Ухвала суду № 21977626, 01.03.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 р. Справа № 86638/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Заверухи О.Б., Гінди О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Комунального підприємства «Аеропорт-Хмельницький» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.10.2009 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому до Комунального підприємства «Аеропорт-Хмельницький» про стягнення заборгованості по страхових внесках, -

ВСТАНОВИЛА :

У вересні 2009 року Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому звернулось до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Аеропорт-Хмельницький» про стягнення заборгованості по страхових внесках в сумі 48152,45 грн., в звязку з недотримання страхувальником вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В позові Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому покликається на те, що відповідно до вимог ст.ст. 14, 18, 20, 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду. Базовим періодом для відповідача є календарний місяць. При цьому страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та / або не сплачені страхувальниками у строки, встановлені ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та фінансових санкцій. Про нарахування пені та накладення штрафів, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом 3-х робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику.

Аналізуючи наведені правові норми, суд приходить до висновку, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування; на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншими законодавчими актами не можуть встановлюватись пільги з нарахування і сплати таких внесків або звільнення від сплати.

Оскаржуваною постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.10.2009 року позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому до Комунального підприємства «Аеропорт-Хмельницький» про стягнення заборгованості по страхових внесках - задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Законом №1058, а саме статтею 106, дійсно передбачені випадки застосування фінансових санкцій до страхувальників (пункт 9), а також положення про зарахування сум, що сплачуються страхувальниками в рахунок сплати сум недоїмки, пені і фінансових санкцій в порядку календарної черговості їх виникнення (пункт 5). Сам по собі факт наявності і використання такого принципу зарахування коштів не є порушенням прав господарюючого суб'єкта, так як може використовуватись для внутрішньої статистики відповідача. Але суть факту порушення прав полягає в тому, що використовуваний відповідачем спосіб і порядок зарахування коштів є основою нарахування пені, фінансових санкцій, і реалізовується таким чином, що зарахування коштів страхувальників, а відповідно і нарахування пені, фінансових санкцій здійснюється без врахування абсолютного права власника коштів самостійно і одноособово розпоряджатись власними коштами за власним розсудом, самостійно визначати черговість сплати пенсійних зборів за конкретний базовий звітний період, спрямовувати такі кошти на погашення певної і конкретно визначеної суми недоїмки, пені, фінансової санкції за певний період.

Використовуючи зазначений вище принцип, відповідач, незважаючи на призначення платежу, що вказується в кожному платіжному дорученні (платіжному документі) позивача , всі кошти зараховує, виходячи з принципу зарахування коштів на погашення сум недоїмки, пені, фінансових санкцій в порядку календарної черговості їх виникнення. При цьому нарахування пені, фінансових санкцій відбувається не за фактом несплати зборів за відповідний базовий звітний період, що визначається положеннями Закону №1058, а за принципом наявної заборгованості (несплати), що існує "в календарному розрізі". Це в свою чергу призводить до подвійного застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій, а саме до притягнення до юридичної відповідальності двічі, що суперечить положенню ст. 61 Конституції України.

Такий порядок нарахування пені і фінансових санкцій в кінцевому результаті має наслідком притягнення двічі до юридичної відповідальності і призводить до неправомірного застосування фінансових санкцій до суб'єкта господарювання, спричиняючи збитки, і до.

Випадки подвійного притягнення до відповідальності у вигляді нарахування пені і фінансових санкцій полягають в тому, що кошти, сплачені страхувальником як пенсійний збір за відповідний місяць, наприклад, за квітень, зараховуються як сплата недоїмки в порядку календарної черговості її виникнення, наприклад, за січень. Кошти, спрямовані в подальшому на сплату недоїмки за травень, червень тощо, відповідно зараховуються на лютий, березень відповідно. Таким чином, навіть при наявній несвоєчасній сплаті коштів лише за січень-березень, нарахування пені і фінансових санкцій здійснюється відповідачем не тільки за несвоєчасність сплати зборів за січень-березень, але й за всі наступні місяці. В такій схемі нарахування пені і фінансових санкцій не враховується чітке положення Закону №1058 про базовий звітний період, а за основу нарахування пені і фінансових санкцій використовується тільки календарність виникнення недоїмки, що і призводить до притягнення до юридичної відповідальності двічі. Окрім цього, розрахунок вищезгаданої суми заборгованості проводився на підставі розрахунків за попередні періоди, які в свою чергу є не вірними та питання щодо їх обґрунтованості розглядається на даний момент Верховним Судом України.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи позов Товариства з обмеженою відповідальністю мале підприємство «Компанія Овакко ЛТД» суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст.ст. 14,15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до Пенсійного фонду України є роботодавці-підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством.

Відповідно до ст.17 вищезазначеного Закону, відповідач являється платником збору на обов'язкове пенсійне страхування в м. Хмельницькому та відповідно, як платник страхових внесків, зобов'язане нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, так як страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України.

Відповідно до п.6 ст.20 Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Станом на 03.08.2009 року у відповідача утворилася заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, яка становить 48152,45 грн.(внески: 33,2%-45307,01 грн., 2%-2845,44 грн.).

Дана сума заборгованості підтверджується карткою особового рахунку, корінцем вимоги від 03.08.09р., розрахунками суми страхових внесків за квітень-червень 2009року поданих Комунальним підприємством «Аеропорт-Хмельницький» до УПФ України в М.Хмельницькому. Незважаючи на те, що відповідачу виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмка по внесках 70675,45грн.), отримання якої КП «Аеропорт-Хмельницький» підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 07.08.09р., протягом 10 днів із дня її отримання, ним не сплачено зазначену суму та не оскаржено її до суду.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач, КП «Аеропорт-Хмельницький», як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (код ЄДРПОУ 21324586).

Станом на 03.08.2009 року у відповідача утворилася заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, яка становить 48152,45 грн.(внески: 33,2%-45307,01 грн., 2%-2845,44 грн.).

Дана сума заборгованості підтверджується карткою особового рахунку, корінцем вимоги від 03.08.09р., розрахунками суми страхових внесків за квітень-червень 2009року поданих Комунальним підприємством «Аеропорт-Хмельницький» до УПФ України в М.Хмельницькому.

Незважаючи на те, що відповідачу виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмка по внесках 70675,45грн.), отримання якої КП «Аеропорт-Хмельницький» підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 07.08.09р., протягом 10 днів із дня її отримання, ним не сплачено зазначену суму та не оскаржено її до суду.

Відповідно до ст.17 вищезазначеного Закону, відповідач являється платником збору на обов'язкове пенсійне страхування в м. Хмельницькому та відповідно, як платник страхових внесків, зобов'язане нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, так як страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України.

Відповідно до п.6 ст.20 Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно п. 6 ст. 17 вищезазначеного Закону, платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до п. 6 ст. 20 даного Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів приходить до висновку, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування; на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншими законодавчими актами не можуть встановлюватись пільги з нарахування і сплати таких внесків або звільнення від сплати.

З урахуванням викладеного, вимоги Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Хмельницькому про стягнення заборгованості по страхових внесках прийняті відповідачем правомірно, з дотриманням вимог Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Аеропорт-Хмельницький» залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.10.2009 року у справі № 2а-8248/09 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.Б. Заверуха

О.М. Гінда