Ухвала суду № 21979695, 09.02.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2012 р.Справа № 2-а-5915/11/1470 Категорія: 8.1.1Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковлева Ю.В.

судді Запорожана Д.В.

судді Жука С.І.

при секретарі Довженко А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПДСП-10»до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

Позивач ТОВ «ПДСП-10» 05.09.2011 року звернулось до адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача про донарахування йому недоїмки з податку на додану вартість у сумі 145000 гривень та штрафу 1 гривня.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що ним виконані всі вимоги Податкового кодексу України, але відповідачем протиправно збільшено суму зобовязання.

Відповідач позов не визнав, прийняття спірного рішення пояснив тим, що податковий кредит позивача сформований на підставі податкових накладних, виданих підприємством ТОВ «СТРОЙ-ТЕХНОЛОГІЯ», у ланцюгах постачальників яких є підприємства з ознаками фіктивності, і неможливо підтвердити сплату ними цього податку до бюджету.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва №0011152330 від 27.07.11 року про донарахування ТОВ «ПДСП-10»145000 гривень недоїмки з податку на додану вартість та 1 гривні штрафу.

В апеляційній скарзі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «ПДСП-10»зареєстроване як юридична особа 05.08.04 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради.

Основними видами діяльності ТОВ «ПДСП-10»є будівництво будівель, інші монтажні роботи, діяльність у сфері інжинірингу тощо.

20.09.10 року ТОВ «ПДСП-10»уклало договір генерального підряду №2009/1п з ДП «Миколаївський річковий порт»АСК «Укррічфлот»на будівництво бункеру для перевантаження вагонів з сипучими вантажами. Вартість робіт по договору склала 1809250 гривень (а.с.129).

12.04.11 року ТОВ «ПДСП-10»уклало договір №1204-11 з ТОВ «СТРОЙ-ТЕХНОЛОГІЯ»про надання послуг з демонтажу та монтажу пункту розвантаження зерна (а.с.27).

29.04.11 року ТОВ «ПДСП-10»та ТОВ «СТРОЙ-ТЕХНОЛОГІЯ»підписали акт виконаних робіт та останнє виписало на адресу позивача податкову накладну на суму 650000 гривень, з яких ПДВ 108333,33 гривень (а.с.29).

14.03.11 року ТОВ «ПДСП-10»уклало договір підряду №14/03-2011 з ВАТ «Укрхліббуд»щодо монтажу силосної вежі з анкеровкою на території ТОВ «Бандурський ОЕЗ»(а.с.141). Вартість робіт по договору склала 200000 гривень.

14.09.11 року ТОВ «ПДСП-10»уклало договір про надання послуг №1404-11 з ТОВ «СТРОЙ-ТЕХНОЛОГІЯ»про надання послуг з монтажу силосної вежі (а.с.137).

29.04.11 року ТОВ «ПДСП-10»та ТОВ «СТРОЙ-ТЕХНОЛОГІЯ»підписали акт виконаних робіт та останнє виписало на адресу позивача податкову накладну на суму 90000 гривень, з яких ПДВ 15000 гривень (а.с.139).

12.04.11 року ТОВ «ПДСП-10»уклало договори підряду №1204/1п та №1204/2п з ТОВ СП «Нібулон»по посиленню каркасів норійних вишок №2 та №3 перевантажувального терміналу для зернових та олійних культур (а.с. 68, 88). Загальна вартість робіт по договорам з ТОВ СП «Нібулон»склала 901687,35 гривень.

12.04.11 року ТОВ «ПДСП-10»уклало договір про надання послуг №1204-11-1 з ТОВ «СТРОЙ-ТЕХНОЛОГІЯ», відповідно до якої останньому доручалося провести роботи по реконструкції норійної вишки (а.с. 110).

29.04.11 року ТОВ «ПДСП-10»та ТОВ «СТРОЙ-ТЕХНОЛОГІЯ»підписали акт виконаних робіт та останнє виписало на адресу позивача податкову накладну на суму 130000 гривень, з яких ПДВ 21666,67 гривень (а.с. 113).

Таким чином, протягом квітня 2011 року, ТОВ «СТРОЙ-ТЕХНОЛОГІЯ»надав позивачу послуги загальною вартістю 725000 гривень, з яких 145000 гривень податку на додану вартість.

19.05.11 року ТОВ «ПДСП-10»подало декларацію з податку на додану вартість, до якої включило 145000 гривень, сплачені на користь ТОВ «СТРОЙ-ТЕХНОЛОГІЯ».

22.06.11 року ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва провело документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «СТРОЙ-ТЕХНОЛОГІЯ», за результатами якої було складено Акт №804/23-300/36433420 (а.с. 52).

Під час перевірки, податківці встановили, що ТОВ «СТРОЙ-ТЕХНОЛОГІЯ»по договорам надання послуг з ТОВ «ПДСП-10»наймало субпідрядну організацію, яка виконувала весь комплекс будівельних та монтажних робіт ТОВ «АЛ ИБАА»(а.с. 58).

Оскільки ТОВ «АЛ ИБАА»не подавала податкову звітність, є підозри щодо фіктивності цього підприємства та використання його у схемах щодо мінімізації оподаткування. На цих підставах податківці зробили висновки про нікчемність правочинів, укладених між ТОВ «АЛ ИБАА»та ТОВ «СТРОЙ-ТЕХНОЛОГІЯ»(а.с. 62).

11.07.11 року ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва провела перевірку ТОВ «ПДСП-10» та склала Акт №873/23-300/33084260, в якому посилаючись на попередній акт перевірки ТОВ «СТРОЙ-ТЕХНОЛОГІЯ»визнала нікчемними правочини між останнім та позивачем (а.с. 24 ).

У звязку з тим, що податковим органу зроблено висновки про нікчемність правочинів між ТОВ «ПДСП-10»та ТОВ «СТРОЙ-ТЕХНОЛОГІЯ», як наслідок цього визнано необґрунтованим віднесення до податкового кредиту 145000 гривень, сплачених позивачем на користь ТОВ «СТРОЙ-ТЕХНОЛОГІЯ».

27.07.11 року уповноваженою особою ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва винесено податкове повідомлення-рішення №0011152330 про донарахування ТОВ «ПДСП-10»додаткового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 145000 гривень та 1 гривню штрафу (а.с. 26).

На думку колегії суддів суд 1-ї інстанції обґрунтовано не погодився з висновками податківців щодо нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «ПДСП-10»та ТОВ «СТРОЙ-ТЕХНОЛОГІЯ».

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

ЦК України встановлює, що нікчемними є правочини: у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину (ч.1 ст.219, ч.1 ст.220 ЦК); у разі відсутності схвалення правочину який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ч.2 ст.221 ЦК); правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ч.1 ст.224 ЦК); у разі відсутності схвалення опікуном, правочину, який вчинено недієздатною фізичною особою (ч.1 ст.226 ЦК); а також в інших випадках передбачених ч.1 ст.27, ч.3 ст.121, ч.6 ст.126, ч.3 ст.247, ч.1 ст.249, ч.2 ст.547, ч.3 ст.586, ч.3 ст.614, ч.6 ст.633, ч.2 ст.661, ч.4 ст.698, ч.3 ст.719, ч.4 ст.720, ч.1 ст.739 та іншими статтями ЦК України.

Жодну з цих підстав не може бути застосовано до договорів надання послуг між ТОВ «ПДСП-10»та ТОВ «СТРОЙ-ТЕХНОЛОГІЯ».

Щодо посилання відповідача на ст.228 Цивільного кодексу України - правочин, який порушує публічний порядок, то ця норма також не стосується зазначених договорів. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В постанові Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»№9 від 06.11.09 року зазначено правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок (п.18 постанови Пленуму ВСУ).

Договори на надання послуг з реконструкції норійної вишки, монтажу силосної вежі та демонтажу та монтажу пункту розвантаження зерна за своїм змістом не направлені на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Та обставина, що у ланцюгу постачальників послуг можливо є недобросовісні платники податків, не може бути підставою для визнання нікчемними правочинів.

Акти перевірки відповідача ТОВ «СТРОЙ-ТЕХНОЛОГІЯ»та ТОВ «ПДСП-10»не можуть бути преюдіційними для встановлення нікчемності правочину між ними.

Відповідно до п. «в»п.198.1 Податкового кодексу України право на податковий кредит виникає у підприємства у разі отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України

Датою виникнення права на кредит є або дата списання коштів з банківського рахунку або дата отримання послуг/товару, що підтверджується податковою накладною (п.198.2 ПК України).

Також обовязковою умовою для формування податкового кредиту, відповідно до ст.ст. 198 та 200 ПК України, є наявність податкової накладної, виписаної особою , яка є зареєстрованим платником податку на додану вартість.

При цьому несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Чинним Податковим кодексом України не встановлено обов'язку покупця ще сплачувати ПДВ до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність з негативними наслідками саме щодо цієї особи.

Вказана обставина не є підставною для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній мав усі документальні підтвердження розміру свого кредиту.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційних скарг суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПДСП-10»до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий:/підпис/Ю.В. Яковлев

Суддя:/підпис/Д.В. Запорожан

Суддя:/підпис/С.І. Жук