Ухвала суду № 21979109, 28.02.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 р. Справа № 84806/09 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання Янош М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2009 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій неправомірними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2009 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулось до суду з позовом до Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій неправомірними та скасування постанов № 13590227 від 06.08.2009 року та постанови від 28.08.2009 року про результат розгляду скарги ГУ ПФУ у Львівській області від 19.08.2009 року №7801-22.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувані постанови прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України та без врахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення.

В процесі судового розгляду судом першої інстанції залучено до участі у справі в якості другого відповідача Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що при прийнятті оскаржуваних постанов відповідач діяв правомірно, а відтак, відсутні підстави для їх скасування.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника ГУ ПФУ у Львівській області, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Львівській області знаходиться виконавчий лист № 2а-1532/08, виданий 24.06.2009 Львівським окружним адміністративним судом, згідно якого Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зобовязано провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.09.2008 року на підставі довідки № 796 від 22.10.2008 року, виданої Львівським інститутом сухопутних військ НУ «Львівська політехніка» та затвердженої Львівським обласним військовим комісаріатом. Стягнення перерахованої пенсії в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Виконавче провадження за вищезгаданим виконавчим документом відкрито постановою від 06.07.2009 року та надано боржнику строк для добровільного виконання судового рішення до 14.07.2009 року. Судове рішення у встановлений строк не виконано.

06.08.2009 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУ юстиції у Львівській області прийнято постанову ВП № 13590227 про накладення на позивача штрафу в розмірі 510 грн. за невиконання судового рішення у встановлений державним виконавцем строк.

Судом першої інстанції також встановлено, що не погоджуючись з вищевказаною постановою, позивачем оскаржено її до начальника ППВР ВДВС ГУЮ, за наслідками розгляду скарги прийнято постанову від 28.08.2009 року, якою у задоволенні скарги відмовлено за безпідставністю.

З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини та наявні у справі докази колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження», у відповідності до вимог ст. 24, ч. 1, 5 ст. 30 якого, держаний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення п»ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону. Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Згідно ч. 1, 3 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», вимоги державного виконавця щодо виконання, зокрема, виконавчих листів, виданих судами, є обов»язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець, на виконання покладених на нього обов'язків, має право, зокрема, вимагати від службових осіб боржників - юридичних осіб відомості та пояснення по фактах невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи інших порушень вимог законодавства про виконавче провадження. Державному виконавцю також надано право застосувати до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, та призначити новий строк виконання.

Відповідно до ч. 1 статті 87 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

Частиною 2 ст. 14 КАС України встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що приймаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу, державний виконавець діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Стосовно доводів про незаконність постанови за наслідками розгляду скарги, то суд першої інстанції вірно встановив, що виконавчий лист № 2а-1532/08/1370 від 24.06.2009 року в цілому відповідав вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Посилання апелянта на відсутність коштів для виконання судового рішення колегія суддів до уваги не бере, оскільки відсутність бюджетного фінансування на виплату підвищення до пенсії не може бути причиною невиконання відповідним субєктом владних повноважень покладених на нього зобовязань, оскільки реалізація особою права, що повязане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2009 року по справі № 2а-5871/09 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: О.Б. Заверуха

Судді: О.М. Гінда

В.В. Ніколін

Повний текст ухвали

виготовлений та підписаний

01.03.2012 року