Постанова № 21979608, 21.12.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2011 р.Справа № 2-а-157/09/1510 Категорія:10.3Головуючий в 1 інстанції: Присакар О.Я. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддіКоваля М.П.,

суддів Потапчука В.О.,

Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду в Одеській області від 18 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області про зобовязання виплатити щорічну разову грошову допомогу,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив зобовязати відповідача здійснити перерахування та виплатити заборгованість за виплатою одноразової грошової допомоги в розмірі 2095 гривень.

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду в Одеській області від 18 червня 2009 року заявлений позов задоволено. Відповідача зобовязати здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену щорічну разову грошову допомогу за 2008 рік в розмірі 2095 гривень.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що одноразова грошова допомога нараховувалася відповідно до чинного законодавства.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи вірність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що Позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Згідно ст. 12 Закону України № 3551-ХІІ від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту з наступними змінами та доповненнями, позивачу щорічної до 5-го травня повинна надаватися одноразова грошова допомога в розмірі 5-ти мінімальних пенсій. Це право на отримання щорічної разової грошової допомоги підтверджується рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 10 рп /2008 року, яким визнано неконституційними зміни, внесені підпунктом «б»підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року № 107-VІ в статтю 12 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», щодо порядку встановлення розмірів виплат щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту».

Абзац 1 частини 1 статті 28 Закону України № 1058 від 09.07.2003 року «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»встановлює, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для особи, яка втратила працездатність.

Згідно ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01 квітня 2008 року складає 481 грн., проте всупереч вказаним вимогам призначення позивачу грошова допомога за 2008 рік виплачена в неповному обсязі, а саме сплачено 310 грн.

Суд першої інстанції враховуючи вищезазначені факти, прийшов до висновку, що сума виплат Позивачу повинна складати: 481 х 5 = 2 405, в звязку з чим, недоплата складає 2 095 грн.

Але судова колегія з цим не погоджується оскільки органи соціального забезпечення на момент виплат керувались чинним на той час Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік», що мав пріоритетне значення перед Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів»від 28.12.2007 року № 107-УІ, постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 року № 183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році», відповідно до закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії та їх соціального захисту»та Закону України «Про жертв нацистських переслідувань», передбачено, що у 2008 році виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій складала 310 грн.

Однак рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 вказана стаття закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік»визнана неконституційною та втратила чинність.

Отже за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Таким чином, дії відповідача по виплаті щорічної грошової допомоги у розмірах, встановлених Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік», не можна визнати неправомірними, оскільки норми вказаних законів мають пріоритет над нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Посилання на рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, яким визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України 2008 рік», відхиляються судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.

На момент виникнення спірних відносин, а саме на дату нарахування і виплати позивачу органами праці та соціального захисту населення відповідних коштів, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»були діючими, а відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В цілому, слід зазначити, що відповідач, здійснивши позивачу виплату грошової допомоги за вказаний період до ухвалення Конституційним Судом України зазначених рішень у розмірі, передбаченому Законами України про Державний бюджет на відповідні роки, положення яких були чинними на момент здійснення такої виплати, виконав взяті державою зобовязання та не порушив прав позивача.

Крім того, відповідно до чинного на момент звернення позивача до суду п. «з»ч.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»ставка державного мита із апеляційних скарг на рішення судів складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що при подачі апеляційної скарги Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області не оплачено державне мито, а в даному випадку орган соціального забезпечення від сплати державного мита не звільняється, судова колегія вважає за необхідне стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області судовий збір у встановленому законодавством розмірі.

Керуючись ст.ст. 195, 196, ; п.3 ч.1 ст. 198; п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду в Одеській області від 18 червня 2009 року задовольнити.

Постанову Ізмаїльського міськрайонного суду в Одеській області від 18 червня 2009 року скасувати та прийняту нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області про зобовязання виплатити щорічну разову грошову допомогу - відмовити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області судовий збір в розмірі 1,7 гривень (одна гриваня 70 коп.) за подачу апеляційної скарги на рахунок № 31114095700008, код бюджетної класифікації 22090200, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк отримувач: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011.

Постанова апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/