Ухвала суду № 21978013, 28.02.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 р. Справа № 30924/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Сапіги В.П.

з участю секретаря судового засідання Саламахи О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Чернівці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-31» до Державної податкової інспекції в м. Чернівці про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2010 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільпо-31» звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Чернівці про скасування: податкового повідомлення-рішення від № 0000040350/0 від 22.02.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1735237,0 грн., в тому числі штрафні санкції 1259114,50 грн.; податкового повідомлення-рішення № 0000050350/0 від 22.02.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1360965,00 грн., в тому числі штрафні санкції 680482,50 грн.; податкового повідомлення-рішення № 0000830171/0 від 22.02.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 284905,07 грн., в тому числі штрафні санкції 569810,14 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликається на те, що за період, який перевірявся, в декларацію з податку на прибуток підприємств в рядок 4.1 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» ТОВ «Сільпо-31» включало тільки витрати па придбання товару (Дт281) та витрати на придбання пакувальних матеріалів (Дт204). Витрати на мерчандайзингові та поліграфічні послуги на загальну суму 6940947 грн. у валові витрати ТОВ Сільпо-31» не включало, в звязку з чим висновок ДПІ щодо завищення позивачем валових витрат на загальну суму 694 0947 гри. є безпідставним та необґрунтованим. Зазначені обставини стверджуються деклараціями з податку на прибуток та Аналізами бухгалтерських рахунків 20400000, 28100000 за період, що перевірявся.

Щодо завищення податкового кредиту по податку на додану вартість за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року на суму 1 360965 грн. позивач зазначає, що відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6. цього пункту).

Податкові накладні та Акти виконаних робіт (наданих послуг) складались контрагентами ТОВ «Сільпо-31» по кожній операції та містили всі необхідні реквізити, відповідно до укладених з такими постачальниками договорів. Крім того, зобов'язання за цими договорами були виконані сторонами договорів в повному обсязі, плата була здійснена також щодо всіх договорів.

Позивач звертає увагу, що висновок відповідача про неповне нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, виплачених на користь платників податку, що оподатковуються при її виплаті та за рахунок платників, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 284905,07 грн., є також безпідставним, так як перевірка, яка проводилась ДПІ у ТзОВ «Сільпо-31», не повязана з веденням оперативно-розшукової справи або розслідуванням кримінальної справи, в звязку з чим не було правових підстав для залучення представників податкової міліції до такої перевірки. Відповідач не надав суду належних та достатніх доказів про те, що позивачем велися «подвійні відомості». Під час проведення перевірки працівникам ДПІ надавалися на дослідження відомості по виплаті заробітної плати працівникам, що були підписані головним бухгалтером та директором ТзОВ «Сільпо-31».

Посилання ДПІ на пояснення керуючого магазином ОСОБА_1 є безпідставними, так як вони були відібрані представниками податкової міліції, що, як зазначалося вище, є порушенням Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.02.2010 року № 0000040350/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1735237,0 грн. та штрафних санкцій на суму 1259114,50 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.02.2010 року № 0000050350/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1360965,00 грн. та штрафних санкцій на суму 680482,50 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.02.2010 року № 0000830171/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 284905,07 грн. та штрафних санкцій на суму 569810,14 грн.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що в процесі проведення перевірки ТзОВ «Сільпо-31» надавались всі необхідні документи, які були наявні у ТзОВ «Сільпо-31» та вимагались перевіряючими. Витрати на мерчандайзингові та поліграфічні послуги на загальну суму 6940947 грн. у валові витрати ТОВ Сільпо-31» не включало, в звязку з чим висновок ДПІ щодо завищення позивачем валових витрат на загальну суму 694 0947 гри. є безпідставним та необґрунтованим. Документи щодо отримання позивачем мерчандайзингових та поліграфічних послуг надавались перевіряючим для підтвердження податкового кредиту, який був правомірно сформований по податкових накладних, які складались по договорах з контрагентами ТОВ «Літа-Гео», ТОВ «Євротехнологія», ТОВ «Едельф Гео», ТОВ «Апекс-Гео», ТОВ «Сістайл», ТОВ «Алмар-Гео», ТОВ «Вітеко-Гео». Податкові накладні та Акти виконаних робіт (наданих послуг) складались контрагентами ТОВ «Сільпо-31» по кожній операції та містили всі необхідні реквізити, відповідно до укладених з такими постачальниками договорів. Крім того, зобов'язання за цими договорами були виконані сторонами договорів в повному обсязі, плата була здійснена також щодо всіх договорів. Зазначені договори не розірвані та не визнані нікчемними.

Відповідач не надав суду належних та достатніх доказів про те, що позивачем велися подвійні відомості. Під час проведення перевірки працівникам ДПІ надавалися на дослідження відомості по виплаті заробітної плати працівникам, що були підписані головним бухгалтером та директором ТзОВ «Сільпо-31». Відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятого ним рішення.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Державна податкова інспекція в м. Чернівці оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що для перевірки працівникам податкового органу було надано договори з контрагентами ТОВ «Літа-Гео», ТОВ «Євротехнологія», ТОВ «Едельф Гео», ТОВ «Апекс-Гео», ТОВ «Сістайл», ТОВ «Алмар-Гео», ТОВ «Вітеко-Гео» про надання позивачу мерчандайзингових та поліграфічних послуг. Відповідно до наданих актів виконаних робіт, які є типовими, зазначено, що ТОВ «Сільпо-31» отримало від вищезазначених контрагентів мерчандайзингові послуги на загальну суму 3203894,93 грн., а поліграфічні послуги на загальну суму 3521346 грн. Однак, дослідивши надані первинні документи, працівники податкового органу прийшли до висновку про безпідставність відображених в Деклараціях з податку на прибуток відповідних періодів мерчандайзингових та поліграфічних послуг, отриманих від вищезазначених контрагентів. Виходячи із економічного визначення та змісту мерчандайзингові послуги відносяться до витрат на збут. Вказані заходи при належному їх виконанні спрямовані на збільшення обсягів продажу, що у свою чергу веде до зростання доходів товариства. Натомість, під час проведення перевірки було встановлено, що за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року обсяги реалізації товарів ТОВ «Сільпо-31» не збільшились у кількісному вимірі, а навпаки скоротились. Перевіркою було встановлено, що фактично працівники ТОВ «Літа-Гео», ТОВ «Апекс-Гео», ТОВ «Едельф-Гео», ТОВ «Євротехнологія», ТОВ «Сістайл», ТОВ «Алмар-Гео, ТОВ «Вітеко-Гео» не надавали мерчандайзингові та поліграфічні послуги, що вказані в актах прийому-передачі виконаних робіт.

Представлені для документальної перевірки документи щодо надання мерчандайзингових та поліграфічних послуг не підтверджують факту отримання вказаних послуг товариством «Сільпо-31» від зазначених контрагентів та відповідно зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку. Крім того, в підтвердження вищенаведеного, працівниками ВПМ ДПІ у м. Чернівці листом №552/8/26-003/31 від 25.01.2009 року передано переписку, яка велася по електронній пошті між головним бухгалтером ТОВ «Сільпо-31» та працівниками відділу управлінського та бухгалтерського обліку холдингу щодо «оптимізації» податкових зобовязань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Апелянт звертає увагу, що для підтвердження включення витрат про надання мерчандайзингових та поліграфічних послуг до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Однак, акти приймання-передачі виконаних робіт, наданих ТОВ «Сільпо-31» для перевірки, не містять всі обов'язкові реквізити, передбачені ч.1 та ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 року № 996, а отже і не можуть прийматись до виконання оскільки суперечать вищезазначеним законодавчим та нормативним актам.

Крім того, податковий орган Додатком №2 до заперечення на позовну заяву надав Акт обстеження місцезнаходження суб'єкта підприємницької діяльності за юридичною адресою від 30.12.2009 року, згідно з яким ТОВ «Сільпо-31» протягом 2008-2009 років формувало валові витрати з податку на прибуток та податковий кредит з ПДВ з отриманих мерчандайзингових та поліграфічних послуг від семи підприємств м. Дніпропетровська, п'ять з яких знаходяться за однією юридичною адресою: АДРЕСА_1 (ТОВ «Літа-Гео», ТОВ «Апекс-Гео», ТОВ «Едельф-Гео», ТОВ «Алмар-Гео. ТОВ «Вітеко-Гео»). Однак, за вказаною адресою протягом останніх 50-60 років проживає громадянин ОСОБА_2, який пояснив, за даною адресою не було зареєстровано жодного підприємства.

Апелянт вказує, що у відповідності до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Однак, аналіз зазначених норм говорить про те, що для отримання права на податковий кредит з ПДВ необхідно підтвердити зазначені у податковій звітності суми податкового кредиту належним чином оформленими первинними документами тобто, податковими накладними. На день винесення постанови судом першої інстанції були відсутні первинні документи (договори, акти виконаних робіт, податкові накладні), які підтвердили б взаємовідносини ТОВ «Сільпо-31» з ТОВ «Літа-Гео», ТОВ «Апекс-Гео», ТОВ «Едельф-Гео», ТОВ «Євротехнологія», ТОВ «Сістайл», ТОВ „Алмар-Гео", ТОВ «Вітеко-Гео» по наданню мерчандайзингових та поліграфічних послуг.

Також безпідставним є твердження суду, що відповідач не надав суду доказів того, що перевірка, яка проводилась у ТОВ «Сільпо-31», пов'язана з веденням оперативно-розшукових справ або розслідування кримінальних справ.

Так, у запереченні на позовну заяву, представником ДПІ у м. Чернівці зазначено, що надасться копія постанови про порушення кримінальної справи від 05.03.2010 року порушеної відносно службових осіб ТОВ «Сільпо-31» за ознаками злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України. Крім того, було зазначено, що дозвіл працівникам податкової міліції ДПА в Чернівецькій області щодо огляду, витребування та вилучення бухгалтерських та податкових документів надано постановами Апеляційного суду Чернівецької області від 03.12.2009 року.

Апелянт вказує, що у відповідності до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», перевірки платників податків органами податкової міліції проводяться у порядку, встановленому Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», Кримінально-процесуальним кодексом України, іншими законами України. Підпунктом 24 ст. 11 Закону України «Про міліцію» надається право вимагати від матеріально відповідальних і службових осіб підприємств, установ і організацій відомості та пояснення по фактах порушення законодавства. Відповідно до ст.8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативним підрозділам, для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, надається право опитувати осіб.

Також, апелянт не погоджується з безпідставним твердженням суду про те, що посилання відповідача, як на докази на пояснення та інші дані, отримані представниками податкової міліції є безпідставними, оскільки таке їх отримання і використання в ході перевірки є порушенням ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Таке твердження суду спростовується саме нормами ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а також п.1.23 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затвердженого наказом ДПА України №355 від 27.05.2008 року. У відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведені планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. У звязку з наведеним дії працівників податкової служби відповідають нормам чинного законодавства,

Крім того, в ході проведення перевірки та згідно вилучених документів встановлено, що заробітна плата найманим працівникам ТОВ «Сільпо-31» виплачувалась по двох відомостях, що підтверджено поясненням керуючого ОСОБА_1 від 18.12.2009 року, який засвідчив, що ним особисто дані відомості передавалися начальнику відділу охорони для виплати заробітної плати, які він перед цим роздруковував з власного комп'ютера, доступ до якого мав лише він. Вищевказані «чорні відомості» по виплаті заробітної плати, в електронному вигляді за вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року та січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2009 року, які знаходяться на системних блоках до комп'ютера: заводський №295480 та №88193, які були вилучені 18.12.2009 року та в паперовому вигляді за березень та вересень 2009 року, використані під час проведення перевірки для визначення реального розміру заробітної плати, тобто включаючи розмір заробітної плати виплачений, як по «чорній», так і по «білій» відомості. Внаслідок здійсненого перерахунку по так званих «білих» та «чорних» відомостях виникла недоплата податку з доходів фізичних осіб (найманих працівників), а саме встановлено 2290 випадків виплати доходів найманим працівникам по «чорній відомості», в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 284905,07 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що в період з 23.11.2009 року по 17.06.2009 року посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Чернівці було проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Сільпо-31» - основним видом діяльності якого є роздрібна торгівля продуктами в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року.

За результатами проведеної перевірки було складено Акт про результати планової виїзної перевірки від 10.02.2010 року за № 360/23-1/32652113, відповідно до якого було визначено заниження: податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1735237,00 грн.; податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1360965,00 грн.: податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 284905,07 грн.

Позивач не погодився з висновками, викладеними в Акті, в зв'язку з чим 09.02.2010 року подав заперечення на Акт перевірки. За результатами розгляду заперечень, ДПІ у м. Чернівці дійшла висновку, що вказані заперечення є необґрунтованими, а висновки, викладені в Акті перевірки відповідають чинному законодавству.

Згідно п. 3.1.2 Акту перевірки повноти визначення валових витрат за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року встановлено його завищення в сумі 6940947 грн., в тому числі: за 3 квартал 2008 року в сумі 1496950 грн.; за 4 квартал 208року в сумі 1072830 грн.; за 1 квартал 2009 року в сумі 1800063 грн.; за 2 квартал 2009 року в сумі 1820430 грн.; за 3 квартал 2009 року в сумі 750674 грн. Встановлено також порушення п.п 5.2.1 п.п. 5.3.9 п. 5.2. п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 1735237 грн. Зокрема зазначено, що суб'єктом господарювання безпідставно віднесено витрати по поліграфічних та мерчандайзингових послугах по наступним контрагентам: ТОВ «Літа-Гео», ГОВ Євротехнологія», ТОВ «Едельф Гео», ТОВ «Апекс-ГЕО», ТОВ «Сістайл», ТОВ «Алмар-ГЕО», ЕОВ «Вітеко-ЕЕО» на загальну суму 6940947 грн.

Перевіркою задекларованого податкового кредиту по податку на додану вартість за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року встановлено його завищення на загальну суму 1388191 грн. На підставі зазначеного, згідно з висновками Акту перевірки ДНІ у м. Чернівці встановлено порушення п.п 7.4.1 п.п. 7.4.4. п.п.7.4.5 п. 7.4. Закону України «Про податок на додану вартість2, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 1 360 965 грн.

Крім того, в ході проведення перевірки посадовими особами ДПІ встановлено, що заробітна плата працівникам виплачувалась по двох відомостях. Таке порушення, на думку ДПІ, підтверджується інформацією, наданою керуючим магазином ОСОБА_1, «чорними відомостями», що містились на вилучених системних блоках комп'ютера. В Акті зазначається, що працівниками ВГІМ ДПІ у м. Чернівці передано переписку електронною поштою, виявлену на системних блоках, вилучених протоколом огляду місця події від 18.12.2009 року. В результаті неповного нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 284905,07 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем були винесені спірні податкові повідомлення-рішення: № 0000040350/0 від 22.02.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1735237,0 грн., в тому числі штрафні санкції 1259114,50 грн.; № 0000050350/0 від 22.02.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1360965,00 грн., в тому числі штрафні санкції 680482,50 грн.; № 0000830171/0 від 22.02.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 284905,07 грн.,в тому числі штрафні санкції 569810,14 грн.

Згідно пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, ін.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 вищевказаного Закону).

Судом встановлено, що за період, який перевірявся, в декларацію з податку на прибуток підприємств в рядок 4.1 «Витрати на придбання товарів(робіт, послуг)» ТОВ «Сільпо-31» включало тільки витрати па придбання товару (Дт281) та витрати на придбання пакувальних матеріалів (Дт204). Витрат на мерчандайзингові та поліграфічні послуги на загальну суму 6940947 грн., в валові витрати ТОВ Сільпо-31» не включало. Зазначені обставини стверджуються оборотно-сальдовими відомостями за період, що перевірявся з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року, з яких вбачається, що позивач не відносив до валових витрат витрати, повязані з мерчандайзинговими та поліграфічними послугами по договорам з контрагентами ТОВ «Літа-Гео», ТОВ «Апекс-Гео», ТОВ «Едельф-Гео», ТОВ «Євротехнологія», ТОВ «Сістайл», ТОВ «Алмар-Гео», ТОВ «Вітеко-Гео».

На думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що витрати, які проводились ТОВ «Сільпо-31» в зв'язку з наданням мерчандайзинговими та поліграфічними послугами до складу валових витрат позивачем не включались, отже висновок ДПІ щодо завищення позивачем валових витрат на загальну суму 6940947 грн. є безпідставним, а податкове повідомлення-рішення від 22.02.2010 року № 0000040350/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1735237,00 грн. та штрафних санкцій на суму 1259114,50 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно пп.7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього ж Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп.7.5.1. п.7.5. ст.7 вказаного Закону, датою виникнення права платника податку па податковий кредит вважається дата здійснення першої з наступних подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не потверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6. цього пункту).

Під час проведення перевірки посадовим особам ДПІ на перевірку працівникам податкового органу було надано укладені договори ТОВ «Сільпо-31» з ТОВ «Літа-Гео», ТОВ «Апекс-Гео», ТОВ «Едельф-Гео», ТОВ «Євротехнологія», ТОВ «Сістайл», ТОВ «Алмар-Гео», ТОВ «Вітеко-Гео» про надання мерчандайзингових та поліграфічних послуг.

Відповідно до укладених договорів з постачальниками продукції, яка реалізовується в магазинах, товариство бере на себе зобов'язання забезпечити реалізацію поставленого товару, від чого залежить прибуток як постачальників продукції, так і товариства. З цією метою товариство зобов'язується забезпечити відповідний асортимент та достатню кількість товару в магазинах, здійснювати контроль за наявністю товару в таких магазинах, забезпечувати наявність спеціального фірмового обладнання: холодильників, стелажів, полиць, тумб, виставкових стійок; забезпечувати найбільш прийнятне та вигідне, згідно побажань постачальників товарів, викладення та розміщення товару в магазинах, здійснювати інструктаж продавців магазинів щодо споживчих характеристик товару, методів мотивації споживачів. Крім того, Товариству необхідно вирішувати певні питання цінової політки, визначати граничну торговельну надбавку, здійснювати аналіз показників продаж, а також виконувати інші дії, необхідні для належного збуту товару. Для забезпечення мерчандайзингових заходів (перелік яких зазначений в договорах про надання мерчандайзингових послуг), товариство укладає договори мерчандайзингових послуг з підприємствами, які спеціалізуються на цьому та надають такі послуги, оскільки власних можливостей у товариства, не вистачає.

Вказані договори не розірвані не визнані нікчемними. Відповідачем не надано доказів про притягнення посадових осіб товариств контрагентів до відповідальності за фіктивне підприємництво чи інші правопорушення.

Відповідно до наданих актів виконаних робіт ТОВ «Сільпо-31» отримало від вищезазначених контрагентів мерчандайзингові послуги на загальну суму 3203894,93 грн. та поліграфічні послуги на загальну суму 3521346 грн. Податкові накладні та акти виконаних робіт (наданих послуг) складались контрагентами ТОВ «Сільпо-31» по кожній операції та містили необхідні реквізити, відповідно до укладених з такими постачальниками договорів. Крім того, зобов'язання за цими договорами були виконані сторонами договорів в повному обсязі, плата була здійснена також щодо всіх договорів. Факт отримання мерчандайзингових та поліграфічних послуг підтверджується Актом про результати планової виїзної перевірки від 10.02.2010 року № 360/23-1/32652113, в якому міститься перелік наявних у ТзОВ «Сільпо-31» Актів приймання-передачі та податкових накладних по вказаним операціям.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок відповідача щодо завищення податкового кредиту по податку на додану вартість за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року на загальну суму 1360965 грн, є безпідставним, а податкове повідомлення-рішення від 22.02.2010 року № 0000050350/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1360965,00 грн. та штрафних санкцій на суму 680482,50 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно п.3.5.1. Акту перевірки працівниками ДПІ виявлено неповне нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходу фізичних осіб за період, що перевірявся, в результаті чого донараховано податок з доходу фізичних осіб в сумі 284905,07 грн., так як заробітна плата найманим працівникам ТОВ «Сільпо-31» виплачувалась по двох відомостях. Зазначені обставини, на думку ДПІ, підтверджуються поясненнями керуючого ОСОБА_1, «чорними відомостями» по виплаті заробітної плати, що містились на вилучених системних блоках компютера.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання відповідача на пояснення працівників ТзОВ «Сільпо-31», які були відібрані працівниками податкової міліції та на дані, отримані з вилучених системних блоків не слід брати до уваги, оскільки такі не повязані з веденням оперативно-розшукової справи або розслідуванням кримінальної справи, порушеної стосовно платника податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні.

Згідно з ст. 11 -1 Закону України «Про державні податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не повязані з веденням оперативно-розшукової справи або розслідуванням кримінальної справи, порушеної стосовно платника податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні.

Перевірка, яка проводилась ДПІ у ТзОВ «Сільпо-31» не була повязана з веденням оперативно-розшукової справи або з розслідуванням кримінальної справи, а отже не було правових підстав для залучення представників податкової міліції для такої перевірки, та відповідно не має правових підстав для використання в Акті перевірки інформації, отриманої представниками податкової міліції з порушенням вимог діючого законодавства. В матеріалах справи знаходиться копія постанови про порушення кримінальної справи від 05.03.2010 року, однак кримінальна справа була порушена вже після проведення перевірки, яка тривала з 23.11.2009 року по 03.02.2010 року і за результатами якої було складено акт від 10.02.2010 року. Крім того, зазначена постанова СВПМ ДПА в Чернівецькій області про порушення кримінальної справи відносно службових осіб ТзОВ «Сільпо-31» була скасована постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 травня 2010 року.

Згідно п.8 ст.19 Господарського кодексу України забороняється вимагати від субєктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом.

У звязку з наведеним, журнал реєстрації відряджень та матеріали відеоспостереження, на які посилається відповідач, не є первинним документом підприємства, а отже не можуть підтверджувати факт здійснення господарських операцій зокрема факт надання мерчандайзингових та поліграфічнихпослуг. Знаходження контрагентів ТзОВ «Сільпо-31» за однією юридичною адресою не є порушенням жодного нормативно-правового акту та не може підтверджувати або спростовувати жодних обставин.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-31» до Державної податкової інспекції в м. Чернівці про скасування податкових повідомлення-рішення, а доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Чернівці залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року у справі № 2а-1279/10/2470 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-31» до Державної податкової інспекції в м. Чернівці про скасування податкового повідомлення-рішення без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

В.П. Сапіга

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 02.03.2012 року.