Ухвала суду № 21977127, 21.02.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 р. Справа № 75074/09/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача Богаченка С.І.,

суддів Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання Барана П.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Рогатинському районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2009 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» до Державної податкової інспекції в Рогатинському районі Івано-Франківської області та Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

13.11.2008 року позивач ТзОВ «Росан-Агро» звернулося до суду з позовною заявою до ДПІ в Рогатинському районі Івано-Франківської області та Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000282301/0 від 16.05.2008 року, № 0000102301/0 від 22.02.2008 року, № 0000592301/0 від 24.07.2008 року та про зобов'язання Державної податкової інспекції в Рогатинському районі Івано-Франківської області вчинити дії по підтвердженню бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок ТзОВ «Росан-Агро» в сумі 7676937 грн. шляхом подання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі складених ДПІ в Рогатинському районі Івано-Франківської області актів перевірок №15/231/30425351 від 22.02.2008 року, №104/231/30425351 від 08.05.2008 року та №409/231/30425351 від 22.07.2008 року винесено: податкове повідомлення-рішення від 22.02.2008 року № 0000102301/0, яким ТзОВ «Росан-Агро» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 5631854,00 грн., в тому числі: за липень 2007 року в розмірі 253044,00 грн., за серпень 2007 року в розмірі 1487791,00 грн., за вересень 2007 року в розмірі 1277292,00 грн., за жовтень 2007 року в розмірі 1438972,00 грн. та за листопад 2007 року в розмірі 1174755,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 16.05.2008 року №0000282301/0, яким ТзОВ «Росан-Агро» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1413781,00 грн., в тому числі: за червень 2007 року в розмірі 437113,00 грн., за травень 2007 року в розмірі 347865,00 грн., за квітень 2007 року в розмірі 386051,00 грн. та за березень 2007 року в розмірі 242752,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 24.07.2008 року № 0000592301/0, яким ТзОВ «Росан-Агро» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2008 року в розмірі 631302,00 грн.

Вважає, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення є необгрунтованими та такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, а висновки в актах перевірки про те, що вони мали подавати до ДПІ в Рогатинському районі податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочена) № 1, не відповідають фактичним обставинам справи.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2009 року адміністративний позов задоволено. Постановлено скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Рогатинському районі Івано-Франківської області №0000282301/0 від 16.05.2008 року, № 0000102301/0 від 22.02.2008 року, № 0000592301/0 від 24.07.2008 року.

Не погодившись із постановою її оскаржила ДПІ в Рогатинському районі, вважає, що судом першої інстанції при винесенні рішення допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення позовних вимог.

Апелянт по справі просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Вказує на те, що суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення не врахував того факту, що сільськогосподарські товаровиробники, які з 28.03.2007 року по 02.04.2008 року здійснювали за нульовою ставкою ПДВ операції з поставки переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі, повинні були відображати суми ПДВ щодо придбаних товарів (послуг), пов'язаних з виробництвом таких молока та м'яса в живій вазі, у спеціальній декларації з ПДВ (скорочена форма), оскільки з огляду на приписи абзацу другого пункту 11.21 та пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» та пункту 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 № 805, що виключає право ТОВ «Росан-Агро» на отримання бюджетного відшкодування за результатами виконання цих операцій.

Заслухавши суддю доповідача, представників сторін по справі за довіреністю, проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач по справі є сільськогосподарським товаровиробником племінних та товарних свиней, що являється основним видом його діяльності. У період з березня 2007 року по листопад 2007 року та квітень 2008 року позивач відповідно до укладених угод реалізовував переробному підприємству «М'ясопереробний комплекс «Росана» ТзОВ «Росана-Агро» свині в живій вазі, нараховуючи при цьому податок на додану вартість за нульовою ставкою відповідно до норм пп.6.2.6 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р.

Як вбачається із матеріалів справи на підставі актів виїзних позапланових перевірок ТзОВ «Росан-Агро» № 15/231/30425351 від 22.02.2008 року, № 104/231/30425351 від 08.05.2008 року та № 409/231/30425351 від 22.07.2008 року ДПІ в Рогатинському районі були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000102301/0 від 22.02.2008 року, яким позивачу по справі зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 5631854,00 грн., в тому числі: за липень 2007 року в розмірі 253044,00 грн., за серпень 2007 року в розмірі 1487791,00 грн., за вересень 2007 року в розмірі 1277292,00 грн., за жовтень 2007 року в розмірі 1438972,00 грн. та за листопад 2007 року в розмірі 1174755,00 грн.; №0000282301/0 від 16.05.2008 року, яким позивачу по справі зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1413781,00 грн., в тому числі: за березень 2007 року в розмірі 242752,00 грн., за квітень 2007 року в розмірі 386051,00 грн., за травень 2007 року в розмірі 347865,00 грн. та за червень 2007 року в розмірі 437113,00 грн.; та 24.07.2008 року №0000592301/0 від 24.07.2008 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2008 року в розмірі 631302,00 грн.

З актів перевірки ДПІ в Рогатинському районі № 15/231/30425351 від 22.02.2008 року, №104/231/30425351 від 08.05.2008 року та №409/231/30425351 від 22.07.2008 року вбачається, що позивачем по справі в порушення пп.11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями) та п.12 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 року № 596 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999р. № 271 і від 22 травні 1999р. № 805» неправомірно заявлено в загальних податкових деклараціях з податку на додану вартість № 3 податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 7676937 грн., а саме: за березень 2007 року в розмірі 242752,00 грн.; за квітень 2007 року в розмірі 386051,00 грн.; за травень 2007 року в розмірі 347865,00 грн.; за червень 2007 року в розмірі 437113,00 грн.; за липень 2007 року в розмірі 253044,00 грн.; за серпень 2007 року в розмірі 1487791,00 грн.; за вересень 2007 року в розмірі 1277292,00 грн.; за жовтень 2007 року в розмірі 1438972,00 грн.; за листопад 2007 року в розмірі 1174755,00 грн.; за березень 2008 року в розмірі 631302,00 грн.

Також, з актів перевірки № 15/231/30425351 від 22.02.2008 року, № 104/231/30425351 від 08.05.2008 року та № 409/231/30425351 від 22.07.2008 року вбачається, що для позивача по справі, як суб'єкта господарювання сільськогосподарської галузі, встановлено спеціальний пільговий режим оподаткування, нарахування, сплати та використання сум ПДВ, нарахованих до сплати за окремими видами діяльності, який передбачено пунктами 6.2.6 п.6.2 ст.6 та 11.21 і 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР.

В основу прийняття цих актів індивідуальної дії податковим органом було покладено висновок про неправомірність включення позивачем по справі до загальної декларації з ПДВ сум цього податку за операціями з поставки мяса живою вагою переробним підприємствам із подальшим декларуванням права на одержання бюджетного відшкодування, що виникло внаслідок застосування нульової ставки під час оподаткування цих операцій в порядку підпункту 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»; за висновком податкового органу, податкові зобовязання з ПДВ за спірними операціями повинні бути включені до спеціальної (скороченої) декларації, які не передбачають проведення розрахунків з бюджетом та, відповідно, можливості одержання платником податкової вигоди у формі бюджетного відшкодування.

Як вбачається з вищенаведеного, причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки ТзОВ «Росан-Агро» як сільськогосподарським товаровиробником молока та мяса живою вагою переробним підприємствам, зокрема стосовно поширення дії пунктів 11.21, 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» на вказані операції.

Пунктом 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Крім цього, пунктом 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. При цьому згаданий пункт не встановлює будь-якої залежності в обліку цих операцій ні від ставки податку, яка застосовується при реалізації вказаних видів продукції, ні від напрямку її реалізації.

Згідно із пп.6.2.6 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (в редакція, яка діяла в момент спірних правовідносин) операції з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання оподатковуються за нульовою ставкою.

Таким чином, облік названих господарських операцій і сума податкових зобовязань та податкового кредиту за цими операціями відображається у загальній декларації сільськогосподарського товаровиробника, відповідно до якої здійснюються розрахунки з бюджетом, що спростовує висновки податкового органу, покладені в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Посилання апелянта на порушення позивачем по справі абзацу другого пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» та пункту 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 № 805, не можуть бути взяті до уваги з наступних підстав.

Відповідно до абзацу другого, третього пункту 11.21 статті 11 названого Закону передбачено, що сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пункті 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 № 805, зазначено, що сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за поставлені ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах , повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що позивач по справі правомірно за період з березня 2007 року по листопад 2007 року та квітень 2008 року при здійсненні операцій з поставки свиней в живій вазі переробному підприємству подавав до ДПІ в Рогатинському районі Івано-Франківської області податкову декларацію з податку на додану вартість, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, та, при цьому, правомірно відображав в ній суми податкового кредиту, пов'язаного з придбанням товарно-матеріальних цінностей для виробництва зазначеної продукції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, ч.1 п.1 ст. 198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Рогатинському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2009 року у справі №2а-6028/08 без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий С.І. Богаченко

Суддя О.Б. Заверуха

Суддя В.В. Ніколін

Повний текст виготовлений 27.02.2012 року.