Ухвала суду № 21977268, 15.02.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2012 р. Справа № 28995/10/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Ліщинського А.М., Улицького В.З.,

за участі секретаря судового засідання Стецків І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Юнам» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юнам» до Державної податкової інспекції в Пустомитівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2010 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Юнам» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000622350/0 від 12.05.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в загальній сумі 102461,00 грн., в тому числі основний платіж 68307 грн., штрафні санкції 34154 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2009 року у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Юнам» до Державної податкової інспекції в Пустомитівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000622350/0 від 12 травня 2009 року відмовлено.

Вказану постанову суду в апеляційному порядку оскаржив позивач, який в поданій апеляційній скарзі, вважаючи постанову незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в звязку з чим просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що анулювання 29.07.2009 року свідоцтва ПП «Карат», як платника податку на додану вартість, жодним чином не можу вплинути на право позивача щодо формування податкового кредиту стосовно правовідносин з ПП «Карат» за березень 2008 року. Також зазначає, що у позивача, як платника податку, згідно з чинним законодавством на законних підставах виникло право на податковий кредит на підставі придбання у ТОВ МВВФ «Енергетик» котла водогрійного КСВа-2,0 (ЭКО) на суму 148703 грн. з ПДВ, яке він і реалізував відобразивши суму податку на додану вартість у складі податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2007 року та січень 2008 року. З посиланням на норми ч. 1 ст. 334 ЦК України зазначає, що у позивача як покупця за договором поставки (який не містив жодних особливих умов з цього приводу), право власності на котел водогрійний КСВа-2,0 (ЭКО) виникає з моменту передачі йому вказаного котла продавцем та засвідчується видатковою накладною № Э-00000174 від 10 серпня 2007 року на підставі якої і передавався котел від ТОВ «Енергетик» до позивача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, суд не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Державної податкової інспекції в Пустомитівському районі Львівської області проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Юнам» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року.

За результатами перевірки складено Акт від 23.04.2009 року за № 411/230/25239357, згідно якого встановлено завищення підприємством податкового кредиту на суму 68307,09 грн., в тому числі за серпень 2007 року 14666,33 грн., березень 2008 року 39612,13 грн., липень 2008 року 3911,13 грн., січень 2008 року 10117,5 грн. задекларованих позивачем показників рядку 10.1 Декларації.

На підставі вищевказаного Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000622350/0 від 12.05.2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 102461 грн., в тому числі основний платіж 68307 грн., штрафні (фінансові) санкції 34154 грн.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно погодився із висновками податкового органу щодо порушення позивачем вимог п. 1.4, п.п. 7.2.1, п. 7.2, п.п. 7.2.6, п.п. 7.2.3, п. 7.2, п.п. 7.2.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення рішення № 0000622350/1 від 17.07.2009 р., виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнам» є юридичною особою, зареєстроване Пустомитівською районною державною адміністрацією 18.11.1997 р., код ЄДРПОУ 25239357.

Згідно матеріалів справи, під час проведення перевірки встановлено, що одним із постачальників товариства з обмеженою відповідальністю «Юнам» відповідно до розшифровок податкового кредиту в розрізі контрагентів є приватне підприємство «Карат» (ЄДРПОУ 32993155), яке перебуває на обліку Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області.

Як вбачається з податкових накладних за березень 2008 року приватним підприємством «Карат» надавалися товариству з обмеженою відповідальністю «Юнам» ряд послуг (від налагодження та програмування процесорних плат, профілактичне обслуговування та повірки газових лічильників, монтажу обладнання, налагодження і здачі системи, ремонт мікросхем та ін. послуги згідно Договору, який позивачем не представлено) та поставлено товари (газові лічильники, клапани електромагнітні відсікаючі, резистори, плати блоків живлення, конденсатори, датчики тиску та температури, барєри іскрозахисту, клей, лазерний принтер, карнизи, екофарби, плитку облицювальну та ін.) Оплата за надані послуги та отримані товари здійснювалась як шляхом безготівкового, так і готівкового розрахунків. Податок на додану вартість згідно накладних за березень 2008р. включено у Декларацію по ПДВ за березень 2008 року в розмірі 39612,130 грн. Проте, приватним підприємством «Карат» податкове зобовязання за березень 2008 року не декларувалось, а з серпня 2008 року податкову звітність до органів податкової служби не подає.

Жодних документів, які б підтверджували транспортування зазначених товарів від продавця ПП «Карат» позивачем не представлено. Натомість ним надано податкові накладні про продаж товарів товариством з обмеженою відповідальністю «Юнам» різним контрагентам (ВАТ «Промприлад», ПТМ «Ковельтепло», ПП «Львів-металбуд», ПП «Квінтек», ВАТ «Львівська пивоварня», ТОВ «Глобал Тобако Інтернейшен», ВБФ «Потенціал», ПП «Едель» та ін.), які за номенклатурою співпадають з товарами, отриманими від приватного підприємства «Карат». Однак, такі накладні не засвідчують, що це є саме тими товарами, які придбано позивачем у приватного підприємства «Карат», так як надання означених послуг та поставка таких товарів є основним видом діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Юнам».

В актах здачі-приймання робіт (надання послуг), наданих товариством з обмеженою відповідальністю «Юнам», згідно яких позивачем надано послуги з монтажу обладнання, налагодження обладнання і здачі системи, повірки газових лічильників, відлагоджування та програмування процесорних плат, наладки плати інтерфейсів, програмування мікросхем блока живлення, ВАТ «Прилуки», ВАТ «Промприлад», СГ ТОВ «Тера», ЛМКП «Львівтеплоенерго» ДГТО «Львівська залізниця» ВП станція Луцьк не зазначено місця надання послуг та прізвища, імя, по батькові уповноважених осіб, підписи яких значаться в актах як замовників послуг. Крім того, зазначені Акти, не підтверджують факт надання послуг між контрагентами товариством з обмеженою вілдповідальністю «Юнам» та приватним підприємством «Карат», а засвідчують надання послуг товариством з обмеженою відповідальністю «Юнам» іншим підприємствам.

В силу норм ст. ст. 901, 902 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно Листа Державної податкової інспекції в Жовківському районі Львівської області №7450/8/10-0 від 28.05.2010 року станом на 28.05.2010р. приватне підприємство «Карат» не зареєстроване як платник податку на додану вартість, його свідоцтво було анульоване 29.07.2009р. у звязку з неподанням декларації протягом року. За юридичною адресою приватне підприємство «Карат» не знаходиться. Тому Державною податковою інспекцією було застосовано до нього арешт активів, проте станом на 28.05.2010 року, працівників податкової інспекції до перевірки не допущено, документи щодо діяльності підприємства за період 01.01.05р. 31.12.2007р. не подано.

Докази, представлені позивачем суду є одними з документів, що дають право на формування податкового кредиту і є обовязковими, проте не вичерпними, оскільки предметом доказування є обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтування визначення податкового кредиту.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем не доведено первинними документами правильність формування податкового кредиту стосовно правовідносин з приватним підприємством «Карат».

З Акту перевірки також вбачається, що підприємство зайво включило до складу податкового кредиту вписані податкові накладні в реєстр отриманих податкових накладних за липень 2008 року на суму 3911,13 грн. без підтверджуючих первинних документів, а саме податкових накладних по контрагенту ПП «Киричук» №00001006 від 08.07.2008р. на суму 13313,66 грн. ПДВ 2218,94 грн. та №1016 від 25.07.2008р. на суму 10153,15 грн. ПДВ 1692,19 грн.

У відповідності до реєстрів отриманих податкових накладних вказані суми ПДВ підприємством було включено до податкового кредиту без наявних податкових накладних , що призвело до завищення податкового кредиту в липні 2008р. на суму 3911,13 грн.

Відповідно до пп.7.5.1 та 7.5.3 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої події: або дата списання коштів із банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Позивачем вказаних податкових накладних не представлено, не надано жодних документів, які б підтверджували подання позивачем скарги до органів податкової інспекції скарги на приватне підприємство «Киричук» про відмову у наданні зазначених первинних документів.

Перевіркою також встановлено, що згідно даних банківських виписок та наявних у матеріалах справи накладних позивачем за період липень-серпень 2007р. (18.07.2007р., 06.08.2007р, 08.08.2007р.) здійснено попередню оплату в розмірі 100% за котел на користь ТзОВ МВВФ «Енергетик» в сумі 148703 грн. з ПДВ.

За наслідками здійснення даного платежу товариством з обмеженою відповідальністю «Юнам» отримано податкові накладні № 222 від 18.07.2007р. на суму 60705 грн., № 255 від 06.08.200р. на суму 84300 грн., № 256 від 08.08.2007р. на суму 3698 грн.

Дані податкові накладні були вписані до реєстру отриманих податкових накладних за серпень 2007 року та січень 2008 року, а сума податку на додану вартість відображена у складі податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2007 року та січень 2008 року.

Згідно довідки від 12.06.2009 року №2286/23-006 про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ МВВФ «Енергетик», товариство з обмеженою відповідальністю «Юнам» отримало товар котел водогрійний КСВа-2.0 ЄКО) згідно довіреності директором підприємства ОСОБА_2, накладна № Є-00000174 від 10.08.2007р.

Однак, зазначена операція не знайшла свого відображення в бухгалтерському обліку товариства з обмеженою відповідальністю «Юнам», що також було підтверджено в судовому засіданні представником позивача та поданим в судовому засіданні позивачем листом товариства з обмеженою відповідальністю «Юнам» №12/211 від 17.09.2009р., з якого вбачається, що позивач визнає факт отримання товару від ТзОВ МВВФ «Енергетик» та його не оприбуткування через непередання документів у бухгалтерію позивача.

Крім того, позивачем підтверджено, що з періоду серпень 2007р. по вересень 2009 року даний котел знаходився на відповідальному зберіганні на відкритому акціонерному товаристві «Промприлад» у м. Івано-Франківськ згідно угоди від 09.04.2007р., а у вересні 2009р. його було реалізовано приватному підприємству «Львів-металбуд».

Відповідно до п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в податковому обліку під терміном «відповідальне зберігання» мається на увазі господарська операція платника податку, що передбачає передання згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій особі без права їх використання у господарському обороті такої фізичної чи юридичної особи, з подальшим поверненням цих матеріальних активів платнику податку без зміни їх якісних або кількісних характеристик.

Згідно із пп. 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» операція з передачі майна у схов (відповідальне зберігання та операція з повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику не є обєктами оподаткування ПДВ.

Крім того, на підставі п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначені операції не відносяться до операцій з поставки товарів, зокрема не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» - це основний рахунок, що відображає взаємини підприємства зі сторонніми підприємствами, організаціями й установами по операціях, повязаних із придбанням (одержанням) товарно-матеріальних цінностей (далі ТМЦ), робіт і послуг. Такі сторонні підприємства, організації й установи іменуються постачальниками (поставляють ТМЦ, виконують роботи чи надають послуги) чи підрядчиками (виконують роботи, як правило будівельні, на правах підрядчика). Розрахунки з вітчизняними й іноземними постачальниками і підрядчиками, а так само з постачальниками і підрядчиками, що входять разом з підприємством в одну промислово-фінансову групу (далі ПФГ) здійснюються окремо на відповідних субрахунках 63 рахунка: 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"; 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками"; 633 "Розрахунки з учасниками ПФГ".

По кредиту рахунка 63 відображається заборгованість підприємства перед постачальниками і підрядчиками, що виникає в момент одержання підприємством від них ТМЦ, виконаних робіт чи наданих послуг. По дебету рахунка відображається зменшення заборгованості шляхом оплати підприємством отриманих від постачальників і підрядчиків ТМЦ, робіт і чи послуг, наприклад, у результаті предявлення претензій і повернення товару і т.п.

Загальна сума товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) за документами, неоплаченими в поточному і в попередніх місяцях, має відповідати кредитовому сальдо рахунка 63. Дебетове сальдо рахунка 63 показує, що платіжні документи оплачено, а товарно-матеріальні цінності не одержано.

Як передбачено пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Валові витрати виробництва та обігу, згідно п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В Акті перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Юнам» встановлено, що згідно даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками контрагент ТзОВ МВВФ «Енергетик» станом на 01.01.2009р. рахується дебетове сальдо в сумі 148703 грн. як заборгованість щодо виданих авансів, та неотриманих товарів, хоча фактично товар було позивачем отримано.

Таким чином, документально підтверджено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Юнам» не було відображено отримання товару від ТзОВ МВВФ «Енергетик», тобто згідно п.1.4 Закону України «Про податок на додану вартість» до позивача не перейшло право власності на цей товар, а наведена у податкових накладних та платіжних дорученнях інформація про суть операції не дає змоги встановити звязок цих витрат з господарською діяльністю підприємства, що призвело до несвоєчасного внесення чистої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету на загальну суму 24783,83 грн., чим порушено п.1.4, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.3 п.7.2, п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Враховуючи, що позивач право на податковий кредит, належним чином не підтвердив суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність заявлених позовних вимог та вірно відмовив задоволені таких.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Юнам» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року у справі № 2а-7/10 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя А.М. Ліщинський

суддя В.З. Улицький

Повний текст ухвали виготовлено 20.02.2012 р.