Перевірку проведено в період з 07.07.2010 року по 20.07.2010 року. При цьому перевіряючи були допущені до її проведення.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №2524/23-0121/34580533 від 27.07.2010 року (а.с.17-31), в якому зроблено висновок про порушення позивачем пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено позивачем податок на додану вартість на загальну суму 136608,0 гривень, у т.ч. у березні 2009 року 89886,88 гривень, у квітні 2009 року 46720,84 гривень.

На підставі акту перевірки, 10.08.2010 року Вознесенською ОДПІ (Новоодеське відділення) винесено податкове повідомлення-рішення №0000420037/0, яким позивачу донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 205592,0 гривень, з яких: 136608,0 гривень за основним платежем та 68984,0 гривень штрафних санкцій (а.с.42).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.п.7.4 п.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що у березні позивачем сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних №1-200309 від 20.03.2009 року на суму 419321,25 гривень (ПДВ 69886,88 гривень), №1-070309 від 07.03.2009 року на суму 120000,0 гривень (ПДВ 20000,0 гривень) виписаних ТОВ «Агро-Транспортне Підприємство», а у квітні на підставі податкової накладної №1 від 01.04.2009 року на суму 280325,04 гривень (ПДВ - 46720,84 гривень) виписаної СЗАТ «Баловне».

В обґрунтування свого висновку про безпідставність включення позивачем до податкового кредиту 89886,88 гривень ПДВ по господарських операціях з ТОВ «Агро-транспортне підприємство», відповідач посилається на те, що відсутні документи, які підтверджують факт придбання товару (добрив та пального) у ТОВ «Агро-Транспортне Підприємство»та використання його позивачем у господарській діяльності. Так, на сторінці 9 акту зазначено, що при перевірці не надані акти приймання-передачі товару, товарно-транспортні накладні, подорожні листи; транспортні засоби на підприємстві відсутні, договорі оренди транспортних засобів не надані; приймання товару за кількістю та якістю не відбувалось.

Згідно довідки з ЄДРПОУ (а.с.146), основними видами діяльності позивача є вирощування зернових та технічних культур (КВЕД-01.11.0); змішане сільське господарство (КВЕД-01.30.0); оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин (КВЕД-51.21.0). Отже, закупівля позивачем добрив та дизпалива відповідала характеру його господарської діяльності.

Колегія суддів вважає, що висновок акту перевірки про придбання позивачем товару, який не повязаний з веденням фінансово-господарської діяльності останнього, у акті перевірки та при розгляді справи відповідачем є не обґрунтованим та не доведеним.

Позивач наполягав на тому, що господарські операції з купівлі-продажу мінерального добрива «Амофос»та дизпалива у ТОВ «Агро-транспортне підприємство»дійсно мали місце, їх здійснення підтверджено наданими суду первинними бухгалтерськими документами (видатковими та податковими накладними), оборотними відомостями по рахунках 203 «Паливо»та 208/1 «Матеріали сільськогосподарського призначення»за 2009 рік; актами про використання (списання) мінеральних добрив; обліковими листами тракториста-машиніста із визначенням витрат пального на виконання сільгоспробіт та площею полів, на яких виконувались роботи по внесенню мінеральних добрив (а.с.116-135).

Відповідно до п.3.1.1 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок субєктів господарювання - юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень, які затвердженні наказом ДПА України №584 від 11.09.2008 року (із змінами та доповненнями) (надалі Методичні рекомендації), «…у разі ненадання посадовими особами певних документів на вимогу перевіряючих, працівником підрозділу, відповідального за проведення перевірки, складається письмовий запит на надання необхідних документів, який вручається субєкту господарювання (його посадовій особі). Якщо в подальшому субєктом господарювання не надано відповідні документи, в акті перевірки вказується перелік таких документів та реквізити запиту на їх надання. У разі надання посадовими особами суб'єкта господарювання письмових пояснень щодо встановлених фактів порушень та (або) причин ненадання документів, в акті здійснюється запис про їх отримання та короткий зміст таких пояснень. При цьому письмові пояснення посадових осіб щодо встановлених порушень додаються до акта. Факт відмови посадових осіб субєкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених фактів порушень, та (або) причин ненадання документів також відображається в акті...».

Судом 1-ї інстанції вірно встановлено, що письмовий запит про надання документів, яких не вистачало перевіряючим під час перевірки, не направлявся, відомостей про відмову платника податків надати такі документи в акті не наведено.

За таких обставин, посилання у акті перевірки на відсутність у позивача подорожніх листів, товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі товару та інших документів, що підтверджують реальність господарських операцій, без дотримання встановленої чинним законодавством процедури встановлення таких фактів, є не обгрунтованим.

Наказ про проведення перевірки №354 від 07.07.2010 року передбачав проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «СКА»з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ при здійсненні операцій з ТОВ «Автоцентр Миколаїв»та ПП «Агробудінвест». Це ж зазначено і у вступній частині акту перевірки від 27.07.2010 року. Таким чином, у позивача не було підстав для надання самостійно до перевірки документів, що стосувались взаємовідносин з зовсім іншими підприємствами: ТОВ «Агро-транспортне підприємство»та СЗАТ «Баловне».

Суд 1-ї інстанції, вірно прийняв до уваги надані позивачем оборотні відомості по рахунках 203 «Паливо»та 208/1 «Матеріали сільськогосподарського призначення»за 2009 рік; акти про використання (списання) мінеральних добрив; облікові листи тракториста-машиніста, в якості доказів товарності операцій з поставки мінеральних добрив та дизпалива від ТОВ «Агро-транспортне підприємство».

Будь-яких інших доказів безтоварності вищевказаних операцій відповідачем не надано.

Стосовно ж включення до податкового кредиту суми ПДВ по податковій накладній, яка виписана СЗАТ «Баловне» відповідачем зазначено, що вона оформлена з порушення встановленого пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки не містить одиниці виміру товару, кількість (обєм, обсяг), ціну поставки одиниці продукції без урахування ПДВ.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.5 Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 року (надалі Порядок №165), податкова накладна вважається недійсною лише у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як свідчить акт про анулювання реєстрації платника ПДВ (а.с.77,78) на момент видачі СЗАТ «Баловне»податкових накладних, останнє перебувало на обліку як платник ПДВ, і, відповідно, мало право на видачу податкових накладних. Відсутність реквізитів податкової накладної, які зазначені у акті перевірки не є підставою для визнання її недійсною в розумінні п.5 Порядку №165. Крім того, пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», на який посилається відповідач, не передбачає, що порушення порядку складання податкової накладної виключає право платника податку на включення визначеної у ній суми ПДВ до податкового кредиту.

Позивачем також надані суду докази того, що роботи з обробки полів СЗАТ «Баловне»виконувало, при цьому з використанням мінеральних добрив та дизпалива придбаного у ТОВ «Агро-транспортне підприємство»з цією метою (а.с.136-145).

Посилання відповідача на те, що контрагент позивача СЗАТ «Баловне»знаходиться у процесі банкрутства, а державну реєстрацію ТОВ «Агро-транспортне підприємство»скасовано, а також про скасування їх реєстрації платників ПДВ, відповідно, з 20.07.2009 року та 27.07.2009 року взагалі не має значення для розгляду даного спору, оскільки на момент видачі податкових накладних (07.03.2009 року, 20.03.2009 року та 01.04.2009 року) ТОВ «Агро-транспортне підприємство»та СЗАТ «Баловне»знаходились у ЄДР та мали не скасовані свідоцтва платників ПДВ, тобто мали право на видачу податкових накладних.

Крім того, у акті перевірки №142/1520/34580533 від 22.06.2009 року (а.с.8-12) відповідачем було визначено податкове зобовязання позивача з ПДВ у сумі 138702,88 гривень у звязку з не включенням до податкових зобовязань обсягу реалізації за податковими накладними виписаними покупцям ТОВ «Автоцентр Миколаїв»та ПП «Агробудінвест»(а.с.9). Як вбачається із заперечень відповідача, визначене податкове зобовязання у сумі 138702,88 гривень було закрито відємним значенням по декларації з ПДВ від 21.09.2009 року (а.с.147-151). Податковий кредит по вказаній декларації було сформовано по податкових накладних отриманих від підприємств ТОВ «Агро-транспортне підприємство» та СЗАТ «Баловне»(а.с.67). У акті невиїзної документальної перевірки від 27.02.2010 року зафіксовано погашення позивачем боргу у сумі 136608,0 гривень по податковому повідомленню-рішенню від 22.06.2009 року №0000011650 (а.с.15, 16). Вказані обставини стали підставою для відмови прокуратури від позову до позивача, поданого в інтересах держави в особі Вознесенської ОДПІ про стягнення 138702,88 гривень боргу (а.с.55,56).

Таким чином, станом на 19.01.2010 року відповідач не вважав неправомірним віднесення позивачем 136608,0 гривень до податкового кредиту, оскільки закрив ним податкове зобовязання позивача на суму 138702,88 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність свого рішення під час судового розгляду справи не довів.

Колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов вірного висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000222301/0 від 10.08.2010 року прийняте необґрунтовано, а тому підлягають скасуванню в повному обсязі.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційних скарг суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Вознесенської обєднаної державної податкової інспекції Миколаївської області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СКА»до Вознесенської обєднаної державної податкової інспекції Миколаївської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.08.10 року №0000222301/0 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий:/підпис/Ю.В. Яковлев

Суддя:/підпис/Д.В. Запорожан

Суддя:/підпис/С.І. Жук